Справа № 181/858/13-ц
Провадження № 2/188/723/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2014 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Місюра К.В.
при секретарі: Хандрига Л.І.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з*явився
від третьої особи: не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу
за позовом ОСОБА_2 (смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області)
до Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області)
Третя особа: Відділ Держземагенства у Межівському районі Дніпропетровської області (смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області)
про визнання права на земельну частку (пай) та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_2 (смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області) звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати за ним право на земельну частку (пай), що розташована на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, та зобов'язати Межівську районну державну адміністрацію виділити йому земельну ділянку розміром 5, 32 га.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1994 року він був членом колгоспу ім. Фрунзе. За час його роботи було здійснене розпаювання земель колективної власності колгоспу та 08 грудня 1994 року КСП ім. Фрунзе як правонаступнику колгоспу ім. Фрунзе видано Державний акт про право колективної власності на землю. Позивач був включений до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додається до Державного акту, вважає, що його право є непорушним, що і зумовило його звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяву, відповідно до якої просили справу розглянути за відсутності їх представників.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши позивача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 02.07.1993 року по 30.09.1996 рік позивач працював на посаді механізатора в КСП ім. Фрунзе Межівського району Дніпропетровської області (а.с. 7).
Відповідно до довідки архівного відділу Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 29.07.2013р. у протоколі № 13 засідання правління колгоспу ім. Фрунзе від 5 липня 1993р. та у протоколі № 1 звітно-виборних зборів членів сіл ім. Фрунзе від 5, 7 лютого 1994 року зазначено, що ОСОБА_1 прийнято в лени колгоспу. Також повідомлено, що за 1996 рік відомостей про звільнення з членів колективного сільськогосподарського підприємства "Фрунзе" ОСОБА_2 немає. Крім того, на базі колгоспу ім. Фрунзе організовано колективне сільськогосподарське підприємство "Фрунзе", згідно з протоколом загальних зборів уповноважених членів колгоспу від 05.03.1994р. № 2 та розпорядження представника Президента України Межівської районної державної адміністрації від 04.04.1994р. № 147 (а.с. 8).
Згідно довідки відділу Держземагенства у Межівському районі Дніпропетровської області від 05.08.2013р. № 1682 громадянин ОСОБА_2 внесений до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства під порядковим № 208, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю, виданий Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Фрунзе Межівського району 08.12.1994 року серія ДП Мж № 003 (а.с. 9).
Позивач зазначає, що ненаданням йому земельної ділянки порушується його законне право на її отримання, що і є причиною спору.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Стаття 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» зазначає, що членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.
Виходячи з викладеного, право на земельну частку (пай) мають тільки члени сільськогосподарського підприємства, а надання права на земельну часту (пай) здійснюється не за місцем проживання особи, а за місцем її роботи або виходу на пенсію.
Крім того, Указом Президента України № 720 від 08.08.1995р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу,сільськогосподарського акціонерного товариства,в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член КСП, включений до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється зам нормами Цивільного Кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством Державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай).
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач є членом колгоспу ім. Фрунзе, був внесений до списку громадян-членів Колективного сільськогосподарського підприємства, який додається до Державного акту. На момент отримання підприємством Державного акту на право колективної власності на землю не був виключений із вказаного списку, отже отримав право на земельну частку (пай).
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з
метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів захисту.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розташовану на території Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області.
Зобов'язати Межівську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області виділити ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,32 га.
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Місюра