Справа № 11 - 457/08                                 Головуючий у 1 інстанції - Поліщук С.В.

ст.296 ч.2 КК України                                                          Доповідач - Польовий М.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                     03 жовтня 2008 року                                                                                           

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Польового М.І.

суддів Олексюка Я.М., Опейди В.О.

з участю прокурора Смолюка Б.С.

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, помічника прокурора Ківерцівського району на вирок Ківерцівського районного суду від 23 липня 2008 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з неповною середньою освітою, непрацюючий, не судимий, - засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 залишена тримання під вартою і строк відбуття покарання постановлено рахувати з 16 липня 2008 року.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_3, апеляції щодо якого не подавались.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 06 березня 2008 року, близько 19 год. 30 хв. в смт.Цумань, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на території державного підприємства «Цуманське лісове господарство», разом з ОСОБА_3 грубо порушив громадський порядок, безпричинно із хуліганських спонукань спричинив потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, кваліфікувати його дії не як хуліганство, а як спрямовані проти особи і пом'якшити призначене покарання. Вказує на те, що вдарив потерпілого по обличчю, оскільки той натягнув куртку на голову, а другий удар наніс по тулубу. Ці його удари не могли спричинити легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а тому він не повинен за це нести відповідальності. Крім того, у висновку наркологічної експертизи зазначені дані, які не відповідають дійсності.

Захисник ОСОБА_2в апеляції просить вирок суду щодо його підзахисного ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати дії на ст.125 ч.1 КК України і справу закрити на підставі п.7 ст.6 КПК України. Посилається на те, що висновок суду, що ОСОБА_1 діяв з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно наніс удари потерпілому не підтверджуються належними доказами. Судом не з'ясовано мотиви дій ОСОБА_1 Два удари потерпілому його підзахисний наніс з помсти із-за неправомірних дій ОСОБА_4 і фактично вони були самозахистом, а тому він не може нести відповідальності за злочин проти громадського порядку. У вироку не зазначено, які конкретно тілесні ушкодження потерпілому спричинив його підзахисний і не з'ясовано питання про те, чи не мав місце ексцес виконавця і чи дії засуджених були об'єднані спільним умислом. Висновок експертизи щодо характеру і ступеню отриманих потерпілим тілесних ушкоджень є сумнівним. Суд безпідставно послався на показання свідків ОСОБА_5та ОСОБА_6 про факт затримання ОСОБА_1 на території ДП «Цуманське лісове господарство», оскільки вони не були допитані в судовому засіданні, а їх показання під час досудового слідства не оголошувалися. При призначенні покарання суд безпідставно зазначив і врахував, що ОСОБА_1 судимий, хоча судимість погашена. Його підзахисний повинен нести відповідальність за злочин проти особи, а оскільки в справі відсутня заява потерпілого про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності провадження по справі слід закрити. Крім того, за ст.296 ч.2 КК України суд призначив ОСОБА_1 надто суворе покарання в виді позбавлення волі, хоча санкція цієї статті передбачає і м'якше покарання в виді обмеження волі. Вважає, що судове слідство по справі проведено неповно і однобічно без з'ясування ряду обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

В апеляції помічник прокурора Ківерцівського району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить виключити із вироку вказівку про судимість ОСОБА_1, оскільки судимість погашена.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляцій, засудженого ОСОБА_1 та його захисника, прокурора, які свої апеляції підтримали, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляції засудженого та його захисника підлягають до часткового задоволення, а апеляція помічника прокурора Ківерцівського району підлягає до повного задоволення.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину, при вказаних у вироку обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_4 показав, що 06.03.2008 року на території ДП «Цуманське лісове господарство» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 безпричинно його побили, спричинивши тілесні ушкодження.

Про те, що ОСОБА_1 бив потерпілого підтвердив засуджений ОСОБА_3

Сам ОСОБА_1 також в судовому засіданні визнав, що у вказаному у вироку часі і місці наносив удари потерпілому.

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Підстав не вірити висновку судово-медичної експертизи у суду не було, оскільки вона проведена компетентним спеціалістом і узгоджується з матеріалами справи.

Вірно оцінивши всі докази в сукупності, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що ОСОБА_1 безпричинно із хуліганських спонукань спричинив групою осіб потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я і вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.296 КК України.

Твердження в апеляції про те, що ОСОБА_1 потерпілого на грунті неприязних відносин захищаючись є безпідставним і не заслуговує на увагу.

На ці обставини в судовому засіданні ОСОБА_1 не посилався, а із показань потерпілого ОСОБА_4 вбачається, що його було побито безпричинно.

Показання потерпілого послідовні, співпадають, підтверджуються матеріалами справи і підстав не вірити їм у суду не було.

В той же час колегія суддів вважає, що суд безпідставно як на доказ винуватості послався на показання свідків ОСОБА_5та ОСОБА_6 під час досудового слідства, оскільки вони в судове засідання не викликались і не допитувались.

Посилання суду на показання свідків ОСОБА_5та ОСОБА_6 підлягає виключенню із вироку.

Крім того, суд у вироку безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 судимий, хоча судимість погашена і ця вказівка підлягає виключенню із вироку.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку при призначенні покарання суд врахував те, що ОСОБА_1 має не погашену судимість і призначив покарання в виді позбавлення волі, хоча санкція ч.2 ст.296 КК України передбачає і призначення покарання в виді обмеження волі.

У зв'язку з тим, що із вироку виключається вказівка суду про судимість ОСОБА_1, яка вплинула на призначення покарання, а тому колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання слід пом'якшити і призначити його в виді обмеження волі.

Таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 задовольнити частково, апеляцію помічника прокурора Ківерцівського району задовольнити повністю.

Вирок Ківерцівського районного суду від 23 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити із вироку посилання на показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та вказівку суду про судимість ОСОБА_1

Пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання і призначити його йому за ч.2 ст.296 КК України в виді 2 (двох) років обмеження волі.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий /-/ Польовий М.І.

Судді /-/ /-/        Олексюк Я.М., Опейда В.О.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду                                                                          М.І.Польовий

Друк.бсф.