Справа № 22-ц-430/2008 р. Головуючий 1 інстанції - Жмуд Н.М.
Категорія -видача судового наказу. Доповідач - Зазулинська Т.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого- ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
суддів- ТАБАЧНОЇ Н.Г., ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” на ухвалу судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 листопада 2008 року по справі за заявою закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” про видачу судового наказу на стягнення суми заборгованості за договором кредиту з ОСОБА_1 -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року закрите акціонерне товариство комерційний банк (далі ЗАТ КБ) „ПриватБанк” звернулося до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3167,06 грн. за кредитним договором від 18 липня 2006 року; судового збору і витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 25 грн. 50 коп. і 15 грн. 00 коп. відповідно.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 листопада 2008 року відмовлено у прийнятті заяви ЗАТ КБ „Приватбанк” про видачу судового наказу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України, а заявнику роз'яснено його право звернутися до суду з тими самими вимогами в позовному порядку.
Ухвалою судової колегії апеляційного суду від 12 січня 2009 року ЗАТ КБ „ ПриватБанк” поновлено строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали судді.
В апеляційній скарзі представник ЗАТ КБ „ПриватБанк” просить скасувати ухвалу судді від 28.11.2008 року і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального права і неправильне застосування норм процесуального права.
Вважає неврахованим суддею, що вимога Банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі та відповідно до вимог закону, і заявник на підставі ст. 1054 ЦК України вправі достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Вказує також, що від боржника не надходило ніяких заперечень чи заяв щодо наявності спору про право, тому твердження суду про наявність спору про право, ґрунтується на припущеннях суду без урахувань узагальнення практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні, підготовленим Верховним Судом України, та висновку науково-правової експертизи від 09.11.2007 р., проведеної експертами Академії правових наук України.
Заслухавши доповідь судді; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, суджова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає .
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суддя виходив з того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.
Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.
Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені ст. 96 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви і наданих документів вбачається спір про право.
ЗАТ КБ „ПриватБанк” посилається на те, що ОСОБА_1 не виконував належним чином умов кредитного договору з ЗАТ КБ „ПриватБанк” та допустив заборгованість.
Із заяви ЗАТ КБ „Приватбанк” про видачу судового наказу вбачається, що кредит банком був наданий ОСОБА_1 у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, яка знаходиться у боржника.
Матеріали додані ЗАТ КБ „ ПриватБанк” до заяви не містять оригіналів документів, які б свідчили, що ОСОБА_1 ознайомлений з умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою.
Крім того, ЗАТ КБ „ПриватБанк” подав до суду заяву про видачу судового наказу до спливу кінцевого терміну повернення боржником суми отриманого кредиту, посилаючись на істотне порушення боржником умов договору кредиту.
Відповідно до ст.ст. 1050, 1054 ЦК України право кредитора достроково вимагати повернення суми кредиту не є безспірним.
Посилання апелянта на те, що ніяких заяв чи заперечень від боржника щодо наявності спору про право не надходило не може свідчити про неможливість такого спору між сторонами за договором., оскільки в наданих до суду розрахунках заявника про стягнення грошових сум не міститься будь-яких відомостей про згоду боржника з такими розрахунками.
Відсутність такої згоди боржника потребує відповідно до ст. 212 ЦПК України додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами наданих заявником документів.
За таких обставин судова колегія вважає, що по даній справі виникають правовідносини, що регулюються ч.2 ст. 651 ЦПК України, тобто існує ще одна підстава вважати наявним спору про право.
Посилання апелянта на необхідність врахування судом першої інстанції висновку науково-правової експертизи щодо можливості видачі судового наказу за кредитним договором за вказаною вимогою ЗАТ КБ „ПриватБанк” не є доказом у справі, оскільки вона не призначалася судом та містить вирішення правових питань, що є тільки правом суду.
Судова колегія вважає, що ухвала від 28 листопада 2008 року постановлена з додержанням норм процесуального права тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалу судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Копія вірна. Суддя -