Справа №2-118/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого

судді: Пошкурлат О.М.

при секретарі: Карпенко В.О.,

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    справу    за    позовом    ОСОБА_1

 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що він перебуває з відповідачкою в шлюбі, який було укладено 01 листопада 2001 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 01 листопада 2001 року, зареєстрований виконавчим комітетом Сухополов"янської сільської ради Прилуцького району, Чернігівської області, зроблено актовий запис за НОМЕР_1. Після укладення шлюбу сторонам присвоєні прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Від даного шлюбу сторони дітей не мають. Сторони припинили ведення спільного домашнього господарства та сімейно-шлюбні стосунки. Позивач вважає, що подальше спільне проживання та збереження сім'ї не можливе з причин втрати почуття кохання, постійних непорозумінь, на грунті чого в сім"ї виникають постійні сварки, тому просить шлюб між ним та відповідачкою розірвати, судові витрати покласти на обох сторін.

В ході попереднього розгляду цієї справи в порядку ст. 130 ЦПК України спір в даній справі було врегульовано, а саме відповідачка надала суду письмове заперечення, в якому вказує, що позивач зраджує подружній вірності, матеріально сім"ю не утримує, постійно погрожує фізичною розправою, визнала за позивачем право на розірвання шлюбу, так як вважає за необхідне в цій стадії процесу винести рішення суду не призначаючи даної справи до судового розгляду.

Позивач не заперечив проти такого вирішення справи із прийняттям рішення по суті його вимог в стадії попереднього розгляду, оскільки відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу.

З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та беручи до уваги те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу і не бажають поновлювати відносини між собою, що має істотне значення для збереження сім'ї, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати, так як в судовому засіданні встановлено, що сторони припинили ведення спільного домашнього господарства та сімейно-шлюбні стосунки, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, як таке, що суперечить інтересам сторін, примирення між сторонами не можливе.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. ст. 130, 174 ЦПК України суд визнає достатнім законних підстав для прийняття рішення про задоволення позову в стадії попереднього розгляду даної справи, що не буде суперечити закону або порушувати законних прав, свобод та інтересів для самих сторін у даній справі чи інших осіб.

На підставі наведеного, ст.ст. 104,105,112 СК України, керуючись ст.ст. 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 01 листопада 2001 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 01 листопада 2001 року, зареєстрований виконавчим комітетом Сухополов"янської сільської ради Прилуцького району, Чернігівської області, зроблено актовий запис за НОМЕР_1 - розірвати.

Органам РАЦС при видачі свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2  12 (дванадцять) грн. державного мита на користь держави, звільнивши від цих витрат ОСОБА_1  повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду має бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.