ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р. Справа № 908/2155/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Ільїн О.В. , суддя Медуниця О.Є.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - директор Лебедєв Ю.В. (наказ № 15-к від 22.10.2000 р.); Железняк О.В. (довіреність б/н від 14.03.2014 р.);

відповідача - Хрипченко Ю.Ю. (довіреність № 3236/20 від 16.06.2014 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2716З/1-28) на рішення Господарського суду Запорізької області від 14 липня 2014 року у справі № 908/2155/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марка", м. Запоріжжя;

до Концерн "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя;

про стягнення 298800,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 р. ТОВ "Марка" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення 298800,00 грн. по договору підряду від 25.05.2010 р. № 39, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати програмних компонентів та послуг по їх встановленню (інсталяції та налагодженню), визначених вказаним договором.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. у справі № 908/2155/14 (суддя Носівець В.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 298800,00 грн. заборгованості та 5976,00 грн. судового збору, з посиланням на обгрунтованість позовних вимог та безпідставність заперечень відповідача, оскільки укладення спірних додаткових угод №№ 23, 24, 27 до Договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 не є новацією в розумінні ст. 604 Цивільного кодексу України.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Посилається на те, що у позивача не виникло обов'язку по виконанню умов додаткових угод, оскільки відповідач передплату не здійснив, завдання на проектування, проектно-кошторисну документацію, акти форми КБ-2в та КБ-3 сторони не оформлювали.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.10.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати № 1 Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р., у зв'язку з відпусткою судді Бондаренка В.П., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Ільїн О.В., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р., у зв'язку з клопотанням представника відповідача, розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.11.2014 р. об 11:30 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2014 р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 9154 від 17.10.2014 р.) та в судовому засіданні 06.11.2014 р. не погодився з доводами, викладеними в апеляційній скарзі відповідача, просив залишити скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.07.2014 р. залишити без змін. Зазначає, що відповідач в порушення умов додаткових угод № 23 від 18.03.2013 р., № 24 від 18.03.2014 р. та № 27 від 25.03.2013 р. до договору підряду від 25.05.2010 р. № 39, не здійснив обумовлені вказаними додатковими угодами оплати за виконані роботи, тому заборгованість в сумі 298800,00 грн. підлягає стягненню в примусовому порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши доводи, зазначені в апеляційній скарзі, в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Концерном "Міські теплові мережі" (замовником) та ТОВ «Марка» (підрядником) укладений договір підряду від 25.05.2010 р. № 39 (т. 1 а.с. 24-30).

Відповідно до п. 1.1. цього договору, підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, з власних матеріалів та матеріалів замовника, власними силами виконати якісно та в строк проектні, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи та поставку необхідного обладнання з реконструкції, технічному переоснащенню, модернізації, дообладнанню інженерних мереж, систем електропостачання, електроосвітлення, автоматизації та КІП, зв'язку, сигналізації, інформаційних на об'єктах замовника, які узгоджуються в додаткових угодах до даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами даного договору.

Сторони в п. 1.2 зазначеного договору передбачили, що виконання робіт здійснюється на підставі письмових заявок замовника по кожному об'єкту, які являються невід'ємною частиною цього договору. Склад, об'єм, вартість робіт по кожному об'єкту замовника, передбачених п. 1.1 договору, визначаються на підставі завдань на проектування, проектно-кошторисної документації, складених на підставі чинних державних будівельних норм, прейскурантів, цінників та інших нормативних документів, які являються невід'ємною частиною даного договору.

В п. 2.1 договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 сторони визначили, що вартість робіт (ціна) є договірною, динамічною, визначається на підставі кошторисної документації, яка після узгодження з замовником являється невід'ємною частиною договору, та може бути змінена протягом усього строку виконання робіт.

Строк дії зазначеного договору сторони визначили до 31.12.2014 р.

В п. 9.1. договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 сторони визначили порядок внесення змін та доповнень до цього договору шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод.

На виконання п. 1.1 договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 сторони уклали кілька додаткових угод до цього договору.

По Додатковій угоді № 23 від 18.03.2013 р. до договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 (т. 1 а.с. 32-40) постачальник (ТОВ «Марка») зобов'язався передати на умовах, вказаних в угоді, у власність замовника (Концерну "Міські теплові мережі") програмні компоненти «Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу»: програмний модуль «Розрахунок «Балансу», розрахунок «Ліміту» по холодній воді на господарсько-побутові та виробничі потреби» в кількості, комплектації та по ціні згідно специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цієї угоди, а замовник зобов'язався оплатити Програмні компоненти АМДК. Технічні та інші вимоги до предмету цієї угоди відповідають Технічному завданню (Додаток № 2), яка є невід'ємною частиною цієї угоди. Ціна угоди згідно Специфікації та Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 3), який є невід'ємною частиною цієї угоди, складає 210000,00 грн. без ПДВ, які замовник сплачує у вигляді авансового платежу в сумі 210000,00 грн. протягом 5-ти днів після підписання цієї угоди.

Відповідно до п. 3.2. до договору підряду від 25.05.2010 р. № 39, поставщик зобов'язався здійснити поставку Програмних компонентів АМДК по Специфікації (Додаток № 1) протягом 90 днів після підписання цієї угоди та отримання передплати.

На виконання Додаткової угоди № 23 від 18.03.2013 р. до договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 позивач 13.12.2013 р. передав відповідачу Програмні компоненти АМДК в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 13.12.2013 р. на суму 210000,00 грн. та Актом передачі Програмних компонентів АМДК від 13.12.2013 р., які без зауважень підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками сторін (т. 1 а.с. 41-42).

Відповідач свій обов'язок по оплаті в обумовлені у Додатковій угоді № 23 від 18.03.2013 р. строки не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 210000,00 грн.

Додатковою угодою № 24 від 18.03.2013 р. до договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 (т. 1 а.с. 43-47) сторони визначили, що підрядник (ТОВ «Марка») зобов'язаний надати замовнику (Концерну "Міські теплові мережі") послуги з встановлення (інсталяції, налагодження) на серверах замовника програмних компонентів «Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу» для планування виробничих та економічних показників: програмний модуль «Розрахунок «Балансу», розрахунок «Ліміту» по холодній воді на господарсько-побутові та виробничі потреби», та провести навчання спеціалістів замовника по погодженій програмі. Вартість послуг (ціна) по цій угоді згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цієї угоди, складає 20000,00 грн. з ПДВ, які замовник сплачує в безготівковій формі протягом 10-ти банківських днів після підписання Актів наданих послуг.

На виконання Додаткової угоди № 24 від 18.03.2013 р. до договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 позивач надав відповідачу послуги з встановлення (інсталяції, налагодженню) на серверах замовника програмних компонентів «Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу» для планування виробничих та економічних показників (Програмні компоненти АМДК ПП) в повному обсязі, що підтверджується Актом надання послуг від 16.12.2013 р. № 1, який підписаний уповноваженими представниками сторін та засвідчений печатками сторін без зауважень (т. 1 а.с. 48).

Відповідач свій обов'язок щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, в обумовлені у Додатковій угоді № 24 від 18.03.2013 р. строки не здійснив оплату за вказані роботи, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 20000,00 грн.

В Додатковій угоді № 27 від 25.03.2013 р. до Договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 сторони визначили, що постачальник (позивач) зобов'язаний передати на умовах, вказаних в угоді, у власність замовника (відповідача) програмні компоненти «Автоматизованого багаторівневого диспетчерського комплексу» (програмні компоненти АМДК): модуль «Комунікаційний сервіс» в кількості, комплектації та по ціні згідно Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цієї угоди, а замовник зобов'язаний оплатити Програмні компоненти АМДК згідно пункту 2 цієї угоди. Технічні та інші вимоги до предмету цієї угоди відповідають Технічному завданню (Додаток № 2), яка є невід'ємною частиною цієї угоди (т. 1 а.с. 49-56). Ціна угоди згідно Специфікації та Протоколу узгодження договірної ціни складає 68800,00 грн. без ПДВ, які замовник має сплатити шляхом 100% авансового платежу (передплати) протягом 5-ти днів після підписання цієї угоди.

На виконання Додаткової угоди № 27 від 25.03.2013 р. до Договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 позивач 10.12.2013 р. поставив відповідачу програмні компоненти АМДК в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 10.12.2013 р. на суму 68800,00 грн. та Актом передачі програмних компонентів АМДК від 10.12.2013 р., які підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками сторін без зауважень (т. 1 а.с. 57-58).

Відповідач свій обов'язок щодо оплати за отримані програмні компоненти не виконав, в обумовлені у Додатковій угоді № 27 від 25.03.2013 р. строки не здійснив оплату за поставлені програмні компоненти, у зв'язку з чим у нього утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 68800,00 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по Додатковим угодам № 23 від 18.03.2013 р., № 24 від 18.03.2013 р. та № 27 від 25.03.2013 р. до Договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 в сумі 298800,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною вимогою про стягнення з відповідача 298800,00 грн. по договору підряду від 25.05.2010 р. № 39, яку задоволено судом першої інстанції у повному обсязі.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В п. 2.8 Договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 сторони визначили порядок здійснення оплати за виконані по цьому договору роботи, відповідно до якого замовник здійснює оплату підряднику за фактично виконані роботи по їх поетапному закінченню з урахуванням авансового платежу, але не пізніше 20 днів після приймання об'єму виконаних робіт при відсутності зауважень до якості виконаних робіт.

Відповідно до умов договору підряду від 25.05.2010 р. № 39, додаткових угод до цього договору № 23 від 18.03.2013 р. на суму 210000,00 грн., № 24 від 18.03.2013 р. на суму 20000,00 грн. та № 27 від 25.03.2013 р. на суму 68800,00 грн. позивач передав відповідачеві товарно-матеріальні цінності, які відповідач прийняв без зауважень, що підтверджується Видатковою накладною № 1 від 13.12.2013 р., Актом передачі програмних компонентів АМДК від 13.12.2013 р. на суму 210000,00 грн., Актом надання послуг від 16.12.2013 р. № 1 на суму 20000,00 грн., Видатковою накладною № 1 від 10.12.2013 р. та Актом передачі програмних компонентів від 10.12.2013 р. на суму 68800,00 грн.

Відповідач зазначені роботи на передані товарно-матеріальні послуги прийняв, що підтверджується підписами повноважених представників сторін в актах та накладних, які засвідчені печатками, але не оплатив їх, заборгованість складає 298800,00 грн. та підлягає задоволенню.

На момент розгляду справи відповідач не надав доказів сплати заборгованості в сумі 298800,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставним заперечення апелянта про те, що укладені сторонами Додаткові угоди № 23 від 18.03.2013 р., № 24 від 18.03.2013 р. та № 27 від 25.03.2013 р. до Договору підряду від 25.05.2010 р. № 39 є новацією, оскільки зазначеними додатковими угодами сторони на підставі п. 1.1 договору змінили його умови та узгодили перелік конкретних робіт та іх вартість, при цьому первісне зобов'язання не замінювалось новими.

Відповідно до положень ст. 604 Цивільного кодексу України, новацією є припинення зобов'язань за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Тобто характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постановах від 09.09.2014 р. №№ 5011-1/1043-2012-42/528-2012, 5011-35/1533-2012-19/522-2012 та 5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 16.09.2014 р. № 5011-42/1230-2012-69/542-2012, від 23.09.2014 р. № 5011-35/1271-2012.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання апелянта на те, що відповідачем не були складені документи, передбачені умовами цього договору (а саме: завдання на проектування, проектно-кошторисна документація, акти форми КБ-2в та КБ-3, рахунки на суму спірної заборгованості), оскільки передача позивачем товарно-матеріальних цінностей та надання послуг підтверджені: видатковою накладною № 1 від 13.12.2013 р. та Актом передачі Програмних компонентів АМДК від 13.12.2013 р. (т. 1 а.с. 41-42); Актом надання послуг від 16.12.2013 р. № 1 (т. 1 а.с. 48); видатковою накладною № 1 від 10.12.2013 р. та Актом передачі програмних компонентів АМДК від 10.12.2013 р. (т. 1 а.с. 57-58), які були підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками сторін без зауважень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні, оскільки доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, жодним чином не доведені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 р. у справі № 908/2155/14 прийняте у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14 липня 2014 року у справі № 908/2155/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.11.14 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Медуниця О.Є.