Провадження № 22ц/790/6701/14 Головуючий 1-ї інст. - Глоба М.М.

Справа № 617/319/14-ц Суддя доповідач - Бровченко І.О.

Категорія: про надання послуг

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 20 серпня 2014 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Вовчанська водопровідна дільниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплату наданих послуг з водопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплату наданих послуг з водопостачання у розмірі 872 грн. 27 коп. та стягнення з відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23 червня 2011 року та 22 квітня 2013 року між КП «Вовчанська водопровідна дільниця» та ОСОБА_1 були укладені договори № 117 та № 110 відповідно, згідно яких КП «ВВД» надає відповідачу послуги з водопостачання за адресою: АДРЕСА_1. Вказаними договорами передбачено надання послуг п'яти особам. Нарахування плати за надані послуги здійснювалось протягом 2011 - 2013 років згідно показань засобу обліку. Оскільки ОСОБА_1 та його дружина, як член його сім'ї, мають право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 100 %, з серпня 2010 року нарахування плати за надані послуги проводилось з урахуванням встановленої 100 % пільги двом з п'яти мешканців. ОСОБА_1 своєчасно не виконував свої зобов'язання за договорами щодо своєчасної оплати отриманих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 872 грн. 27 коп. за період з 01 жовтня 2011 року по 01 грудня 2013 року.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти його задоволення пояснивши, що разом із ним проживають його дружина, донька та його онуки, а тому в зв'язку з тим, що на нього та членів його сім'ї розповсюджується 100 % пільги з оплати житлово-комунальних послуг, вказана заборгованість нарахована йому безпідставно. Окрім цього зазначив, що він разом із дружиною проживає у літній кухні, до якої підведене центральне водопостачання, а мешканці житлового будинку, який стоїть окремо від літньої кухні, та в якому проживають його дочка із онуками, підведена власна, належна йому водопостачальна станція зі свердловиною, а тому мешканці будинку послугами КП «ВВД» не користуються.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 20 серпня 2014 року позов КП «Вовчанська водопровідна дільниця» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Вовчанська водопровідна дільниця» заборгованість за надані послуги з водопостачання за період з 01 жовтня 2011 року по 01 грудня 2013 року в сумі 872 грн. 27 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ «Вовчанська водопровідна дільниця» у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи скаргу посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що згідно договору купівлі-продажу частини житлового будинку, посвідченого 20 липня 2006 року державним нотаріусом Вовчанської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі № 2175, ОСОБА_2, ОСОБА_3 передали у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність і зобов'язався сплатити оговорену грошову суму за 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1. На земельній ділянці Вовчанської міської ради площею 1173 кв.м розташований житловий будинок з прибудовою, дерев'яний, обкладений цеглою, житловою площею 67,4 кв.м та надвірні будівлі: літня кухня літ «Б», веранда літ «б», сараї літ. «В,Г», гараж літ «Д», погріб літ. «П», убиральні літ «У», колодязь літ «К», ворота літ «№1», огорожа літ «№2».

У вказаному житловому будинку з 08 вересня 2006 року зареєстровані та проживають ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_4, донька ОСОБА_5, онука ОСОБА_6 та онук ОСОБА_7 з 18 вересня 2008 року.

Житловий будинок по АДРЕСА_1 підключено до міської системи водопостачання КП «ВВД».

23 червня 2011 року та 22 квітня 2013 року між сторонами були укладені договори про надання населенню послуг з водопостачання № 117 р/р 3999 та № 110 відповідно. Згідно умов договору КП «ВВД» взяло на себе зобов'язання надавати ОСОБА_1 послуги з водопостачання за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені вказаними договорами. Суб'єктами користування послугами є власник та особи, що проживають із ним, а всього п'ять осіб (а.с. 6-11).

В зв'язку з неповною оплатою послуг з водопостачання виникла заборгованість у розмірі 872 грн. 27 коп. за період 01 жовтня 2011 року по 01 грудня 2013 року, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 14).

З посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує свої зобов'язання передбачені договорами про надання населенню послуг з водопостачання належним чином, у зв'язку з чим вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості.

Такі висновки рішення суду підтверджені доказами, які досліджені з додержанням вимог цивільно-процесуального закону і яким дана належна оцінка у сукупності з усіма обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги, що на відповідача не може бути покладено обов'язок щодо погашення заборгованості, оскільки останній користується 100 % пільгою, висновків суду не спростовують.

Апелянтом не враховано, що статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово- комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово- комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов'язки по оплаті вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК Української РСР).

Посилання апелянта та його представника, що житловий будинок не підключений до міської системи водопостачання КП «ВВД», його донька та онуки використовують воду з других джерел водопостачання, належними та допустимими доказами не підтверджено. З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 підключено до централізованого водопостачання. Акт обстеження умов споживання централізованого водопостачання від 29 вересня 2014 року не є безперечним доказом, який підтверджує, що житловий будинок підключено до приватної насосної станції, а центральне водопостачання підключено до літньої кухні, де мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_4, тобто особи на яких поширюється 100% пільга. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що відповідно до умов договору відповідач повідомляв КП «Вовчанська водопровідна дільниця» про змінення кількості осіб, які користуються послугами централізованого водопостачання, що в свою чергу впливає на розрахунки за надані послуги з водопостачання та звертався до відповідача із вимогами про припинення договорів про надання послуг з водопостачання чи внесення до них змін.

Твердження представника апелянта, що на відповідача не може бути покладено обов'язок щодо погашення заборгованості, оскільки договори про надання послуг ним особисто не підписувались, належними та допустимими доказами не підтверджено. Клопотання про призначення відповідної експертизи під час судового розгляду справи не заявлялось.

Доводи апелянта та його представника, що відповідач звільняється від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій та ліквідатором на Чорнобильській АЕС у 1987 року, є помилковими.

Той факт, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, не може бути прийнята судом в якості підстави для звільнення його від сплати судового збору, оскільки у відповідності до ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від судових витрат звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, при зверненні до суду для розгляду питань щодо їх соціального захисту. В даному випадку предметом спору є не питання щодо соціального захисту заявника апеляційної скарги, а питання щодо вирішення цивільно-правового спору, який виник між сторонами у справі. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є відповідачем по справі, відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» на останнього не поширюються пільги щодо звільнення від сплати судового збору.

Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги ОСОБА_1, наведених на її обґрунтування, то ці доводи апелянта в даному випадку процесуальне рішення суду, прийняте по суті розглянутого ним питання не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного його вирішення.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 20 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -