Справа № 2-116/2007р. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 січня 2007 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді                 Мартинов Є.О.

При секретарі                         Ницька Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватне мале підприємство «Скарт», про стягнення грошових коштів по недійсній угоді,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що між нею та відповідачкою в присутності представника третьої особи був укладений договір про намір укласти у майбутньому, у встановленому законом порядку, договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Договір був відредактований третьою особою, та зазначався як «Попередній договір НОМЕР_1». Місце розташування житлового будинку та його зовнішній вигляд позивачці сподобались, але планування внутрішніх помешкань у будинку не сподобалися взагалі, тому вона та відповідачка домовилися, що спочатку остання надасть копію технічного паспорту на будинок з метою проконсультуватися зі спеціалістом на предмет перепланування внутрішніх помешкань будинку, а якщо це виявиться неможливим, то договір купівлі-продажу між ними укладатися не буде.

У підтвердження серйозності своїх намірів, при підписанні договору, позивачка передала відповідачці готівкою 1000 доларів США та 10 000 грнивень, яка у майбутньому повинна була зарахуватися в рахунок сплати вартості житлового будинку за договором купівлі-продажу, якщо сторони досягнуть згоди на його укладення, а відповідачка надала позивачці копію технічного паспорту на будинок. 12 серпня 2006 року позивачка отримала відповідь спеціаліста, що даний житловий будинок спроектований так, що будь-яке перепланування внутрішніх його помешкань є неможливим.

13 серпня 2006р., позивачка в усному порядку, повідомила відповідачку та третю особу про неможливість укладення договору купівлі -продажу житлового будинку за тих підстав, що в ньому неможливо зробити будь-яке перепланування внутрішніх помешкань і попросила відповідачку повернути гроші, які вона сплатила за вартість будинку у разі досягнення згоди на укладення договору ку­півлі-продажу. Відповідачка відмовила повернути отримані гроші, мотивуючи свою відмову тим, що вони є завдатком в забезпечння укладання у майбутньому між ними договору купівлі-продажу житлового будинку, і так як позивачка ухиляється від укладання договору купівлі-продажу житлового будинку, а вона, навпаки цього прагне, то на її думку, ОСОБА_1 не вправі вимагати від неї повернення цих грошей. Позивачка намагалася вирішити з відповідачем цей спір у добровільному порядку, про що направила на адресу відповідачки і третьої особи лист, але відповідачка і третя особа залишили мій лист без відповіді. На підставі вищевикладеного позивачка ставить питання про стягнення з відповідачки на її користь грошові кошти в розмірі 15 050 грн., а також просить стягнути з відповідачки понесені нею по справі судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 150 грн. 50 коп. на витрати за інформаційно-технічне забезпечення цивільної справи в розмірі 30 грн.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свій позов і просила суд винести рішення про його задоволення.

Представник позивача позов підтримала та пояснила, що попередній договір умов договору купівлі-продажу не має, більш того він нотаріально не оформлений, а тому не містить відповідних умов договору. Також слід зазначити, що оскільки відповідач вказує, що отримана ним грошова сума -це завдаток, в такому разі відповідно до цивільного законодавства сторони повинені були укласти договір завдатку. Враховуючи ці умови всі кошти потрібно повернути позивачці.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що при складанні попереднього договору між сторонами не було домовленості про перепланування будинку. Позивачці сподобався будинок і вона внесла завдаток. Проти укладання такого договору ніхто не запречував і сторони уклали його добровільно і визнали як попередній договір купівлі-продажу. А тому вважає його дійсним, і просить відмовити в задоволенні даного позову.

Суд заслухав думку сторін, дослідив, проаналізував та оцінив всі зібрані по справі докази і дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений попередній договір НОМЕР_1». від 12 серпня 2006 року., про намір укласти у майбутньому, у встановленому законом порядку, договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. При підписанні попереднього договору, позивачка передала відповідачці готівкою кошти в сумі 1000 доларів США та 10 000 грнивень, яка у майбутньому повинна була зарахуватися   в рахунок сплати вартості житлового будинку за договором купівлі-продажу, якщо сторони досягнуть згоди на його укладення.

Відповідно до ст. 635 ЦК України, форма попереднього договору повинна відповідати формі основного договору, а саме формі у якій укладається договір купівлі-продажу нерухомості.

Згідно ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, слід вважати, що поередній договір укладений між позивачем та відповідачем не відопвідає нормам закону, оскільки він нотаріально не посвідчувався, а тому є недійсним.

Згідно ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредитору боржником у рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем ще не був укладений основний договір, який має грошову оцінку, а також те, що укладений у письмовій формі договір про намір укласти у майбутньому договір купівлі-продажу будинку відповідача є недійсним, то відповідно до ст. 216 ЦК України, при недійсній угоді кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні в натурі усе те, що вона отримала в виконання цієї угоди.

Згідно офіційних даних про курси валют, встановлені Національним банком України, станом на 17 січня 2007 року, курс американського долару по відношенню до національної валюти України складав 505 грн. 00 коп. за 100 доларів США.

Таким чином, позовні вимоги позивачки слід задовольнити та стягнути на її користь з відповідачки грошові кошти у Національній валюті України у розмірі 15 050 гривень 00 копійок.

Оскільки позов задовольняється, то на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею по справі судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 150 грн. 50 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн.

На підставі ст. 216, 570, 635, 657 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15050 (п»ятнадцять тисяч п»ятдесят) грн., 30 (тридцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.