Справа № 2-9-07 9.11.2006р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2007 року Старовижівський районний суд Волинської області В складі:

головуючої - Кошелюк Л.О. при секретарі Сулеві Н.С.

за участю пр-ків позивачки ОСОБА_1: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4 її представника ОСОБА_5.

3-ї особи без самостійних вимог на стороні відповідачки -ОСОБА_6 його представника - ОСОБА_7.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-я особа без самостійних вимог ОСОБА_6 - про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та встановлення права власності на будинковолодіння у порядку успадкування,

встановив:

ОСОБА_1 і ОСОБА_8 перебували у шлюбі з 1949 року. Мали 6-ро дітей з яких на даний час у живих є четверо.

Проживали у власному будинку у АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер і позивачка залишилась проживати одна, де проживає по даний час. Посилається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер син, ОСОБА_9, а відповідачка ОСОБА_4 звернулася до держнотконтори за прийняттям спадщини після нього і претендує на житловий будинок по АДРЕСА_1 який, як з'ясувалося тепер, був оформлений у порядку успадкування за сином . ОСОБА_9 у спірному будинку ніколи не проживав і спадщини після смерті батька не приймав.

Просить визнати: свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім'я ОСОБА_9, недійсним, а встановити за нею таке право у порядку успадкування після смерті чоловіка, ОСОБА_8

У судовому засіданні пр-ки позивачки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позов підтримали.

ОСОБА_2 пояснив, що батьки побудували будинок по АДРЕСА_1 і переїхали проживати у 1990-1991 p.p.

Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року і мати залишилася одна. Через кілька місяців переїхала до неї дочка ОСОБА_10 з сім'єю. Але через відповідачку між матір'ю і дочкою не склалися стосунки і вони вибули назад у Сумську область.

ОСОБА_9 мав сім'ю, з якою проживав у Ратнівському р-ні у відповідачки. У липні 2005 року з матір'ю ходив у сільську раду, бо вона виявила бажання скласти заповіт на спірний будинок на всіх дітей. По селу повзли чутки, що мати ніби-то подарувала будинок синові ОСОБА_9. Але у сільській Раді з приводу цього ніяких документів не виявилося і мати заперечувала це. Аналогічно не виявилося таких документів і у держнотконторі. Лише після смерті ОСОБА_9 у серпні 2006 року відповідачка показала копію свідоцтва про право на спадщину за законом і вимагала своєї частки у будинку.

-2-

Ствердив, що мати неписьменна. Недочуває. Чим скористалися. Вона весь час проживає у цьому будинку, платить комунальні послуги, укладає страхівки будинку і знає, що останній належить їй. Тоді як ОСОБА_9 спадщини після батька не приймав.

Відповідачка ОСОБА_4 позову не визнала і пояснила, що чоловік їздив з матір'ю оформляти документи на хату і як все відбувалося їй не відомо. А її справа полягала в тому, щоб давати для оформлення документів гроші.

Ствердила, що нічого після смерті ОСОБА_8 ОСОБА_9 не брав зі спадкового майна бо не було чого, і з батьками не жив.

Не заперечила, що мати була неграмотною і вміла тільки розписатися. А також недочувала.

3-я особа без самостійних вимог ОСОБА_6 і його пр-к ОСОБА_7 пояснили, що ОСОБА_6 є сином покійного ОСОБА_9 від першого шлюбу який існував з 1974 року по 1990-й рік.

ОСОБА_7 ствердила, що розлучення відбулося із-за спору за цей будинок бо вони вкладали кошти у його будівництво. Але батьки чоловіка перейшли туди жити, а вона не бажала жити зі свекрами. До того ж свекруха ще тоді заявила, що будинок на сина не перепише.

При поділі подружнього майна питання за будинок не ставила, бо всі документи були на свекра.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши матеріали суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

У відповідності зі ст. 549 ЦК УРСР (1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав держнотконторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_1 одружилися у 1949 році. У них народилося 6-ро дітей, з яких живими на даний час є четверо. У 1974 році ОСОБА_8 виділена земельна ділянка під будівництво будинку у АДРЕСА_1, яке подружжя закінчило у кінці 80-х років і перейшли у будинок у 1990-1991 p.p. Всі діти проживали окремо зі своїми сім'ями. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_8 помер і залишилася у будинку позивачка. А весною 1999 р. до неї приїхала дочка ОСОБА_10 зі своєю сім'єю разом з матір'ю (до спливу 6-ти місяців після смерті батька) вела спільно господарство, садили батьківську землю. Проживали разом до 1,5 року і повернулися на Сумщину.

У цей період відповідачка ОСОБА_4 і її чоловік до позивачки взагалі не навідувалися через присутність сім'ї ОСОБА_10. А ОСОБА_9 не тільки не проживав у спадковому будинку, а й нічого не взяв зі спадкового майна, як визнала відповідачка ОСОБА_4 і ствердили пр-ки позивачки. А з заявою на прийняття спадщини ОСОБА_9 звернувся лише 7.08.2001 року. Проживав з ОСОБА_4 з початку 1990року у смт. Ратне по вул.. Б.Хмельницького у будинку останньої. Однак отримав свідоцтво про право на спадщину за законом 7.08.2001 року на підставі довідки Глухівської сільради від 2.08.2001 р. НОМЕР_1, яка була видана на його прохання бувшим секретарем цієї сільради ^ОСОБА_11 (його однокласниці), у якій зазначалося, що «на день смерті ОСОБА_8 проживав один, і що ОСОБА_9 прийняв спадщину шляхом фактичного володіння спадковим майном до 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця.»

-3-

Встановлено також, що, дійсно, така довідка видавалася у присутності позивачки. Але з'ясовано і те, що ОСОБА_1, 1926 р.н., є неграмотною взагалі ( крім підпису) не вміє писати і читати. Під час війни була вивезена до Німеччини і знаходилася у концтаборі Освенцім. Не дочуває, а на даний час ще погіршилося ( з липня 2005 р. після хвороби) зі слухом. У судовому засіданні пояснила, що невістка обікрала її, забравши хату. (І практично із-за глухоти спілкуватися суду було неможливо: спілкування велося через її пред-ка, який майже кричав до вуха). Про її поганий слух ствердила і сама відповідачка, що таке було з позивачкою з часу як та прийшла до них у невістки, і що мати з-під хустки відкривала вухо, щоб почути.

Про неписьменність і поганий слух позивачки ствердили і свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Остання визнала, що при видачі довідки про все відповідав ОСОБА_9 і була його ініціатива за таку довідку, а матір була в хустці, киваючи головою на знак згоди, але чи чула вона зміст зачитаної довідки і чи розуміла суть, ствердити свідок суду не могла.

Разом з тим з'ясовано судом, що позивачка у липні 2005 року (ще до хвороби) ходила з ОСОБА_2 у сільську Раду скласти заповіт на користь всіх дітей. Весь час проживала і проживає по даний час у спірному будинку. Щомісячно сплачує всі комунальні послуги. Після смерті чоловіка страхувала будинок. Тобто, її дії свідчили, що вона є власницею будинку. До того ж, у сільраді теж всі документи по погосподарських книгах на будинок були на позивачку. І сільський голова та секретар показали, що чутки були у селі, що ніби-то позивачка подарувала свій будинок ОСОБА_9, але сама позивачка ніколи їм про це не говорила. До того ж, якби позивачка хотіла подарувати свій будинок то вона б і уклала такий договір чого в дійсності немає.

ІНФОРМАЦІЯ_2р. помер ОСОБА_9, і лише у серпні цього ж року відповідачка показала пр-ку позивача копію свідоцтва про право на спадщину за законом на свого чоловіка. З цього часу стало відомо, що права позивачки порушені. Про наміри покійного свідчили і його дії: як з'ясувалося, всі документі ( у т.ч. і на земельні сертифікати) знаходилися у відповідачки. Нею без відому позивачки ще у 2006 році переводилася і пенсія останньої у Ратно і за один місяць вона встигла отримати її, але після втручання дітей позивачки пенсія була повернута власниці. Про що відповідачка подала суду відповідну розписку.

Наведені вище обставини, крім пояснень сторін, доводяться слідуючими доказами: свідоцтвами про народження, одруження сторін; про смерть ОСОБА_8 таОСОБА_9.; довідками про склад сім'ї ( з 1995 по 2007р.р.) позивачки з Глухівської сільради і плату компослуг, витягом з трудової книжки ОСОБА_9 ( про трудову діяльність на території Ратнівського р-ну; спадковою справою НОМЕР_3 від 7.08.01р. та техпаспортом про право власності на спадщину за законом за ОСОБА_9. ( будинок по АДРЕСА_1) від 8.10.01р.; будівельним паспортом на забудову земельної ділянки від 1974 р. на ОСОБА_8, а також виданим на нього Державним актом на землю від 20.07.99р.; договорами (страховими свідоцтвами) позивачки на спірний будинок від 4.01.01 р. і 20.01.2006р. свідоцтвом про право власності на цей будинок за ОСОБА_8 від 21.06.01р., а також показаннями свідків ОСОБА_12,ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16.

Таким чином, суд вважає, що позов підставний. Бо відповідно до ст.57,59 ЦК УРСР (1963р.) угода , укладена внаслідок обману... може бути визнана недійсною за позовом потерпілого, і визнається такою з моменту її укладення.

А ст. Зч.І ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених... прав, свобод чи інтересів.

І ст. 261 ч.І ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Що стосується вимог позивачки про визнання за нею права власності у порядку успадкування на будинок то у даному випадку, це компетенція держнотконтори, яка має

-4-  

з'ясувати коло всіх спадкоємців бо спадкодавець мав правовстановлюючий документ на будинок.

Пр-ки позивачки відмовилися від стягнення понесених витрат з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 10,60,212,213 ЦПК України, ст.ст. 57,59,549 ЦК УРСР, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Старовижівською держнотконторою Волинської області 7.08.2001 року на спадкове майно: жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходяться АДРЕСА_1, на ім.'я ОСОБА_9 та послідуючу реєстрацію на дану особу в органах БТІ, визнати недійсними.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо протягом цього часу не поступить заява до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд про апеляційне оскарження та послідуюча апеляційна скарга протягом 20 днів.

ГОЛОВА СУДУ     Л.О.КОШЕЛЮК