АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 33/793/302/14 Справа № 712/12205/14-п Головуючий по 1 інстанції Чечот А.А.
Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" листопада 2014 р. Суддя апеляційного суду Черкаської області Шкреба Р.Д., з участю правопорушника ОСОБА_2, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Соснівського районного суду м.Черкаси за скаргою ОСОБА_2, -
в с т а н о в и л а :
Постановою судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 01.10.2014 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
непрацюючий, прож.: АДРЕСА_1, -
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП і до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп., який зарахований на рахунок 31216206700004, отримувач: Управління ДКС України у м. Черкасах, код отримувача (за ЄДРПОУ) 38031150, банк отримувача: ГУ ДКС України у Черкаській області, код банку отримувача МФО 854018, код суду за ЄДРПОУ 02887846, код класифікацій доходів бюджету 22030001.
З постанови суду вбачається, що ОСОБА_2 25.08.2014 року о 16-10 год. повторно на протязі року, керував автомобілем НОМЕР_1 /нал. ОСОБА_3./ в м. Черкаси, по вул. Дахнівська, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому порядку ухилився (відмовився в медзакладі), чим порушив п.2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 01.10.2014 року та закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції неповно та необ'єктивно, на його думку, з'ясовано обставини справи про адміністративне правопорушення, не досліджено всіх наявних доказів. Крім того, накладаючи адміністративне стягнення суддя не навів у постанові підстав застосування найтяжчого виду адміністративного стягнення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції приходжу до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення процесуального права, апеляційний суду може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим надання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхиленням їх районним судом.
Фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно, не викликає сумнівів і правильність кваліфікації дій за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки як видно з матеріалів справи (а.с. 4) ОСОБА_4 18.06.2014 року уже керував транспортним засобом у стані сп'яніння, тобто повторно на протязі року.
Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст. 33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин справи та особи правопорушника є розмірним до вчиненого і справедливим, до того ж воно мінімальне, яке передбачене санкцією цієї статті.
Що стосується доводів правопорушника про те, що проголошення рішення суду відбулось формально, таємно без повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності чи її представника про дату та час оголошення рішення суду, то таке твердження спростовується матеріалами справи, а саме на (а.с.2) міститься заявка ОСОБА_4 про отримання судової повістки за допомогою SMS-повідомлення, яке він і отримав 15.09.2014 року (а.с.6). Крім того в постанові місцевого суду зазначено, що ОСОБА_4 в судовому засіданні вину не визнав, отже всі ці дані в сукупності свідчать про те, що правопорушник ОСОБА_4 належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.
Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було викликано свідків для допиту в судовому засіданні є необґрунтоване, оскільки відмова від проходження медогляду становить окремий склад адміністративного правопорушення і наявність чи відсутність свідків та їх покази з цього приводу не впливають на винність чи невинність особи. За таких обставин доводи скаржника про те, що постанова суду повинна бути скасована в зв'язку з відсутністю складу в його діях адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки вина правопорушника ОСОБА_2 доведена повністю, зокрема: як протоколом про адміністративне правопорушення від 25.08.2014 року за №444910 серія АГ2 в якому він зазначив про те, що він був доставлений до Черкаського обласного наркологічного диспансеру так і висновком №2464 про те, що ОСОБА_2 від медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Суд вважає неспроможними доводи апеляції про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження медогляду відразу після доставки його в КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» (а.с.3) і відмова від проходження медогляду є окремим складом адмінправопорушення.
Підстав для зміни постанови суду і пом'якшення стягнення не має.
З урахуванням наведеного приходжу до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а постанова суду є законною, обґрунтованою і скасуванню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 01.10.2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП - без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р. Д. Шкреба