ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 р. |
№ 45/573 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
Т. Дроботової -головуючого |
|
Н. Волковицької Л. Рогач |
за участю представників: |
Позивача |
Пукшин Л.Г. дов. від 18.01.06 р. |
Відповідачів за участю представника Генеральної прокуратури |
Амірової Ю.В. дов. від 24.10.06 р. Дикої Т.В. дов. від 15.09.05 р. Турлової Ю.А. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Фонду державного майна України |
на постанову |
від 04.04.2006року Київського апеляційного господарського суду. |
у справі |
№ 45/573 господарського суду міста Києва. |
за позовом |
Фонду державного майна України |
до про |
- Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут паперу" - Закритого акціонерного товариства " Інститут паперу” - Товариство з обмеженою відповідальністю "АНМАКС" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртара-Скло" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність - прогрес" визнання частково недійсним установчого договору |
ВСТАНОВИВ:
Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут паперу" та Закритого акціонерного товариства" Інститут паперу” про визнання недійсним установчого договору про створення та діяльність Закритого акціонерного товариства "Інститут паперу" в частині внесення в статутний фонд нежилого приміщення загальною площею 9453,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, та зобов'язання відповідача 2 повернути вказані нежилі приміщення відповідачу 1 і зобов'язання відповідача 1 прийняти згадані приміщення.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відчуження майна відбулося з порушенням пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України „Про державну програму приватизації"" від 18.05.2000 р. № 1723-ІИ, та абзацу 5 частини 2 статті 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.12.2005 року в позові відмовлено повністю.
Постановою від 4 квітня 2006 року Київського апеляційного господарського суду рішення господарського суду м. Києва від 26.12.2005 залишено без змін, а апеляційна скарга Фонду державного майна України без задоволення.
Фонд державного майна України звернувся із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України , в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.
Свої доводи відповідач обґрунтував тим, що на момент укладення оспорюваного установчого договору і здійснення внеску до статутного капіталу ЗАТ „Інститут паперу" відповідач 1 мав у своєму статутному фонді державну частку, тому відчуження нежилого приміщення повинно проводитися з дотриманням вимог спеціального законодавства, саме: пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України „Про державну програму приватизації" від 18.05.2000 р. № 1723-III, та абзацу 5 частини 2 статті 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Крім того, заявник вважає, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 р. № 1144 "Про заходи, пов'язані із задоволенням державних потреб у друкованій продукції" якою доручається Фонду державного майна забезпечити за участю Української державної акціонерної холдингової компанії "Укрпапірпром" проведення на конкурентних засадах продажу пакетів акцій п'яти перерахованих у постанові підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності та передані до статутного фонду Компанії Кабінет Міністрів вказує на те, що пакетів акцій, який пропонуються до продажу, належить до державної власності і на цій підставі доручає Фонду державного майна здійснити їх продаж.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.12.2001 року на засіданні спостережної ради ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" було прийнято рішення про входження товариства до складу засновників Закритого акціонерного товариства „Інститут паперу" з часткою 2567000 гривень, що складає 34 % статутного фонду. Оплата належної ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" частки здійснювалась шляхом передачі до статутного фонду ЗАТ „Інститут паперу" нежилого приміщення загальною площею 9453,7 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.
14.12.2001 року на установчих зборах засновників затверджено Установчий договір про створення та діяльність ЗАТ „Інститут паперу", Статут ЗАТ „Інститут паперу" і Акт оцінки вкладу ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" до статутного фонду ЗАТ „Інститут паперу" (протокол установчих зборів № 1 від 14.12.2001 року).
Крім відповідача 1, засновниками ЗАТ „Інститут паперу" виступили ТОВ „АНМАКС" (відповідач 3) з часткою 16,5% статутного фонду, ТОВ „Торговий дім „Укртара-Скло" (відповідач 4) з часткою 16,5 % статутного фонду і ТОВ „Співдружність - прогрес" (відповідач5)з часткою 33% статутного фонду.
Згідно Акта № 1 прийому-передачі майна до статутного фонду ЗАТ „Інститут паперу" від 19.12.2001 року відповідач 1 передав до статутного фонду відповідача 2 в якості внеску (в рахунок оплати акцій) нежиле приміщення загальною площею 9453,7 кв.м., розташоване за адресою: м.Київ, вул. Кутузова, 18/7.
Установчий договір про створення та діяльність ЗАТ „Інститут паперу" зареєстрований Печорською районною у місті Києві державною адміністрацією 21.12.2001 року за № 30304.
Судами також встановлено, що згідно довідки Департаменту обліку корпоративних прав держави Фонду державного майна України № 31-1/2-1544 від 28.10.2005 року, станом на 11.09.1998 р. державі належало 8134800 штук акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу", що складало 100% статутного фонду товариства.
Пакет акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" в кількості 4067401 штуки, що становить 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція, переданий до статутного фонду УДАХК „Укрпапірпром" на виконання уточненого Плану розміщення акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.01.1999 р. № 34. Передача пакета акцій до статутного фонду УДАХК „Укрпапірпром" оформлена Актом прийому-передачі від 17.05.1999 року № 132; перехід права власності на акції позивача до ДАХК „Укрпапірпром" зареєстрований в системі реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу".
Протягом 1998 - 2001 років реалізовано 100 відсотків акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу", що підтверджується довідкою Департаменту обліку корпоративних прав держави Фонду державного майна України № 31-1/2-1544 від 28.10.2005 року, копіями сертифікатів № 1 від 22.03.1999 р., № 2 від 30.03.1999 р., № 4 від 25.05.1999 р., № 7 від 29.07.1999 р., № 8 від 19.10.1999 р., розпоряджень ФДМУ №379-РРА від 24.03.1999 р., № 625-РРА від 26.05.1999 р., № 879-РРА від 09.07.1999 р., № 1233-РРА від 12.10.1999 р.
Станом на 27.02.2001 року державі в особі Фонду державного майна України належало О (нуль) штук акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу", що становить 0% від статутного фонду товариства (Тимчасове свідоцтво № 012702 про право власності на іменні цінні папери від 27.02.2001 р., п. 2 Розпорядження ФДМУ № 73-РРА від 20.02.2001 року).
Передача акцій до статутного фонду Державної акціонерної холдингової компанії „Укрпапірпром" є одним із способів розміщення акцій в процесі виконання плану приватизації ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу". Згідно з Уточненим планом розміщення акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу", затвердженого наказом ФДМУ від 12.12.2000 р. № 2601, акції зазначеного товариства у кількості 4067401 штук, що становить 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція, реалізовано шляхом передачі до Української ДАХК „Укрпапірпром".
Відповідно до пункту 16 Положення "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації"", затвердженого Указом Президента України від 11 травня 1994 року № 224/94, державний орган приватизації створює холдингову компанію у формі відкритого акціонерного товариства самостійно або разом з іншими засновниками після прийняття ним рішення про приватизацію підприємств (про продаж акцій товариств), на базі яких пропонується створити холдингову компанію та її дочірні підприємства. Питання створення, функціонування та ліквідації холдингових компаній, не передбачені цим Положенням, регулюються відповідно до законодавства України (п.1 Положення "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації").
Згідно зі статтею 12 Закону України „Про господарські товариства" та статтею 26 Закону України „Про власність" акціонерне товариство є власником майна, переданого йому засновниками.
Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що держава в особі свого органу - Фонду державного майна України здійснила внесок до статутного фонду Української ДАХК „Укрпапірпром" у вигляді державного пакету акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" у розмірі 50% плюс одна акція, отримавши у власність акції самої холдингової компанії, тому, власником пакету акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" в період 17.05.1999р. - 18.11.2003р. була УДАХК „Укрпапірпром".
Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а у разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку в цінних паперах, яку зберігай зобов'язаний надавати власнику цінних паперів (частина 4 статті 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997 року). До випуску сертифікатів цінних паперів та передачі їх власникам, визначеним способом, право власності на цінні папери підтверджується договорами на придбання цінних паперів та тимчасовими свідоцтвами, виданими особам, які підписалися на цінні папери (п.6.4. Положення про порядок ведення ' реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. N 60).
Права на участь в управлінні, одержання доходу, тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів (частина 1 статті 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні").
В силу статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимими доказами, на підставі яких може бути встановлено факт наявності чи відсутності державної частки у статутному фонді ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" на дату укладення спірного установчого договору, є сертифікат про право власності на іменні цінні папери або тимчасове свідоцтво та відомості Реєстру власників іменних цінних паперів станом на вказану дату.
Як судом першої так і апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства „Український науково-дослідний інститут паперу" станом на 14 грудня 2001 року та Довідки реєстроутримувача - Закритого акціонерного товариства „Авант" від 10.11.2005 року в реєстрі акціонерів ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" станом на 14.12.2001 року державна частка відсутня. За підсумками спеціалізованого сертифікатного аукціону № 31 позивачу було видане Тимчасове свідоцтво № 012702 про право власності на іменні цінні папери від 27.02.2001 р., відповідно до якого Фонду державного майна України є власником 0 (нуль) штук акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу".
За таких обставин, судами обґрунтовано не прийнято до уваги твердження Фонду державного майна України про те, що акції ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" на момент укладення спірного установчого договору знаходилися в управлінні Української ДАХК „Укрпапірпром" і перебували в державній власності.
Порядок передачі в управління корпоративних прав, які належать державі, був врегульований постановою Кабінету міністрів України від 04.11.1998 року № 1741 „Про управління державними корпоративними правами". В Акті прийому-передачі пакету акцій № 132 від 17.05.1999 року і постанові КМУ № 981 від 19.08.1996 року „Про створення Української державної холдингової компанії „Укрпапірпром" відсутні умови передачі в управління пакету акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу", як того вимагало законодавство з питань управління державними корпоративними правами.
В Реєстрі власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства „Український науково-дослідний інститут паперу" станом на 14 грудня 2001 року правовий статус ДАХК „Укрпапірпром" визначений як „власник акцій".
Обмеження на відчуження майна, встановлені пунктом 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, поширюються на період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ.
Дана норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки відповідно до наказу ФДМУ № 302 від 27.02.2001 р. „Про виконання плану розміщення акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" приватизація ВАТ була завершена, план приватизації виконаний у повному обсязі, 100% акцій ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" розміщені у відповідності з планом приватизації.
Не поширюється на спірні правовідносини і стаття 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яка передбачає випадки обов'язкового проведення оцінки майна, оскільки судами встановлено, що у статутному фонді відповідача 1 на момент створення ЗАТ „Інститут паперу" державна частка була відсутня.
Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України (стаття 13 Закону України „Про господарські товариства").
Судами встановлено, що при здійсненні внесків до статутного фонду ЗАТ „Інститут паперу" його засновники керувалися п. 4.4. Установчого договору про створення та діяльність ЗАТ „Інститут паперу", згідно з яким у разі оплати акцій засновниками (акціонерами) у вигляді майна (майнових прав), його вартість визначається за згодою засновників (акціонерів) та затверджується спостережною радою товариства на її засіданні.
Пунктом 10.2.3 Статуту ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу", зареєстрованого Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 11.11.1999 р. за № 7550,1 передбачено, що до компетенції спостережної ради товариства належать прийняття рішень про участь товариства у спільних підприємствах, акціонерних та інших товариствах і погодження проведення операцій з розпорядження основними засобами товариства, залишкова вартість яких перевищує суму, еквівалентну 500 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати на момент операції. Законодавство, яке було чинним на момент укладення спірного установчого договору та передачі нежилого приміщення до статутного фонду відповідача 2, не відносило зазначені питання до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства. Інших обмежень на розпорядження майном акціонерного товариства, одним з акціонерів якого є державна акціонерна холдингова компанія, законодавством також не встановлено.
Отже, з урахуванням наведеного касаційна інстанція цілком погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що входження ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" до складу засновників ЗАТ „Інститут паперу" та передача внеску до статутного фонду останнього прийнято спостережною радою ВАТ „Український науково-дослідний інститут паперу" в межах компетенції та з дотриманням порядку, визначеного його статутом.
Зважаючи на викладене, посилання скаржника на незастосування до спірних правовідносин приписів пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України „Про державну програму приватизації" від 18.05.2000 р. № 1723-III, та абзацу 5 частини 2 статті 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є безпідставними.
Решта доводів скаржника зводиться до намагань надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Таким чином, враховуючи, що судами повно і всебічно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосовано норми діючого законодавства, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 26.12.2005року господарського суду міста Києва та постанову від 04.04.2006року Київського апеляційного господарського суду у справі № 45/573 залишити без змін, а касаційну скаргу Фонду державного майна України без задоволення.
Головуючий Т.Дроботова
Судді: Н.Волковицька
Л.Рогач