справа №2-132/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 лютого 2008 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді   Лаврушина О.М.

за участю секретаря Верній М. Г.

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою,  що втратила право на житло,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою,  що втратила право на житло.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і пояснив,  що 10 серпня 1993 року він розірвав шлюб з ОСОБА_3

Після розірвання шлюбу відповідач декілька років мешкала разом з ним в будинку його бабусі по АДРЕСА_1.

У 1997 році померла його бабуся і після її смерті він продовжував мешкати в її будинку і в подальшому нотаріусом йому було видано свідоцтво про право власності на будинок за заповітом.

В вересні 1999 року ОСОБА_3 зібрала свої речі та поїхала мешкати до своїх родичів в м. Київ.

З цього часу ОСОБА_3 в будинку не проживає.

Позивач просить його вимоги задовольнити і визнати відповідача такою,  що втратила право на житло.

Відповідач в судове засідання не з'явилася,  хоча про час,  місце та дату слухання справи була повідомлена належним чином,  тому суд вважає за можливе на підставі  СТ. 224 ЦПК України розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення.

Позивач та представник третьої особи не заперечують проти розгляду справи у відсутність відповідача.

Представник третьої особи не заперечує проти задоволення вимог позивача.

Вислухавши думку позивача,  представника третьої особи та вивчивши матеріали справи суд вважає,  що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 10 серпня 1993 року,  що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу яке мається у справі.

Право власності позивача на будинок АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19 грудня 2003 року.

Відповідно до  ст.  ст. 71, 72 ЖК України,  при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою,  що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки,  провадиться в судовому порядку.

2

З пояснень позивача та з матеріалів справи встановлено,  що відповідач не проживає по місцю реєстрації більше восьми років,  тому її слід визнати такою що втратила право на житло в будинку позивача.

Керуючись  ст.  ст. 212-215, 224 ЦПК України,   ст.  ст. 71, 72 ЖК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити і визнати ОСОБА_3 такою,  що втратила право на житло в будинку АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за заявою відповідача,  яка може бути подана протягом десяти днів після отримання його копії.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.