22-ц/775/1595/2014(м)
263/7926/14-ц
Головуючий першої інстанції Кулик С.В.
Доповідач Осипчук О.В.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„06" листопада 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Осипчук О.В.,
суддів: Супрун М.Ю., Мироненко І.П.
при секретарі: Брежнєві Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Тофіс-Сервіс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Трансметалстар», ОСОБА_5 про звернення стягнення на заставлене майно,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 вересня 2014 року відмовлено у відкритті провадження за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Тофіс-Сервіс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Трансметалстар», ОСОБА_5 про звернення стягнення на заставлене майно.
В апеляційній скарзі ПАТ «ПУМБ», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів скарги зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження у справі суд порушив право позивача в частині реалізації передбаченого законом права на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Посилаючись в ухвалі на порушення вимог статей 107, п.4ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд не залишає позовну заяву без розгляду, а відмовляє у відкритті провадження з тих підстав, що справа не підсудна Жовтневому районному суду м. Маріуполя, оскільки на час прийняття оскаржуваної ухвали нерозглянутими залишилися лише вимоги до ТОВ «Тофіс-Сервіс». При цьому судом не враховано те, що суб'єктивний склад відповідачів зазначено в позові з урахуванням позиції апеляційної інстанції, викладеної в ухвалі від 26.08.2014 року.
Сторони до апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Від представника ПАТ «ПУМБ» Маштакова С.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням до м. Києва.
Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Враховуючи те, що до клопотання не додано письмового доказу знаходження представника позивача у відрядженні, а також приймаючи до уваги обов'язок суду розглянути справу в розумні строки, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції керувався ст.ст. 107,115 ЦПК України і виходив з того, що за позовними вимогами ПАТ «ПУМБ» до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Трансметалстар», ОСОБА_5 про звернення стягнення на заставлене майно 18 березня 2014 року було ухвалено рішення про відмову у задоволені позову, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29.08.2014 року. Таким чином не розглянутими залишилися вимоги тільки до ТОВ «Тофіс-Сервіс», які повинні розглядатися господарським судом.
Проте такий висновок суду є хибним і не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі ( стаття 55,124).
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Пунктом 8 постанови № 11 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» роз'яснено, що відповідно до статей 55,124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, У зв'язку із цим суди не повинні допускати випадків безпідставної відмови у відкритті провадження у справі або необґрунтованого закриття провадження у справі на підставі того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також фактів незаконного залишення заяв без руху, без розгляду, повернення їх позивачам або необґрунтованого зупинення провадження у справах, оскільки це призводить до порушення конституційних прав сторін, зволікання і затягування строків розгляду справ.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовом до відповідачів про звернення стягнення на заставлене майно.
З тексту ухвали апеляційного суду Донецької області від 29.08.2014 року ( а.с.54-57) вбачається, що апеляційна інстанція погодилася з відмовою у задоволені позовних вимог ПАТ «ПУМБ» з тих підстав, що у позивача виникає право на звернення стягнення на заставлене майно тільки за умови встановлення у передбаченому законом порядку порушення боржником ТОВ «Тофіс-Сервіс» умов кредитного договору, що можливо перевірити тільки в разі залучення боржника в якості відповідача, а не третьої особи у справі.
Таким чином судові інстанції дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з незалученням боржника ТОВ «Тофіс-Сервіс» в якості співвідповідача, що і було виправлено позивачем при поданні позову 29.08.2014 року.
За вказаних обставин суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і відмовив у відкритті провадження.
Доводи скарги щодо невідповідності наведених норм процесуального права в мотивувальній частині ухвали висновкам, які містяться в резолютивній частині є обґрунтованими, оскільки суд наводячи вимоги статей 115 ЦПК (повернення заяви позивачеві для подання до належного суду), 207 ЦПК (залишення заяви без розгляду) фактично відмовив у відкритті провадження, що регулюється ст. 122 ЦПК України на яку в ухвалі взагалі не послався.
Згідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст. 307,312,315 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 вересня 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: