ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 вересня 2014 року Справа № 901/2493/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.,

Суддів:Волковицької Н.О.,

Грейц К.В.,

Мачульського Г.М.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуЗаступника Генерального прокурора України

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 23.06.2014

у справі№ 901/2493/13

за позовомСакського міжрайонного прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт трейд лтд"; 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчо-курортний центр "Саки"; 3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Івелія"; 4)Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінар'я-Саки"; 5)Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель спа-ресорт "Саки"; 6)Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки"; 7)Виконавчого комітету Сакської міської ради

треті особи 1)Федерація професійних спілок України; 2)Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

провизнання недійсними рішень та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Сакський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до виконавчого комітету Сакської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки", Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель спа-ресорт "Саки", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінар'я-Саки", Товариства з обмеженою відповідальністю "Івелія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчо-курортний центр "Саки", Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт трейд лтд" про визнання недійсними п.п.1.1 п.1 рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 22.02.2002 № 85 "Про правову реєстрацію та оформлення права власності на об'єкти нерухомості ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"; рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 28.02.2003 № 68 "Про правову реєстрацію та оформлення права власності на об'єкти нерухомості за ЗАТ "Санаторій "Саки"; рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 22.08.2007 № 615 "Про правову реєстрацію та оформлення права власності на об'єкти нерухомості за ТОВ "Санаторний комплекс "Саки"; рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 22.08.2007 № 616 "Про правову реєстрацію та оформлення права власності на об'єкти нерухомості за ТОВ "Санаторний комплекс "Саки"; рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 22.08.2007 № 617 "Про правову реєстрацію та оформлення права власності на об'єкти нерухомості за ТОВ "Санаторний комплекс "Саки"; рішення виконавчого комітету Сакської міської ради від 24.12.2009 № 967 "Про оформлення права приватної власності за ТОВ "Санаторний комплекс "Саки" на комплекс споруд, розташований за адресою: АРК, м. Саки, вул. Курортна, 4ю; визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на цілісний майновий комплекс санаторію "Саки".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2013 у справі № 901/2493/13, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2014, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2014 у справі № 901/2493/13 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Заступником Генерального прокурора України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України 23.06.2014 у справі № 901/2493/13 з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 11117 ГПК України, у якій заявник просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2011 у справі № 4/5027/643/2011, від 10.12.2013 у справі № 5002-4/5146-2011 та постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.11.2006 у справі № 11/449-05, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статті 10 Конституції УРСР 1978 року, статті 87 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІІ та положень постанови Верховної Ради України "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 від 29.11.1990, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Постановою Верховної Ради України "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 від 29.11.1990 встановлено мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна, ініціаторами та учасниками яких є органи державної влади і управління, до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 23.06.2014 у справі № 901/2493/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні недійсними рішень міської ради щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомості та про відмову у визнанні за державою права власності на вказане нерухоме майно. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з того, що на спірне нерухоме майно (яке було передано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду) не поширюється введений постановою Верховної Ради України "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 від 29.11.1990 мораторій на будь-які зміни форми власності і власника державного майна України, оскільки це майно не було об'єктом державної власності.

Водночас у постанові від 10.12.2013 у справі № 5002-4/5146-2011, за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, суд касаційної інстанції, прийшов до протилежного правового висновку, а саме щодо задоволення позову про визнання недійсним рішення міської ради щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомості та про визнання за державою права власності на відповідне нерухоме майно. При цьому, судом касаційної інстанції зазначено, що на спірне майно (яке було передано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду) поширюється введений постановою Верховної Ради України "Про захист суверенних прав власності Української РСР" № 506 мораторій на будь-які зміни форми власності і власника державного майна України, оскільки передача майнових комплексів у відання профспілковим організаціям, здійснене органом державної влади колишнього Союзу РСР, не мала наслідком зміну форми власності переданого майна.

З постанови від 16.11.2011 у справі № 4/5027/643/2011 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання недійсними рішення міської ради щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомості, з огляду на те, що спірне майно (яке було передано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду) є державною власністю.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 901/2493/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Добролюбова

Судді:Н. Волковицька

К. Грейц

Г. Мачульський

М. Черкащенко