Провадження № 22ц/790/6971/14 Головуючий 1-ї інст. -Скотар А.Ю.
Справа № 643/12732/13-ц Суддя доповідач - Бровченко І.О.
Категорія: поділ майна подружжя
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду Харківської області від 21 серпня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останньої на його користь 104577 грн., що становить вартість ? частини будівельних матеріалів, які були використані при будівництві будинку по АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги послався на те, що 30 червня 1984 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2, який на теперішній час розірваний. В період шлюбу сторони за спільні кошти звели будинок по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що належить відповідачці. Будівельна готовність будинку складає 100%, проте його не введено в експлуатацію, через що позивач позбавлений можливості визнати за собою право власності на частину будинку в спільній сумісній власності.
Під час будівництва витрачено 209153,66 грн., що підтверджується квитанціями, чеками, накладними на придбання будівельних матеріалів.
Посилаючись на вимоги ст.ст. 60, 70 СК України, ч. 3 ст. 331 ЦК України, зазначає, що будівельні матеріали, придбані в період шлюбу згідно квитанцій, чеків і накладних, є спільною сумісною власністю сторін і 1/2 частина вартості цих матеріалів повинна бути стягнута з відповідачки на його користь у розмірі 104577 грн.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що надані позивачем чеки та квитанції про придбання будівельних матеріалів ніякого відношення до вказаного будівництва не мають.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2014 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи скаргу посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вислухав доповідь судді, пояснення з'явившихся учасників процесу, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно частинам 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходились в зареєстрованому шлюбі з 27 серпня 1988 року. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Сторони по справі визнали, що будівництво житлового будинку з мансардою по АДРЕСА_1 відбувалось в період їх шлюбу. Право власності на спірний будинок не зареєстровано.
Згідно договору дарування від 06 січня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_5 передав безоплатно у власність земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 прийняла цей дарунок. Вказана земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. П. 3 договору передбачено, що земельна ділянка належить дарувальнику на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 066117, виданого Харківською міською радою Харківської області 27 лютого 2004 року за № 75146.
З повідомлення КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 17 липня 2007 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,1 га належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 червня 2007 року.
З технічного висновку про стан основних будівельних конструкцій житлового будинку літ «А-1» по АДРЕСА_1, виготовленого ТОВ «Харківреконструкція» у жовтні 2007 року вбачається, що всі основні будівельні конструкції знаходяться в задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації. Будівельна готовність об'єкту - 100%.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 755, виготовленого 28 травня 2014 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, встановити, чи використовувались при будівництві будинку АДРЕСА_1 будівельні матеріали, зазначених в товарних чеках, квитанціях, накладних і інших розрахункових документах, що містяться на аркушах справи 23-55 не надається можливим.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надаючи документи, які підтверджують факт придбання певних будівельних матеріалів та обладнання в період шлюбу з відповідачкою, позивач не надав доказів того, що вказані будівельні матеріали та обладнання використані при будівництві будинку по АДРЕСА_1. Таких відомостей не містить і висновок судової будівельно-технічної експертизи № 755 від 28 травня 2014 року.
Такі висновки рішення суду підтверджені доказами, які досліджені з додержанням вимог цивільно-процесуального закону і яким дана належна оцінка у сукупності з усіма обставинами справи.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1, наведених на її обґрунтування, то ці доводи апелянта в даному випадку процесуальне рішення суду, прийняте по суті розглянутого ним питання не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного його вирішення.
Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивач не надав безспірних доказів підтверджуючих, що будівельні матеріали та обладнання, які зазначені в товарних чеках, квитанціях, накладних і інших розрахункових документах, були використані під час будівництва спірного будинку.
В обґрунтування позовних вимог позивачем не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих, які будівельні матеріали було використано під час будівництва, яку вони мають вартість. Клопотання щодо призначення по справі відповідної судової експертизи з цих питань не заявлялось, додаткові питання під час призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи не зазначались. Також, під час розгляду справи позивачем не заявлялось клопотання про призначення по справі додаткової чи повторної експертизи відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України в частині вирішення питання щодо використання при будівництві будинку АДРЕСА_1 будівельних матеріалів, зазначених в товарних чеках, квитанціях, накладних і інших розрахункових документах, що містяться на аркушах справи 23-55.
Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді -