Справа № 2-а-4480/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,
в с т а н о в и в:
09.07.2008 року ОСОБА_1звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести підвищення пенсії на 20 %. Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідач протиправно відмовив їй у підвищенні пенсії на 20% згідно ЗУ “Про статус гірських населених пунктів”.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що їй надано статус особи яка працює в гірському населеному пункті. Тому вважає, що йому згідно ЗУ “Про статус гірських населених пунктів” пенсія, яку вона отримує, повинна бути збільшена на 20%.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, вказав, що підвищення пенсії на 20% згідно ЗУ “Про статус гірських населених пунктів в Україні” розповсюджується тільки на осіб, проживаючих в гірських населених пунктах.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Як встановлено в судовому засіданні згідно пояснень позивача останній надано статус особи яка працює в гірському населеному пункті. При цьому ОСОБА_1підтвердила, що проживає та отримує пенсію в м.Івано-Франківську, продовжує працювати в м.Долині та отримує відповідне підвищення в розмірі 20% від заробітної плати, як працююча у гірській місцевості.
ЗУ “Про статус гірських населених пунктів” прийнятий з метою забезпечення гарантій соціального захисту громадян, що у них проживають, працюють або навчаються в зв”язку з особливим умовами проживання та праці в гірському населеному пункті. Таким чином одним з завдань встановлених даним Законом пільг є грошова компенсація особі за суворі умови праці чи проживання. За таких обставин суд приходить до переконання, що відповідні грошові надбавки за умови праці повинні включатись до заробітної плати згідно ч.1 ст. : вищезгаданого Закону, а надбавки за умови проживання - до виплат, які одержує особа за місцем фактичного проживання.
Статтею 5 ЗУ “Про статус гірських населених пунктів” визначено, що статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка. Тобто законодавець як обов”язкову умову для отримання відповідного статусу визначив одночасний факт проживання і праці в гірському населеному пункті.
Згідно ч.2 ст.6 даного Закону розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
Як вбачається з аналізу даної статті обставиною, яка впливає на розмір пенсії, є місце фактичного проживання пенсіонера в межах України, а не його місце праці, так як в такому випадку відповідне підвищення особа отримує включеним у заробітну плату, що і підтвердила ОСОБА_1В судовому засіданні.
Оскільки позивач фактично проживає в м.Івано-Франківську, яке не входить до Переліку населених пунктів, яким надається статус гірських, затвердженого Кабінетом Міністрів України, підстав для підвищення його пенсії на 20% немає.
Необхідно також враховувати, що згідно ст.7 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” одним з принципів загальнообов”язкового державного пенсійного страхування є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат. За умови вищевказаного підвищення позивачу пенсії цей принцип буде порушено по відношенню до інших пенсіонерів, які проживають у м.Івано-Франківську.
На підставі ст.47 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.6 ЗУ “Про статус гірських населених пунктів” , керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, 162 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 28.01.09, як дня складення постанови у повному обсязі.