Справа № 22-2023     Головуючий в 1 інстанції Зайченко С.В.

Категорія 30    Доповідач Бондаренко Л.І.

УХВАЛА

Іменем України

2008р. березня 11 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Пномарьової О.М.

суддів Бабенко П.М., Бондаренко Л.І.

при секретарі Артамоновій С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Центрально-міського районного суду м.Горлівки від 18 грудня 2007р.

цивільну справу справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матерільноі та моральноі шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортноі пригоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вішкодування матеріальноі та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортною пригоди.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Центрально-міського районного суду м.Горлівки від 18 грудня 2007р., яким його позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальноі шкоди суму 1.804 грн., 33 коп, у рахунок відшкодування моральної шкоди суму 600 грн., витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи 60 грн. В решті частини позову відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальноі шкоди суму 805 грн., 91 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 грн., витрати по проведению експертизи у розмірі 190 грн., 75 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення відносно нього, оскільки його вина не встановлена судом, рішення суду про визнання вини ОСОБА_2 залишити без зміни. Посилався на те, що суд необгрунтовано дійшов до висновку про обоюдну провину сторін у ДТП. Матеріалами адміністративної справи встановлена вина відповідача ОСОБА_2

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення - без зміни.

Судом першої інстанції встановлено, що 8 квітня 2005 року о 12 години ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем та рухаючись по вулиці Кузнєцова-Зубарєва у місті Горлівка у напрямку площі Кірова, побачивши, що автомобіль марки « Фольксваген» під керуванням ОСОБА_1, який рухався попереду, зайняв крайнє ліве положення на дорозі та подав сигнал повороту ліворуч, почав виконувати маневр обгону в порушення п. 14.1 (б) Правил дорожнього руху.

Водій ОСОБА_1 в порушення п.10.1, п.10.4 Правил дорожнього руху не переконався у тому, що рух буде безпечним та не утворить перешкод іншим учасникам руху.

Внаслідок указаних дій сторін сталося зіткнення автомобілів.

Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_1 складає 3. 608, 65 грн.

Вартість матеріального збитку , заподіяного власнику автомобіля « ГАЗ-24» ОСОБА_2 складає 1611, 82 гривні.

Постановою Ц-Міського районного суду міста Горлівки від 25 травня 2005 року ОСОБА_2 був визнаний винним за ст. 124 КпАП України та стягнено штраф на користь держави.

Постановою голови Апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2006р. вказана постанова залишена без змін.

Суд першої інстанції з врахуванням конкретних обставин по справі, висновків судово-автотехнічної експертизи, дійшов до правильного висновку, що по справі є обоюдна провина сторін у ДТП.

Суд з врахуванням 50% вини кожного із водіїв правильно визначив розмір матеріальної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції фактичні обставини справи належно оцінив, навів обгрунтованих мотивів своїх висновків про стягнення відповідно на користь кожного із сторін моральної шкоди у розмірі 600 грн. та 300 грн.

Доводи у скарзі про те, що суд необгрунтовано дійшов до висновку про обоюдну провину сторін у ДТП, що матеріалами адміністративної справи встановлена вина відповідача ОСОБА_2, але не його, не є підставою для скасування рішення суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ДТП заподіяна при наявності провини обох водіїв - сторін по справі з визначенням ступеня вини - 50% з кожного водія.

Суд задовольняючи вимоги позивача частково та покладаючи обов'язки на нього та відповідача відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, виходив із висновку судово-автотехнічної експертизи, згідно якої дії сторін не відповідали вимогам Правил дорожнього руху та знаходились у причинному зв"язку з ДТП.

Дійсно, із матеріалів адміністративної справи вбачається, що винним у ДТП визнаний безпосередньо ОСОБА_2

У відповідності з вимогами ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов"язкові для суду, що розглядає справу про цивільне-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Між тим, по справі проведена судово- автотехнічна експертиза, експерт вказує на провину і позивача, а тому підстав для задоволення його скарзі не має.

Згідно висновку автотехнічної експертизи дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху.

Невідповідність вимогам 10.1 Правил дорожнього руху утворили необхідні та достатні умови для настання пригоди та перебували з ним у причинному зв»язку.

З урахуванням обставин, схеми ДТП, характеру механічних ушкоджень автомобілів, суд першої дійщов до висновку, що є обоюдна провина сторін у ДТП.

У суду апеляційної інстанції сумнів про обгрунтованість висновків експерту не виникає.

Рішення суду відповідає нормам матеріального, матеріального права, підстав для скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-міського районного суду м.Горлівки від 18 грудня 2007р. без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції-Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.