11-сс/775/206/2014(м)
263/11087/14-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2014 року місто Маріуполь
Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Шигірта Ф.С.,
суддів Гришина Г.А., Гєрцика Р.В.
при секретарі Чепіги Н.В.,
за участю:
слідчого Фесенко С.С.,
прокурора Яксманецького В.В.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2014 року, якою у кримінальному провадженні №22014050000000343 за клопотанням слідчого СВ Управління СБУ в Донецькій області до ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів до 19 листопада 2014 року,
В С Т А Н О В И В :
Органами досудового слідства ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.2583 КК України за таких обставин.
Протягом червня - липня 2014 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), перебуваючи на території м. Донецька, ОСОБА_2, діючи умисно, за власною ініціативою, сприяв незаконній діяльності терористичної групи у складі терористичної організації «Донецька народна республіка», одним із основних завдань якої є терористична діяльність та зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, а саме - був членом незаконного воєнізованого формування «Народне ополчення» терористичної організації «Донецька народна республіка».
Так, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом червня - липня 2014 року входив до складу незаконного воєнізованого формування «Народне ополчення» терористичної організації «Донецька народна республіка», що дислокується в адміністративній будівлі Управління СБ України в Донецькій області. Зокрема, являючись членом незаконного воєнізованого формування «Народне ополчення» терористичної організації «Донецька народна республіка», ОСОБА_2 сприяв діяльності вищезазначеного підрозділу шляхом доставки останнім вантажів, у тому числі вогнепальної зброї та боєприпасів, а також перевезенням представників терористичної організації «Донецька народна республіка» територією Донецької області. Крім того, протягом червня 2014 року, ОСОБА_2 розповсюджував у м. Донецьку агітаційну літературу із закликами на підтримку терористичної організації «Донецька народна республіка».
У кримінальному провадженні №22014050000000343 слідчий СВ Управління СБУ в Донецькій області звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2014 року клопотання слідчого задоволено частково та до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів до 19 листопада 2014 року включно.
З зазначеною ухвалою не погодився захисник ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив вищезазначену ухвалу скасувати та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказав, щослідчий суддя, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підійшов до розгляду клопотання однобічно та необґрунтовано, оскільки, вказавши в ухвалі, що ОСОБА_2 вину визнав, щиро розкаявся у скоєному та з 04 липня 2014 року самостійно покинув терористичну організацію «ДНР», водночас прийшов до суперечливого висновку щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Вважає, що слідчим та прокурором не доведено, що менш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Більш того, слідчим, прокурором та слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_2 має непрацездатну матір - інваліда 3 групи, вагітну дружину та позитивно характеризується.
В судовому засіданні захисник підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Слідчий та прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали судової справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є найбільш суворою мірою запобіжного заходу і застосовується виключно в разі, якщо є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, та якщо прокурором буде доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейський суд з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Слідчий суддя врахував вимоги зазначених норм права та правильно виходив з того, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.2583 КК України, оскільки на це вказують матеріали судової справи, серед яких містяться копії протоколів слідчих дій.
Врахував слідчий суддя й високу суспільну небезпеку ОСОБА_2, яка безпосередньо вбачається з засобу скоєння та характеру особливо тяжкого злочину.
Про наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України свідчить сама тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється.
Крім того, на час вирішення питання про запобіжний захід діяльність терористичної організації «ДНР» не припинено, а тому є ризики того, що ОСОБА_2 перейде на контрольовану терористами територію, ухилятиметься від слідства та суду, продовжить злочинну діяльність пов'язану з тероризмом.
За таких обставин, окрім тримання під вартою, жоден інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам передбаченим статтею 177 КПК України.
Наявність батьків похилого віку, вагітної дружини, позитивної характеристики не спростовує висновків суду та не зменшує зазначені ризики.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги захисника слідчий суддя розглянув клопотання всебічно та неупереджено, врахував всі обставини передбачені ст. 178 КПК України та постановив законну ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 419, 422 КПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2014 року, якою у кримінальному провадженні №220140500000002343 до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів до 19 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: