Справа № 11-403/08 Головуючий в 1 інстанції Лобода Г.Є.
Категорія ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 02 вересня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Силки Г.І.,
суддів - Матвієнко Н.В., Оксентюка В.Н.,
за участю прокурора - Старчука В.М.,
захисника - ОСОБА_2,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Ківерцівського району Мельника А.О. на вирок Ківерцівського районного суду від 02 липня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого:
1. вироком Луцького окружного суду від 18 вересня 1992 року за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 89, ст. 42 КК України на 3(три) роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений постановою Із»ясловсього районного суду Хмельницької області 24 вересня 1994 року по амністії;
2. вироком Ківерцівського районного суду від 29 жовтня 1996 року за ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 1,2 ст. 145 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі;
3. вироком Ківерцівського районного суду від 29 листопада 2002 року за ч. 2 ст. 188, ст. 304 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 11 листопада 2005 року постановою Софієвського районного суду Дніпропетровської області на 1(один) рік 6 місяців 69 днів;
засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України на 3(три) роки позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України на 2(два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено до відбування 3(три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом встановленого йому іспитового строку 3(три) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України:
1. не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;
2. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;
3. з'являтись періодично в органи кримінально - виконавчої системи для реєстрації.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженку с. Гор»янівка, жительку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з середньою освітою, незамужню, непрацюючу, несудиму,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 3(три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити засуджену ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3(три) роки.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 залишено попередній - підписку про невиїзд до набрання вироком чинності,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 20 лютого 2008 року в смт. Олика Ківерцівського району, у будинку по місцю проживання незаконно зберігав 1760,75 г висушеної макової соломи, тобто у великих розмірах, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, без мети збуту.
20 лютого 2008 року в смт. Олика Ківерцівського району ОСОБА_1 за місцем свого проживання зберігав без передбаченого законом дозволу 47,52 г. бездимного одноосновного пороху, який згідно висновку експертизи відноситься до вибухових речовин.
ОСОБА_3 в смт. Олика Ківерцівського району по місцю свого проживання незаконно зберігала для власних потреб 0,26 г опію ацетильованого і 9,81 г опію екстракційного, які відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено і які були в неї вилученні 20 лютого 2008 року працівниками міліції.
Помічник прокурора Ківерцівського району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції не оспорюючи кваліфікації дій і доведеності вчиненого засудженими в апеляції зазначає, що даний вирок є незаконним через неправильне застосування кримінального закону. Вважає, що суд безпідставно звільнив від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_4 який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став, а знову вчинив злочин, негативно характеризується по місцю проживання, ніде не працює. Тобто суд призначив останньому покарання, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України. Просить вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий, обравши покарання без застосування ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, просить постановити свій вирок, засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 та засуджену ОСОБА_3, які заперечили апеляцію прокурора, просять вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення частково із таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 323, 334 КПК України п.п. 13-19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року(зі змінами, внесеними постановами від 04 червня 1993 року № 3 та від 03 грудня 1997 року № 12) «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форму вини і його мотивів, обґрунтування конкретними доказами по кожному епізоду обвинувачення визнаного судом доведеним та аналіз усіх зібраних у справі доказів.
Всупереч даним вимогам закону та вимогам ст. 318 КПК України суд в судових дебатах не надав слово для промови підсудному ОСОБА_1(а.с. 163, 164, 168), порушивши його право на захист, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
Суд у вироку взагалі не навів доказів винуватості підсудних та показань останніх даних ними в судовому засіданні з приводу інкримінованого їм обвинувачення, не дав аналізу доказам зібраних у справі.
Крім того, сформульоване обвинувачення і висновки суду є суперечливими. Так, формулюючи обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України суд зазначив, що він незаконно зберігав особливо небезпечні наркотичні засоби без мети збуту та незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу вибухові речовини.
Роблячи висновок у мотивувальній частині вироку щодо вчинення підсудним зазначених злочинів суд вмінив в обвинувачення ОСОБА_1 не тільки зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, але і незаконне їх виготовлення, виробництво і придбання, в також незаконне придбання вибухової речовини (а.с. 171).
Не мотивував суд засудженій ОСОБА_3 призначення покарання у виді позбавлення волі, хоча санкція кримінального закону за яким її засуджено передбачає і інші покарання не пов'язані з позбавленням волі та звільняючи засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням не навів мотивів прийняття такого рішення у відповідності з вимогами ст. 75 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи(а.с. 173), ОСОБА_1 02 липня 2008 року було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд, однак у вироку суд взагалі не вирішив, який запобіжний захід обрано даному засудженому, що є порушенням вимог п. 10 ч. 1 ст. 324 КПК України.
Всупереч вимогам п.п. 9, 10 ч. 1 ст. 324 КПК України, при постановленні вироку судом не вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат.
Крім того, належним чином судом не з'ясовано в чому виразилося виготовлення та виробництво наркотичного засобу ОСОБА_1 та де останній придбав макову солому, яка була вилучена по місцю його проживання і коли він її придбав.
Судом також не з'ясовано чи знав ОСОБА_1, про те, що даний порох, який був вилучений по місцю його проживання відноситься до вибухових речовини.
Крім того, як видно з матеріалів справи про день попереднього розгляду справи не повідомлявся ОСОБА_1, оскільки таке повідомлення в матеріалах справи відсутнє(а.с. 143-145), що суперечить вимогам ч. 2 ст. 240 КПК України і свідчить про порушення його права, як учасника процесу.
Враховуючи, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи так як у вироку відсутня оцінка доказів та їх аналіз, допущенні суперечності у його мотивувальній частині та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки порушено право підсудного ОСОБА_1 на захист і не повно з'ясовані всі обставини по справі, які мають значення для правильного її вирішення, а тому відповідно до вимог ст.ст. 367, 369, 370 КПК України вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд з стадії попереднього розгляду.
При новому розгляді справи слід належним чином з'ясувати всі обставини справи, усунути зазначені порушення норм процесуального закону та в залежності від встановленого постановити вирок відповідно до вимог ст. ст. 323, 324, 334, 335 КПК України.
Якщо суд під час нового розгляду справи дійде висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за яким його засудженого, то цим вироком призначене йому покарання слід вважати м'яким.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора Ківерцівського району задовольнити частково.
Вирок Ківерцівського районного суду від 02 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів зі стадії попереднього розгляду.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.
Запобіжний захід ОСОБА_1 обрати підписку про невиїзд.
Головуючий \ підпис \ Г.І. Силка
Судді \ підпис \ \ підпис \ Н.В. Матвієнко, В.Н. Оксентюк
Оригіналу відповідає:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області Г.І. Силка