ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
03 жовтня 2014 року Справа № 904/8464/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Волковицької Н.О.,
суддів:Грейц К.В.,
Добролюбової Т.В.,
Запорощенка М.Д.,
Чернова Є.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 03.09.2014
у справі№904/8464/13
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_6
доОбслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №68 "Мирний"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант" 2. Дніпропетровська міська рада
про визнання недійсним правочину,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №68 "Мирний" про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 31.12.2008.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 у справі №904/8464/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.07.2014, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2014 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.09.2014 у справі №904/8464/13, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, прийняти нове рішення, яким касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 202, 203, 215, 761 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2014 у справі №905/8460/13, від 17.02.2014 у справі №910/3521/13, від 25.02.2013 у справі №5011-36/7321-2012, від 12.02.2013 у справі №5015/2137/12, від 10.12.2012 у справі №5004/391/12, від 10.03.2011 у справі №40/135-35/87, від 20.10.2010 у справі №22/1д/10, від 27.09.2010 у справі №4/325-36/355, від 29.07.2010 у справі №37/325, від 23.09.2009 у справі №5020-5/498.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, подану у межах строку, передбаченого статтею 11117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
У постанові від 03.09.2014 по справі №904/8464/13, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень, оскільки право власності на спірне приміщення не зареєстровано ні за позивачем, ні за будь-якою іншою особою.
Однак, у постановах від 10.07.2014 у справі №905/8460/13, від 25.02.2013 у справі №5011-36/7321-2012, від 10.12.2012 у справі №5004/391/12, від 10.03.2011 у справі №40/135-35/87, від 20.10.2010 у справі №22/1д/10, від 27.09.2010 у справі №4/325-36/355, від 29.07.2010 у справі №37/325, від 23.09.2009 у справі №5020-5/498, на які заявник посилається, суд касаційної інстанції, за подібних обставин справи та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин (статті 203, 215, частини першої статті 761 ЦК України), дійшов протилежних правових висновків, а саме, щодо задоволення позовів про визнання недійсними договорів оренди нежитлових приміщень, оскільки на момент укладення спірних договорів оренди орендодавці не були дійсними власниками нерухомого майна, переданого в оренду, та відповідно не мали правових підстав на укладення спірних договорів та подальшої передачі об'єктів оренди в користування у розумінні статті 761 ЦК України, у зв'язку з чим такі договори суперечать приписам вказаної норми права та підлягають визнанню недійсними на підставі частини першої статті 203 ЦК України.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту доданих до заяви судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Наведене є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Допустити справу №904/8464/13 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяН.Волковицька
СуддіК.Грейц
Т.Добролюбова
М.Запорощенко
Є.Чернов