УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 р.Справа № 266/3390/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Бондара В.О. , Курило Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 21.08.2014р. по справі № 266/3390/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни,
ВСТАНОВИЛА:
29.07.14 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.01.2014 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області провести з 01.01.2014 року нарахування та виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 30.07.2014 року адміністративний позов за період з 01.01.2014 року по 28.01.2014 року залишено без розгляду.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 21.08.2014 року задоволено частково позов. Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 29 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. за № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Колегія суддів зазначає, в період з 1 січня 2014 року по 15 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було встановлено обмеження щодо виплат підвищення до пенсії "дітям війни", не внесено змін до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", тому з 01.01.2014 року по 15.08.2014 року діють положення ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
31.07.2014 року прийнято Закон України № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 16.08.2014 року, на підставі якого, до ст. 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" внесено такі зміни: установити, що з 01.01.2014 року норми і положення статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення", яка набрала чинності 1 січня 2012 року та діє по цей час встановлено, що дітям війни (крім тих, на кого розповсюджується дія Законів України "Про статус ветеранів війн, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", проводиться в розмірі 7 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту терміни застосування положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" по 15 серпня 2014 року здійснюються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 16 серпня 2014 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Колегія судів вважає за необхідне зазначити, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується не тільки для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Також, колегія суддів зазначає, що Пенсійний фонд України повинен діяти у відповідності Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено саме на управління пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 21.08.2014р. по справі № 266/3390/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В.
Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Курило Л.В.