ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 904/4774/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоАлєєвої І.В.,

суддів :Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р.

та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 р.

у справі№ 904/4774/14 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (надалі - Залізниця)

доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Комбінат)

простягнення заборгованості в сумі 19 970,64 грн.

за участю представників:

від позивача- 1) Русанова В.В., дов. № 30 від 01.01.2014 р. 2) Марченко Н.М., дов. № 146 від 01.01.2014 р.

від відповідача- Чобанюк Т.М., дов. № 52-16/77 від 23.01.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 р. (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги Залізниці про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 19 495,68 грн. та збору за зберігання вантажу в розмірі 474,96 грн. задоволено, стягнуто з Комбінату на користь Залізниці суму плати за користування вагонами в сумі 19 495,68 грн., збір за зберігання вантажу в розмірі 474,96 грн. та суму судового збору в розмірі 1 827 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. (головуючий суддя Прудніков В.В., судді: Орєшкіна Е.В., Величко Н.Л.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Комбінат звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

У поданому відзиві на касаційну скаргу Залізниця зазначила, що у позивача (Залізниці) було достатньо фактичних та правових підстав для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, а позиція незгоди відповідача (Комбінату) з нарахованою сумою є такою, що немає під собою підґрунтя, водночас, доводи, викладені в касаційній скарзі, є формальними та безпідставними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.11.2013 р. між Залізницею та Комбінатом було укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (надалі - Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом; межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно до п. 5 Договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;

- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.;

- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.;

- передача розбірних поїздів - за повідомленням.

Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Згідно з п. 8 Договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Пунктом 15 Договору встановлено, що власник колії сплачує залізниці плату, зокрема, за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, за зберігання вантажів у вагонах - у разі їх затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов Договору за відповідними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, позивачем було прийнято порожні вагони для перевезення на адресу одержувача - Комбінату.

На підставі наказу № 780 від 29.12.2013 р. вагони були затримані на станції Кривий Ріг - Головна Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Комбінату, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Комбінатом і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За вказаним фактом станцією затримки вагонів було складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 71 від 29.12.2013 р.

Також, на підставі наказу № 782 від 29.12.2013 р. вагони були затримані на станції Новоблочна Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Комбінату, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Комбінатом і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За даним фактом станцією затримки вагонів складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 168 від 29.12.2013 р.

Крім того, на підставі наказу № 4 від 04.01.2014 р. вагони були затримані на станції Чортомлик Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, що прибули на адресу Комбінату, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Комбінатом і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За даним фактом станцією затримки вагонів складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 2 від 29.12.2013 р.

За час затримки вагонів позивачем нараховано плату за користування вагонами в загальному розмірі 19 495,68 грн. (з ПДВ) за відповідними відомостями ф. ГУ-46, наявними в матеріалах справи, а також збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 08019009 в розмірі 474,96 грн. (з ПДВ)

Відповідач плату за користування вагонами в сумі 19 495,68 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 474,96 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Колегія суддів зазначає, що порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці та збір за зберігання.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно з положеннями пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом).

Згідно з п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

На підставі поданих суду матеріалів судами попередніх інстанцій встановлено, що станціями Кривий Ріг-Головна, Новоблочна та Чортомлик Придніпровської залізниці та станцією призначення Кривий Ріг були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станціях підходу за наказами № 780 від 29.12.2013 р., № 782 від 29.12.2013 р. та № 4 від 04.01.2014 р. відповідно до Тарифного керівництва № 1 (затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 р.) розрахована плата за користування спірними вагонами за відповідними відомостями ф. ГУ-46, наявними в матеріалах справи, в розмірі 19 495,68 грн. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 08019009 в розмірі 474,96 грн. (з ПДВ).

Колегія суддів вважає, що судами вірно відхилено доводи Комбінату щодо невідповідності актів загальної форми ГУ-23, складених на станції призначення, вимогам п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

При цьому акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Відповідно до п. 5 розділу 60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності жодна із сторін не має права відмовитись від підпису акта загальної форми. У разі незгоди із змістом акта сторона може викласти свою думку. У випадку відмови від підпису акта представників відправника (одержувача) акт підписується особами, що брали участь у його складанні. При цьому у актах робиться відмітка про пред'явлення акта на підпис представнику відправника (одержувача) та про його відмову від підпису акта. Ця відмітка також засвідчується підписами осіб, що брали участь у складанні акта.

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Судами встановлено, що надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 складено не про затримку вагонів на передавальних коліях станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, а про зайнятість колії призначення порожніми вагонами з причин їх скупчення. Зазначені акти засвідчені підписами представників як залізниці, так і вантажоотримувача, які підписавши їх, погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі щодо періоду затримки вагонів.

Також, Комбінатом було надано довідку про наявність вільних колій на станції Допоміжна в підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг. Проте, відповідачем не було надано суду доказів в підтвердження факту вжиття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подачу вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", про що вірно зазначено судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

При цьому, зайнятість прийомовідправочних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Відповідно до приписів ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що затримка вагонів мала місце з вини вантажоодержувача, який несвоєчасно забирав вагони на свою під'їзну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг.

З огляду на дане, а також здійснену судами арифметичну перевірку заявлених до стягнення сум, колегія суддів погоджується з висновком про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2014 р. у справі № 904/4774/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Алєєва

Суддя С.В. Мирошниченко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков