Справа № 465/10285/13 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/783/4927/14 Доповідач в 2-й інстанції: Кабаль І. І.

Категорія:43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Кабаля І.І.

Суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.

При секретарі:ОСОБА_2

З участю: ОСОБА_3,

ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 12 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном та вселення. Уточнивши свої позовні вимоги ОСОБА_3 просив вселити його, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та членів його сім'ї: дружину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні 1/2 частини вказаної квартири.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 12 травня 2014 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні ? частиною квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві спільної часткової власності. Вселено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та членів його сім'ї: дружину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 у квартиру АДРЕСА_1. Вирішено питання судових витрат.

Дане рішення оскаржив представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5.

Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що квартира АДРЕСА_1 складається із двох кімнат, санвузла та кухні. На даний час у квартирі проживають ОСОБА_4 та її чоловік, які є пенсіонерами та вселення до даної квартири ще чотирьох осіб зробить нестерпним їх спільне проживання. Також, позивач під час судового засідання повідомив про те, що він разом з сім'єю проживають у трьохкімнатній квартирі, що само по собі свідчить про те, що позивач не має наміру погіршувати свої житлові умови та вселятися до квартири АДРЕСА_1 Апелянт просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та її представника на підтримання мотивів апеляційної скарги, позивача на їх заперечення, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК.

Стаття 391 ЦК установлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3, що підтверджується договором дарування 1/2 частини квартири (а.с.3) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.4).

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач - ОСОБА_3 та члени його сім"ї - дружина ОСОБА_7 та неповнолітні діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, про що свідчать записи в будинковій книзі для пропису громадян, які проживають в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.32-33).

Як вбачається із листа від 30.09.2013 року ОСОБА_3 звертався до ОСОБА_4 із проханням надати йому доступ до 1/2 частини спірної квартири, шляхом передачі дублікатів ключів (а.с.5), що стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.5).

Як встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_4 чинить перешкоди позивачу у користуванні спірною квартирою, не допускаючи його до помешкання, ключ від квартири у позивача є відсутній, що нею й не заперечувалось і в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні 1/2 частиною квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві спільної часткової власності, а також в частині вселення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та його дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, які є є неповнолітніми, позивач являється їх батьком та представляє інтереси, у квартиру АДРЕСА_1 є обґрунтованим та законним.

Однак, колегія судів не може погодитись з рішенням районного суду в частині вселення дружини ОСОБА_3- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 у квартиру АДРЕСА_1, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовiдношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.3 ст.237 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч.3 ст.244 ЦК).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 із вказаним позовом до суду не зверталась, довіреності на представництво свої інтересів ОСОБА_3 не давала, а тому рішення суду в частині вселення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 у квартиру АДРЕСА_1 підлягає скасуванню, що не позбавляє можливості останню самостійно звернутись до суду з аналогічним позовом.

Тому рішення в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового про відмову у вселенні ОСОБА_7 у квартиру АДРЕСА_1. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 12 травня 2014 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 про вселення дружини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 у квартиру АДРЕСА_1 скасувати та хвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково. Відмовити у вселенні ОСОБА_7 у квартиру АДРЕСА_1.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Копняк С.М.

Монастирецький Д.І.