ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.2014р. Справа № 907/852/14

За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

до Товариства з додатковою відповідальністю „Венеція", м. Мукачево

про стягнення загальної суми 35 779,88грн. (в тому числі сума 14 970,00грн. - основний борг, сума 981,08грн. - пеня, сума 187,13грн. - три проценти річних, сума 5 952,08грн. - інфляційні втрати, сума 8 689,59грн. - втрати від девальвації гривні відносно долара США, сума 5 000,00грн. - моральна шкода).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за нотаріально посвідченою довіреністю від 28.10.2013р.

від відповідача: Афанасьєва Л.Г. - керівник, Фозекош О.А. - представник за дов. від 15.09.2014р.

СУТЬ СПОРУ: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Ужгород (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Венеція", м. Мукачево (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 35 779,88грн. (в тому числі сума 14 970,00грн. - основний борг, сума 981,08грн. - пеня, сума 187,13грн. - три проценти річних, сума 5 952,08грн. - інфляційні втрати, сума 8 689,59грн. - втрати від девальвації гривні відносно долара США, сума 5 000,00грн. - моральна шкода).

Строк розгляду спору по даній справі продовжувався, відповідно до вимог ч.3 ст.69 ГПК України, з підстав зазначених в ухвалі суду від 22.10.2014р. по справі №907/852/14 (а.с.37-38).

У дане судове засідання, на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2014р. по справі №907/852/14, представником позивача подано письмову заяву від 03.11.2014р. про зменшення розміру позовних вимог (а.с.39) до якої долучено: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як доказ у підтвердження статусу позивача, як фізичної особи - підприємця та факту перебування у ЄДРЮО та ФОП, станом на день подання позову (а.с.40-42) та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як доказ у підтвердження статусу відповідача, як юридичної особи та факту перебування у ЄДРЮО та ФОП, станом на день подання позову (а.с.45); витяг з банківського рахунку позивача по періоду 28.08.2014р., як доказ у підтвердження надходження по даному періоду від відповідача на користь позивача загальної суми 16 138,21грн., з якої сума 14 970,00грн. сплаченого основного боргу, сума 981,08грн. сплаченої пені та сума 187,13грн. сплачених трьох процентів річних (а.с.43); обгрунтований уточнений розрахунок нарахування інфляційних втрат, відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України та яка становить суму 1 797,90грн. розрахованих інфляційних втрат (а.с.44). За таких обставин у письмовій заяві від 03.11.2014р. про зменшення розміру позовних вимог зазначено, що позовними вимогами по даній справі у є сума 1 797,90грн. інфляційних втрат, сума 8 689,59грн. розрахованих втрат від девальвації гривні відносно долара США та сума 5 000,00грн. заявленої моральної шкоди.

Представником позивача зазначено щодо відсутності додаткового письмового нормативного обгрунтування заявленої до стягнення суми моральної шкоди, яка зазначена у позовній заяві та додаткового письмового нормативного обгрунтування заявленої до стягнення суми втрат від девальвації гривні відносно долара США, яка зазначена у позовній заяві.

Разом з тим представником позивача зазначено обставину про підтримання позовних вимог у даній частині, з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.6-9). Зокрема зазначає, що заявлення позивачем до стягнення з відповідача нарахованої суми втрат від девальвації гривні відносно долара США, зумовлено знеціненням гривні по відношенню до долара США та заявлення позивачем до стягнення з відповідача нарахованої суми моральної шкоди, зумовлено невиконанням відповідачем умов укладеного Договору будівельного підряду щодо своєчасної оплати отриманих будівельно - монтажних робіт.

Представником відповідача визнано суму 1 797,90грн. інфляційних втрат, розраховану позивачем відповідно до обгрунтованого уточненого розрахунку.

Разом з тим повністю заперечено позовні вимоги у заявленій до стягнення сумі моральної шкоди та сумі втрат від девальвації гривні відносно долара США, зокрема із зазначенням тієї обставини, що є необгрунтованим та не підтвердженим позивачем жодними доказовими матеріалами спричиненої моральної шкоди та з урахуванням тієї обставини, що відповідно до укладеного Договору будівельного підряду, грошове зобов'язання визначено у національній грошовій одиниці України - гривні, а не в іноземній валюті та позивачем від відповідача підлягають отриманню матеріальні втрати у вигляді інфляційних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання трьох процентів річних, як компенсації (плати) за користування утримуваними відповідачем, як боржником грошовими коштами, належними до сплати позивачеві, як кредитору та штрафна санкція у вигляді пені за невиконання зобов'язання.

У судовому засіданні 03.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Ужгород, як Підрядником (далі - позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю „Венеція", м. Мукачево, як Замовником (далі - відповідач) було укладено Договір будівельного підряду №04/12-2013 від 02.12.2013р. (далі - Договір,а.с.13-16), предметом якого було зобов"язання щодо будівельно - монтажних робіт, пов"язаних з влаштуванням армопоясу з матеріалів замовника будівлі ТзДВ „Венеція", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, обов"язок щодо виконання яких покладається на Підрядника.

Відповідно до п 1.3 даного Договору вищевказані будівельно - монтажні роботи Підрядник зобов"язаний виконати у встановлений строк Договором, а Замовник бере на себе зобов"язання прийняті виконані роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт та використаних матеріалів в строк встановлений Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість будівельно - монтажних робіт за даним Договором згідно з договірною ціною встановлюється в розмірі 14 970,00грн..

Згідно п. 3.2 даного Договору Замовник проводить оплату Підряднику будівельно - монтажних робіт на основі підписаних калькуляції (Додаток №1) та акту приймання - передачі виконаних робіт до 18.02.2014р..

Позивачем на користь відповідача, по періоду до 19.12.2013р., було виконано будівельно - монтажні роботи, відповідно до укладеного Договору, на суму 14 970,00грн. та що також визнається відповідачем.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Оскільки відповідачем на користь позивача не було проведено, у строк встановлений відповідно до п. 3.2 Договору, оплату вартості виконаних будівельно - монтажних робіт на суму 14 970,00грн., тому позивачем було надіслано відповідачеві претензію від 10.07.2014р. про необхідність виконання даного грошового зобов"язання (а.с.17-19) та яка була залишена відповідачем без виконання.

На день звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідача була в наявності перед позивачем заборгованість у сумі 14 970,00грн..

Позивачем за наявності даної заборгованості, додатково заявлено до стягнення з відповідача суму 981,08грн. нарахованої пені, суму 187,13грн. нарахованих трьох процентів річних та суму 5 952,08грн. нарахованих інфляційних втрат.

Відповідачем, по періоду 28.08.2014р., було проведено на користь позивача сплату загальної суми 16 138,21грн., з якої сума 14 970,00грн. основного боргу, сума 981,08грн. нарахованої пені та сума 187,13грн. нарахованих трьох процентів річних (а.с.43).

Сума 5 952,08грн. нарахованих інфляційних втрат не була сплачена відповідачем в добровільному порядку, оскільки така підлягала уточненню позивачем, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідно до поданого позивачем обгрунтованого уточненого розрахунку нарахування інфляційних втрат (а.с.44), з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України, розмір розрахованих інфляційних втрат становить суму 1 797,90грн., яку у даному судовому засіданні визнано представником відповідача.

За вищезазначених обставин, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 1 797,90грн. інфляційних втрат, відповідно до поданого обгрунтованого уточненого розрахунку нарахування інфляційних втрат, який перевірено судом, а тому дана сума підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Суд зазначає, що позовними вимогами по даній справі, відповідно до письмової заяви позивача від 03.11.2014р. про зменшення розміру позовних вимог (а.с.39), крім вищезазначеної суми інфляційних втрат, є сума 8 689,59грн. розрахованих втрат від девальвації гривні відносно долара США та сума 5 000,00грн. заявленої моральної шкоди.

Такі суми не визнаються відповідачем з підстав зазначених в описовій частині даного рішення суду.

Судом позов, в даній частині позовних вимог, підлягає відмові, з огляду на наступне.

Відповідно до укладеного Договору будівельного підряду №04/12-2013 від 02.12.2013р., сторонами грошове зобов'язання, яке має бути виконане, виражено у гривнях та дане зобов'язання не є визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті ( в доларах США).

Отже, у випадку визначення даним Договором грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті ( в доларах США), позивач мав би право на заявлення до стягнення з відповідача суми що підлягала сплаті у гривнях та яка визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Тобто, в даному випадку, така заявлена до стягнення сума у гривнях, визначена за офіційним курсом долара США, і була б тією сумою у вигляді втрат від девальвації гривні відносно долара США, що зумовлено знеціненням гривні по відношенню до долара США, станом на день стягнення такої суми та по відношенню її еквівалента до долара США, станом на день укладення сторонами відповідного Договору.

Оскільки, як було зазначено вище, укладеним Договором будівельного підряду №04/12-2013 від 02.12.2013р. сторонами грошове зобов'язання виражено у гривнях (у сумі 14 970,00грн., п. 3.1 Договору), тому заявлення позивачем до стягнення з відповідача суми 8 689,59грн., як розрахованих втрат від девальвації гривні відносно долара США, є безпідставним.

За таких обставин, у даній частині позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, визначених ч. 2 ст.16 ЦК України, є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач (фізична особа - підприємець) у позовній заяві зазначає, що через невиконання відповідачем (юридичною особою) умов укладеного Договору будівельного підряду щодо своєчасної оплати отриманих будівельно - монтажних робіт на суму 14 970,00грн., йому спричинено моральну шкоду, яку оцінено в сумі 5 000,00грн. та яку додатково заявлено до стягнення з відповідача.

У відповідності до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Однак, не можна розуміти положення даної статті таким чином, що особа має право на відшкодування моральної шкоди в будь - якому випадку, коли її права порушуються, оскільки ЦК України містить численні норми, якими передбачаються випадки, у яких допускається відшкодування моральної шкоди (наприклад: ч.3 ст.39, ч.2 ст. 200, ч.2 ст.216 ЦК України). Отже, моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках встановлених законом.

Правовідносини в даній справі виникли із договору будівельного підряду, а норми параграфу ЦК України (Будівельний підряд) не передбачають відшкодування моральної шкоди із правовідносин, які виникають із договору будівельного підряду.

За неналежне виконання зобов"язання із договору будівельного підряду настають наслідки відповідальності, зокрема, у вигляді сплати неустойки (пені), яку і було сплачено відповідачем позивачеві у сумі 981,08грн. нарахованої пені.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Отже за невиконання відповідачем перед позивачем грошового зобов"язання з оплати отриманих будівельно - монтажних робіт на суму 14 970,00грн., позивачем і було заявлено до стягнення з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, як відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Як було зазначено вище, відповідачем було самостійно сплачено на користь позивача суму 14 970,00грн. боргу та суму 187,13грн. нарахованих трьох процентів річних, а суму 1 797,90грн. нарахованих інфляційних втрат відповідно до поданого обгрунтованого уточненого розрахунку нарахування інфляційних втрат, стягнуто судом у примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

За вищезазначених обставин позивачем, як фізичною особою - підприємцем, із наявних вищезазначених зобов"язань з укладеного Договору будівельного підряду, належними та допустимими доказами не доведено завдання йому відповідачем моральної шкоди (які саме йому, відповідно до вимог ст.23 ЦК України, як фізичній особі - підприємцю, були завдані фізичні та моральні страждання) та, з огляду на вищевикладене, заявлення її (моральної шкоди) до відшкодування у сумі 5 000,00грн., є безпідставним.

За таких обставин, у даній частині позовних вимог також слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 1 827,00грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Венеція" /м. Мукачево, вул. Космонавта Бєляєва, 2, ідентифікаційний код 13597258/ на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ суму 1 797,90грн. інфляційних втрат та суму 1 827,00грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору.

Видати наказ.

3. В частині позовних вимог у заявленій до стягнення сумі 8 689,59грн. втрат від девальвації гривні відносно долара США та сумі 5 000,00грн. моральної шкоди, відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 10.11.2014р.

Суддя В.І. Карпинець