АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/8617/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.

Провадження № 22-ц/789/1161/14 Доповідач - Міщій О.Я.

Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Шевчук Г. М., Ткач З. Є.,

при секретарі - Фащевська М.М.

з участю сторін - представника апелянта Панькова О. П., представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.08.2014 р. за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2014 р. ПАТ "Універсал Банк" звернулось в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що 17.11.2005 р. між сторонами укладено кредитний договір № 11/94-К, згідно умов якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 39000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення 17.11.2012 р.

Для забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 17.11.2005 р. укладено окремі договори поруки, згідно умов яких, поручителі зобов'язались нести солідарну відповідальнісь з позичальником за виконання зобов'язань, які виникають з кредитного договору.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 11/94-К від 17.11.2005 р. відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21.02.2012 р. стягнуто з відповідачів на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 11/94-К від 17.11.2005 р. в сумі 238546 грн. 18 коп та 1820 грн. судових витрат.

Позивач вказав, що ОСОБА_2 повністю погасив заборгованість, визначену вказаним рішенням суду лише в травні 2013 р., тому за період сплати боргу були донараховані відсотки, сума яких складає 30288,20 грн., які позивач просив стягнути солідарно з усіх відповідачів.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.08.2014 р. у задоволенні позову ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Універсал Банк" просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Апелянт вказав, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_2 повністю погасив заборгованість, встановлену рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21.02.2012 р. лише в травні 2013 р., тобто через 1,5 року (18 місяців) після ухвалення вказаного рішення, тому за цей період банк нарахував заборгованість за кредитом.

В апеляційний суд відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не з'явились, хоч були належно повідомлені про час та місце судового розгляду.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають в АДРЕСА_1 в одному житловому приміщенні з відповідачем ОСОБА_2, представник якого був присутній в судовому засіданні. Тому, згідно ч. 3 ст. 76 ЦПК України слід вважати, їх належно повідомленими.

Відповідачка ОСОБА_6 відмовилась отримати судову повістку, тому згідно ч. 8 ст. 76 ЦПК України вона є повідомленою.

Як вбачається з акту, складеного судовими розпорядниками апеляційного суду Тернопільської області, відповідачка ОСОБА_7, яка проживає в АДРЕСА_2, відмовилась отримати повістку, тому вона теж відповідно до ч. 8 ст. 76 ЦПК України є належно повідомленою.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідачі повністю погасили заборгованість за кредитним договором від 17.11.2005 р., яка визначена рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21.02.2012 р., тому немає підстав для задоволення позову.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо.

Судом встановлено, що 17.11.2005 р. ОСОБА_2 та ПАТ "Універсал Банк" уклали кредитний договір № 11/94-К, відповідно до умов якого, позивач надав позичальнику кредитні кошти в сумі 39000 дол. США з терміном повернення до 17.11.2005 р. під 15 % річних, а з 12.05.2008 р. під 15,25 % річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладено окремі договори поруки з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, відповідно до яких поручителі зобов'язались відповідати за зобов'язаннями позичальника ОСОБА_2, що випливають з умов кредитного договору від 17.11.2005 р.

Оскільки ОСОБА_2 неналежно виконував умови кредитного договору, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21.02.2012 р., резолютивна частина якого уточнена ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 29.05.2012 р., стягнуто з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_2 в користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 11/94-К від 17.11.2005 р. в сумі 238546,18 грн. та 1820 грн. судових витрат.

Вказане рішення суду повністю виконане в травні 2013 р.

Як пояснив у суді представник ПАТ "Універсал Банк", тіло кредиту погашене боржником лише 18.05.2013 р., тому до цього часу банк продовжував нараховувати відсотки за користування кредитними коштами. Відповідно до розрахунку від 19.07.2013 р., сума заборгованості за відсотками становить 30288,20 грн.

У суді представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував тієї обставини, що визначена судом заборгованість за кредитним договором була погашена позичальником в травні 2013 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як роз'яснено в п. 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

При таких обставинах, враховуючи, що зобов'язання позичальника за кредитним договором від 17.11.2005 р. залишалось невиконаним до 18.05.2013 р., правовідносини сторін продовжувались, відповідачі зобов'язані погасити заборгованість за кредитом.

Як видно з розширеного розрахунку, проведеного ПАТ "Універсал Банк", заборгованість за кредитним договором від 17.11.2005 р. становить 30288,20 грн.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12.08.2014 р. про відмову в позові підлягає до скасування, а по спору слід ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ "Універсал Банк" задовольнити, стянути з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_2 в користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 11/94-К від 17.11.2005 р. в сумі 30288, 20 грн., а також судові витрати - 302,89 грн. сплаченого судового збору.

Колегія суддів перевірила доводи представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про те, що поданий банком розрахунок заборгованості є помилковим, однак вважає ці доводи безпідставними.

Зокрема, представник відповідача зазначив, що в розрахунку від 19.07.2013 р. сума заборгованості за процентами станом на 10.12.2011 р. становить 9412,64 дол. США, а станом на 10.01.2012 р. - 9579,72 дол. США (а.с. 10-12). В той же час, в розрахунку заборгованості, який взято до уваги при ухваленні рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21.02.2012 р., станом на 28.12.2011 р. сума простроченої заборгованості за процентами становить 6839,52 дол. США (а.с. 3-17).

З цього приводу колегія суддів бере до уваги пояснення представника апелянта про те, що розрахунком від 19.07.2013 р. визначено суму заборгованості станом на 18.05.2013 р., коли позичальник повністю погасив заборгованість, визначену рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21.02.2012 р. Що стосується заборгованості станом на 10.12.2011 р. і на 10.01.2012 р., то в розрахунку від 19.07.2013 р. це є проміжні суми, які змінились у зв'язку з продовженням нарахування боргу.

Відповідач ОСОБА_2 не навів іншого розрахунку, не подав у цій частині відповідних доказів, а поданий ПАТ "Універсал Банк" остаточний розрахунок заборгованості відповідає встановленим обставинам справи, тому колегія суддів бере його до уваги при ухваленні рішення.

Неможливо погодитись з висновком суду про те, що банк всупереч вимог ст. 534 ЦК України та п. 6.1.2 кредитного договору від 17.11.2005 р. порушив порядок зарахування грошових коштів, які вносились ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості.

Як видно з розрахунку заборгованості від 19.07.2013 р., пояснень представника ПАТ "Універсал Банк", банк після ухвалення рішення суду від 21.02.2012 р. домовився з ОСОБА_2 про добровільне погашення боргу частинами і перерахував кошти, які надходили, в першу чергу - для сплати процентів за кредит, в другу чергу - для сплати штрафних санкцій та пені, і в третю чергу - для погашення основної суми кредиту (п. 6.1.2 кредитного договору). Оскільки до 15.05.2013 р. тіло кредиту не було погашено, банк нарахував ОСОБА_2 відсотки за користування коштами.

Тобто, жодних порушень порядку зарахування коштів, які добровільно сплачував ОСОБА_2, і які могли вплинути на розмір його заборгованості за відсотками не встановлено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України слід провести розподіл судових витрат, стягнувши з відповідачів солідарно 302,89 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст.307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2014 р. - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_2, з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_2, з ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_2, з ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_2 в користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 11/94-К від 17.11.2005 р. в сумі 30288, 20 грн., а також 302,89 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Я. Міщій