Справа № 22-956       Головуючий у 1 інстанції Скляров В.В.

Категорія 27    Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г.

при секретарі Степаненко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на ухвалу судді Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2007 року по справі за заявою Закритого акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту,

встановив:

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ „ПриватБанк" просить скасувати ухвалу судді Краматорського міського суду Донецької області від 27 листопада 2007 року, якою у прийнятті заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту та судових витрат відмовлено, - та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме ст.100 ЦПК України, а також норм матеріального права, а саме ст.ст. 207, 526, 1050, 1054 ЦК України; вважає, що в даному випадку немає спору про право, оскільки обов'язок боржника сплати кредитної заборгованості та право кредитора на відповідну вимогу до боржника передбачено письмовим правочином та нормами законодавства, ніяких заяв чи заперечень від боржника щодо наявності спору про право не надходило.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Згідно ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовий формі.

З матеріалів справи вбачається, що заява ЗАТ КБ „ПриватБанк" про видачу судового наказу обгрунтована тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 6 червня 2006 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за

користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки.

Таким чином, ЗАТ КБ „ПриватБанк" просить видати судовий наказ про стягнення суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 4909 грн.18 коп., суми заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1231 грн. і крім того судовий збір в сумі 30 грн. 70 коп. та 15 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Проте із доданих до матеріалів справи документів не вбачається, що між ЗАТ КБ „ПриватБанк" іОСОБА_1 був укладений саме письмовий кредитний договір.

Так, заявник посилається на те, що між ним іОСОБА_1 укладений договір кредиту, що підтверджується його заявою та Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте з наданих до матеріалів справи документів вбачається, щоОСОБА_1 заповнена заява б/н від 5 червня 2006 року про відкриття рахунку і надання послуг, яка не містить відомостей про те чи отримав ОСОБА_1 будь-яку суму у кредит від банку і чи виконував він зобов'язання по поверненню суми кредиту і процентів за користування ним, оскільки відсутній розрахунок по руху коштів. Умови та Правила надання банківських послугОСОБА_1 не підписані.

Таким чином заява ЗАТ КБ „ПриватБанк" з додатком зазначених документів не містить в собі безспірних вимог, на підставі яких можна видати судовий наказ, оскільки їх не можна вважати кредитним договором, з умовами якого ознайомлений ОСОБА_1

За таких обставин суддя першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність спору про право.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315 ЦПК України апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити .

Ухвалу судді Краматорського міського суду Донецької області від 23 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.