Справа № 2-899/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2008 року     м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

В складі: головуючої     Маргитич О.І.

при секретарі     Смородській М.Ю.

з участю: позивача     ОСОБА_1

представника: третьої особи  відділу земельних

ресурсів у Мукачівському районі     Палат Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Верхньокоропецтької сільської ради, третя особа без самостійних вимог відділ земельних ресурсів у Мукачівському районі про скасування державного акту на право приватної власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, Верхньокоропецтької сільської ради, третя особа без самостійних вимог відділ земельних ресурсів у Мукачівському районі про скасування державного акту на право приватної власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням дванадцятої сесії 23-го скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20 грудня 1999 року «Про часткову зміну рішення» її чоловіку ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 17 га для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1. Під час шлюбу на вказаній ділянці ними був побудований будинок і відповідно до свідоцтва про право на власність їй було виділено 1/2 частину домоволодіння. Відповідач ОСОБА_4 свою частку домоволодіння подарував дочці ОСОБА_3. Таким чином позивач та її дочка стали власниками житлового будинку по 1/2 частці. Однак, в свідоцтві про право власності та в договорі дарування не зазначено розмір земельної ділянки, які переходять для обслуговування будинку, а лише в п.7 договору дарування є посилання на ст.377 ЦК України та ст.ст.81, 120 ЗК України. Враховуючи зазначене та у відповідності зі ст. 377 ЦК України та 120 ЗК України позивач просить скасувати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК № 007-00914, виданий ОСОБА_4 30 липня 2001 року Верхньокоропецькою сільською радою на земельну ділянку площею 0, 17 га. для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності, Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право спільної часткової власності , по 1/2 частці, на зазначену вище земельну ділянку та зобов'язати Верхньокоропецьку сільську раду видати відповідний Державний акт на право спільної часткової власності по 1/2 частці.

В  судовому засіданні ОСОБА_1  заявлені позовні вимоги підтримала повністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог в судовому засіданні зявлені позивачем вимоги визнав частково, визнавши позовні вимоги в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0, 17 га. для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.

Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно рішенням дванадцятої сесії 23 -го скликання Верхньокоропецької сільської ради від 20 грудня 1999 року «Про часткову зміну рішення їй чоловіку ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 17 га для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1.

Відповідно до договору дарування ОСОБА_5 являється власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується також витягом з реєстру ТзОВ «Мукачівського районного бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 17 лютого 2005 року.

Також, встановлено, що відповідно до свідоцтва про власність ОСОБА_1 являється власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується також витягом з реєстру ТзОВ «Мукачівського районного бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 17 лютого 2005 року.

Згідно державного акту Серії ЗК № 007 -00914 від 30 липня 2001 року земельна ділянка по вул. Гайдара, 58 в с.В.Коропець Мукачівського району передана ОСОБА_4 для обслуговування зазначеного вище житлового будинку.

Судом встановлено та належними доказами підтверджено, що ОСОБА_1 з 20 січня 1978 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 і відповідно зазначена вище ділянка була надана для будівництва будинку, який побудований сторонами під час шлюбу.

Нормами матеріального права , що підлягають до застосування до даних правовідносин є норми ЦК України , СК України, ЗК України та Законом України «Про власність».

Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності та право на постійне користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа , що посвідчує це право, тобто відповідним документом в даному випадку є державний акт.

Вимогами ст. 60 СК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, тому відповідно позивач ОСОБА_1 має право на визнання за нею права власності на 1/2 частину земельної ділянки.

Відповідно до ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод. Крім того, вимогами ст.377 ЦК України передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок , будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах , встановлених договором, а якщо договором розмір земельної ділянки не визначений , до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Враховуючи, що в п.7 Договору дарування є посилання на ст.377 ЦК України та ст.ст. 81, 120 ЗК України , а відповідно до вимог ч.1 ст.87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку може виникнути і за рішенням суду, слід прийти до переконання, що наявні всі підставі для визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину земельної ділянки.

Беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні правовідносини, суд вважає, що вищевказаний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на сторін.

Керуючись ст.ст.10, 60, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.377, 392 ЦК України, ст.ст.87, 120, 152, 158 ЗК України, Законом України «Про власність», суд

рішив:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Верхньокоропецької сільської ради, третя особа без самостійних вимог відділ земельних ресурсів у Мукачівському районі про скасування державного акту на право приватної власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку - задоволити.

Скасувати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК № 007-00914, виданий ОСОБА_4 30 липня 2001 року Верхньокоропецькою сільською радою на земельну ділянку площею 0, 17 га. для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право спільної часткової власності , по 1/2 частці, на земельну ділянку площею 0, 17 га, розташовану по АДРЕСА_1 для обслуговування даного житлового будинку.

Зобов'язати Верхньокоропецьку сільську раду видати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 державний акт на право спільної часткової власності по 1/2 частці, на земельну ділянку площею 0, 17 га, розташовану по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.