Справа №2-3/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

24 квітня 2008 року     Березанський міський суд Київської області

в складі

головуючого судді     Голік Г.К.

при секретарі     Андрійчук М. М. ,  Лутченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи на стороні позивача ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом,  посилаючись при цьому на те,  що 14.05.2006 року помер його батько,  ОСОБА_5 Він є його єдиним спадкоємцем за законом першої черги. 26.04.2006 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті склав заповіт,  згідно з яким все його майно,  де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те,  що йому належить та буде належати на день смерті,  і на що він за законом матиме право - заповів ОСОБА_2 Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 на дому по вул. Воровського,  8 в м. Березань Київської області в зв'язку з хворобою заповідача та зареєстрований в реєстрі за №1337. Вважає,  що заповіт,  вчиненний ОСОБА_5 на ім"я ОСОБА_2,  недійсним так як його батько 28.11.2005 року був доставлений з діагнозом приступ інсульту,  до Березанської центральної міської лікарні де йому надано медичну допомогу. З цього часу стан його здоров"я різко погіршився,  почастішали випадки несприйняття ним дійсних подій,  правильної життєвої орієнтації,  з'явилась неадекватна поведінка. 22.12.05 року було призначено стаціонар на дому для лікування церебросклероз з гіпертонією. Йому призначалися для лікування наркотичні та психотропні лікарські засоби. З 20.03.2006 року стан здоров"я погіршився,  14.05.06 батько помер в лікарні.

В судовому засіданні позивач позов підтримав уточнивши його, просить,  визнати заповіт ОСОБА_7 серії ВСТ №212721 на користь ОСОБА_2 недійсним,  так як в період загострення хвороби,  пов"язаної з органічним ураженням головного мозку,  ОСОБА_5 з 18.04.2006 року по 26.04.2006,  під впливом на організм сильнодіючих психоактивних лікарських засобів,  не міг 'усвідомлювати характер дій,  керувати подіями які вчиняються навколо нього,  свідомо сприймати ситуації і передбачати наслідки,  також пояснив суду,  що в результаті неодноразових інсультів та втрати свідомості і наступної амнезії його батько заповнював відтінок часу,  що випадав з його пам"яті,  неправдивими,  хибними спогадами. Став некритичним щодо своєї аморальної поведінки серед оточуючих,  щодо свого здоров"я,  мав некореговану поведінку,  раніше ніколи не властиву йому до цього,  з агресивністю та наступною апатією. Вплив чужого оточення,  в особі ОСОБА_2,  свідчать про те,  що він міг невірно сприймати обставини та події в період складання заповіту. Особливості його поведінки під час складання заповіту та пасивність щодо дій,  які вчинялися навколо нього - можуть бути підставою оцінювати його стан,  як результат не тільки розладів психіки,  а і токсичної дії сильнодіючих психотропних,  седативних та отруйних лікарських засобів. Хоча в певні проміжки часу в період тимчасових ремісій ОСОБА_5 і міг впізнавати знайомих,  частково сприймати обставини подій,  але у випадку загострення хвороби,  з 18.04.2006 по 26.04.2006 року.,  після введення йому психоактивних препаратів: не міг усвідомлювати харакрер дій,  які вчиняються навколо нього та свідомо сприймати зміст ситуації і передбачати наслідки.

2

Третя особа,  ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила суду,  що після розлучення у 1978 році вона зустрічалася з ОСОБА_5,  в кінці літа 2005 року,  останній підтвердив,  щодо їхньої домовленості,  що будинок він заповість сину та онуку ОСОБА_4,  залишається в силі. Вона впевнена,  що ОСОБА_5,  будучи при здоровому глузді,  не міг би змінити свої наміри і скласти заповіт на ОСОБА_2 За останні п"ять місяців з половиною хвороби ОСОБА_5 постійно застосовувалися сильнодіючі психотропні препарати,  що активно діяли на центральну нервову систему,  які при тривалому вживанні викликали глибоку депресію,  що супроводжувалася страхом,  помутнінням свідомості,  знижали здатність зосереджуватися,  логічно мислити,  викликали амнезію та психічні розлади,  галюцинації,  маячіння. Важає, що воля та свідомість ОСОБА_5 були подавленні,  він не був здатний 26 квітня 2006 року,  свідомо оцінювати ситуацію та свідомо виражати свою волю.

Представник третьої особи,  ОСОБА_8 ,  в судовому засіданні позов підтримала та пояснила суду,  що 02 вересня 1993 року трагічно загинув батько ОСОБА_9. Після його смерті ОСОБА_4 за законом представлення став спадкоємцем за заповітом його прабаби на 1/2 частину жилого будинку по вул.  Воровського 6 та надвірні споруди,  а також земельну ділянку розміщену у дворі його діда ОСОБА_5 Оскільки третя особа є неовнолінім то належним йому майном управляв дід ОСОБА_5 Після смерті діда дізнався,  що його майно та земельна ділянка за заповітом перейшли у власність ОСОБА_2 Вважає ,  що заповіт був складений ОСОБА_5 у стані,  коли він не міг усвідомлювати свої дії та розуміти наслідки,  тому що він його дуже любив. Заповіт був складений дідом під час загострення хвороби,  обумовленої дисфункцією головного мозку,  психічними розладами. ОСОБА_5 п»ять разів обирався депутатом міської Ради,  був головою громадської організації "Союз Чорнобиль",  головою міської Народної партії,  32 роки працював лікарем,  його знали майже всі жителі м. Березань. Його дід,  ОСОБА_5,  мав на меті все своє майно,  після смерті залишити йому. Про це він заявляв всім і неодноразово,  на протязі багатьох років до загострення хвороби. 15.05.2006 року,  відразу після смерті,  відповідачка відмовилась від заповіту на його,  онука користь,  але через декілька місяців свою відмову чомусь відкликала.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила суду,  що ОСОБА_5

B.C.,  дійсно,  в листопаді 2005 року хворів,  але через деякий час після перенесеного

інсульту вийшов на роботу. 26 квітня 2006 року він по телефону викликав нотаріуса для

складання заповіту,  дав їй вказівку привезти нотаріуса на таксі. Хто викликав швидку

допомогу їй невідомо так як по проханню покійного вона ходила запрошувати у якості

свідка сусідку,  ОСОБА_10 Фельдшер ОСОБА_11 ,  зміряла тиск та зробила укол,  що

саме вводила вона не знає. ОСОБА_5 завжди контролював,  що йому вводять. В цей

день стан його був нормальний. Лікувала чоловіка лікар - невропатолог,  ОСОБА_12 ,  яка

завжди приходила,  коли йому було погано і вдень,  і вночі . Наркотичних ліків за

рецептами вона жодного разу    не отримувала.     Вони    з покійним проживали у

зареєструваному шлюбі. Розписуватись ходили разом,  останній йшов самостійно. 10 травня чоловік послав її оформляти документи на укладення договору дарування,  сказавши,  що із заповітом буде багато клопоту. Психологічно вона на нього не впливала,  він був в усьому господарем,  його слухала.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду,  що ОСОБА_5,  згідно заповіту,  після смерті залишив все своє майно ОСОБА_2 Про порядність відповідача свідчить той факт,  що зразу ж після смерті чоловіка,  16.05.2006 року відповідачка пішла у нотаріальну контору,  написала заяву і відмовилася від заповіту на користь позивача та третьої особи ОСОБА_4. Позивач,  помилково вважаючи,  що є єдиним спадкоємцем,  вже через три тижні подав позов до суду про визнання недійсним шлюбу,  а потім позов про визнання недійсним заповіту. Внаслідок таких дій з боку позивача,  відповідачка відкликала відмову від заповіту. Під час складання заповіту ОСОБА_5 виявляв свою волю,  він свідомо керував своїми діями. Про це свідчить те,

3

що він самостійно,  по телефону викликав нотаріуса. До останніх днів був депутотом міської ради,  32 роки пропрацював лікарем,  був головою постійної депутатської комісії з питань соціального захисту населення. Дійсно він любив свого внука,  але склалося так,  що всі покинули покійного,  а тому він зробив заповіт на свою дружину.

Заслухавши поснення позивача,  третіх осіб,  відповідача,  представника відповідача,  свідків,  дослідивши письмові докази,  суд вважає позов не обгрунтованим і таким,  що не підлягає до задаволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено.

ОСОБА_5 вів активний спосіб життя,  був депутатам Березанської міської Ради п"яти скликань,  протягом четвертого скликання обирався головою постійної комісії з питань соціального захисту населення,  був головою громадської організації "Союз Чернобиль",  головою міської Народної партії,  32 роки пропрацював лікарем,  що стверджується як поясненнями сторін,  третіх осіб, свідків так і довідкою-характеристикою (а.с. 97 т. 3) та фрагментами відеозаписів: депутат на виборчому окрузі (02.11.05) фрагмент показу відеозапису сесії Березанської міської ради (16.04.06)(а.с.  161)

26 квітня 2006 року ОСОБА_5 заповідав все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право своїй дружині ОСОБА_2Даний заповіт посвідченко , державним нотаріусом Березанської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, на дому по вул.  Воровського 8 в м. Березані,  у зв"язку з хворобою заповідача.

Свідок ОСОБА_13,  суду показав , що він перебував в дружніх стосунках з дідом.  На протязі 2005 року постійно з ним спілкувався,  разом працювали. Дід був керівником партії,  а він керував молодіжною організацією. На початку 2006 року здоров»я діда різко погіршилося,  в нього були мозгові інсульти. В січні -лютому після чергових інсультів у розумових здібностях діда сталися зміни,  він почав зривати агітаційну діяльність,  вів себе агресивно,  поводив себе не досить адекватно,  на людях з"являвся в мокрих штанях. Він давав безглузді розпорядження, погрожував вигнати всіх. Документи він підписував дома. 30 квітня 2006 року він звертався до нього по партійних питаннях,  але останій його не розумів,  лежав,  з його рота текла слина,  говорити не міг,  по ньому бачив,  що за документи приносив він не розумів .Підписи ставив , коли його примушувала ОСОБА_2 10 травня 2006 року він з батьком прийшли його провідувати,  дід лежав непритомний,  нікого не взнавав. 12.05.06 року його без свідомості перевезли до лікарні де 14.05.06. дід помер.

Свідок ОСОБА_14 суду показав,  що лікував ОСОБА_5 з приводу коліного суглоба,  проводив амбулаторне лікування,  давав рекомендації,  у останнього була аденома простати. Коли він сильно захворів його викликали у віддділення,  щоб допомогти перенести хворого. Коли прийшов у відділення хворий сидів на ліжку , привітавшись,  хвилин п"ять розмовляли,  мова була заторможена,  говорив в більш розтянутому вигляді.

Свідок ОСОБА_15 суду показав,  що ОСОБА_5 за спеціальною допомогою,  тобто за оглядом до психіатра ніколи не звертався,  не було також звернень з проханням оглянути його психічний стан зі сторони родичів.чи медперсоналу. Психіатричний огляд не проводився бо у цьому не було потреби. Медична спеціальна та консультативна допомога не надавалася. Перебуваючи на стаціонарному лікуванні в терапевтичному ,  неврологічному відділеннях,  психіатлора на консультації не викликали,  на обліку ніколи не перебував і за спеціальною медичною допомогою не звертався. Його емоційний стан не може оцінюватися для визначення психіатричної хвороби. 11 травня 2006 року проводився комісійний огляд,  для визначення профілю лікування. На час огляду був членом комісії,  встановив,  що критика хворого була в стані свідомості,  він з ним спілкувався,  людина свідомо,  емоційно реагувала на мову,  базових підстав для психіатричного огляду не було,  були сиптоми терапевтичні та неврологічні.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона підтверджує   покази дані в минулому судовому засіданні,  поскільки вона говорила мовою фактів. їй відомо, що ОСОБА_5

4

хворів,  який був діагноз вона не знає. У травні відвідувала на дому,  він все розумів та критично оцінював події,  він був чистий і в домі було прибрано,  охайно. Два скликання вони працювали разом,  це вже було третє скликання,  був нормальною людиною. Він виступав на першому засіданні першої сесії п"ятого скликання 13.04.2006 року після виступу залишив зал засідань. Вона дійсно видавала на запит адвоката довідку-характеристику на депутата Березанської міської Ради ОСОБА_5, факти викладенні в ній відповідають дійсності.

Свідок ОСОБА_17,  суду пояснила,  що після нападу 28.11.05 року відбулися зміни в здоров'ї ОСОБА_5,  він турбував телефонними дзвінками без поважних причин,  став неуважним,  його рухи стали уповільненими. Ходив під себе. Разом з позивачем вони їздили до ОСОБА_2,  той домовився сплачувати кошти відповідачці за догляд за батьком, платив гривень триста,  бачила з машини,  як він давав гроші ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_18  суду показала,  що 28.11.05 року на робочому місці у ОСОБА_5 стався інсульт. В грудні 2005 року та січні 2006 року на роботі його не було. Про стан його здоров"я дізнавалися по телефону. Говорили,  що його стан дуже тяжкий,  що на роботу вже може не вийти. З середини грудня 2005 року всі обов"язки керівника штабу були покладені на ОСОБА_19  хоча ОСОБА_5 не хотів відмовлятися від своїх повноважень. Знімати ОСОБА_5 ніхто не хотів,  щоб не травмувати. З січня 2006 року по день виборів дуже рідко був на роботі,  а коли приходив,  то був неповний день,  бо в нього не було держави. Він часто нервував. Коли перед виборами їздили в лікарню,  то ОСОБА_20 залишався в офісі. Як їхали назад то купили чай та торт. Покійний їв сам,  але торт падав в нього з рук. В нього був поганий стан і вид. Останній раз бачила ОСОБА_5 26 та 28 квітня 2006 року. 26.04.2006 року вона приїжджала до нього, щоб підписати платіжне доручення,  він був в тяжкому стані,  але вона показувала де розписатися,  і він розписувався,  він розумів ,  що це платіжки. .Коли вона запитала,  як його здоров"я то він відповів,  що з серцем в нього в нормі,  а з головою непорядок.

Свідок ОСОБА_19  суду показав,  що з ОСОБА_5 працював в передвиборчому штабі,  він був головою партії,  але особливих обов'язків не мав,  так як всі обов'язки були покладені на свідка,  як на начальника штабу. На роботі був коли годину, коли 30 хвилин. Бувало,  один-два рази,  що забалакувався,  ніби як п"яний,  всі знали, що страждає енурезом,  це могло бути і на робочому місці,  міг ходити під себе,  міг бути мокрий,  розповсюджував неприємний запах в приміщенні. За три неділі до 26.03.06 на роботі не був,  після закінчення виборів,  тобто після 26.03.06 вони не бачивсь та не спілкувались.

Свідок ОСОБА_21 суду показав,  що працював водієм по найму,  від партії "Народна партія",  возив ОСОБА_5 на роботу,  бачив його майже кожного дня,  той був хворий,  вів себе не так,  як треба,  міг нагрубити секретарю,  бухгалтеру. Міг порвати документи,  а навечір ті ж самі документи і підписував. В нього йшла слина з рота,  вживав якісь таблетки. Страждав енурезом,  міг зробити це як в машині так і в офісі. Оточуючих впізнавав. Після виборів він його не бачив.

Свідок ОСОБА_22 суду показала,  що працювала секретарем в народній партії,  була присутня,  коли в ОСОБА_5 був приступ,  всі документи носила на підпис до ОСОБА_5 додому,  стан у нього був дуже тяжкий. Після приступу він був дуже тяжкий,  важко було з ним говорити,  він не міг зрозуміти,  що йому говорять,  доказував своє,  не розумів,  що все повинно бути по іншому. Вона його просила,  щоб він не ходив на роботу,  бо був в тяжкому стані. В період його хвороби помінялося чотири секретарі,  з ним не могли знайти спільну мову. Говорив погано,  не розумів нічого,  ходив під себе,  не розумів навіть те,  що вона приходить по партії,  не розумів,  що повинні йти у блоці. Коли вона до нього приходила він її впізнавав,  говорив з нею,  спорився, доказував свою думки. Вони вирішували питання,  а на другий день коли приходила,  він довирішував все одно неправильно,  говорив те,  що на голову не верзлося. Коли вони входили в блок,  самі брали

5

печатку і ставили її   , щоб він не бачив,  тому що він не міг цього зробити,  ОСОБА_23 приносила портфель і вона сама ставила печаті на документ.

Свідок ОСОБА_24  суду показав,  що відвідував ОСОБА_5 разом з ОСОБА_16,  останній раз його бачив незадовго до смерті. Одягнений він був в спортивному костюмі. В хаті було охайно,  запахів ніяких не відчував. Бачив,  що стояла пуста крапельниця,  медсестри,  сина,  внука не бачив. ОСОБА_5 був хворий,  але з ними розмовляв,  навіть жартував,  пропонував покуштувати вино. Його психічне здоров"я було нормальне,  він чітко розумів,  що говорив,  вів себе адекватно,  фізичних та розмовних вад не помітив.

Свідок ОСОБА_10,  суду показала, що коли ще була жива дружина покійного,  то вони говорили,  що ОСОБА_23 їх економка. Покійна дружина ОСОБА_5 говорила,  що все залишить внуку,  ОСОБА_15. ОСОБА_5 до його хвороби також говорив, що спадок буде внуку ОСОБА_15. Розмови про те,  що майно залишиться сину ОСОБА_25 не було. ОСОБА_26,  сказала взяти паспорт та прийти до них,  бо прийшла нотаріус робити заповіт,  ким відповідачка йому доводиться,  вона не знає. Він сидів біля столу,  були присутні нотаріус та фельдшер швидкої допомоги. Нотаріус взяла їхні паспорти та поїхала. Десь хвилин через 20-30 вона повернулася,  привезла заповіт. Фельдшер з швидкої допомоги прочитала його і вони розписалися,  вона особисто заповіт не читала,  її вказали де розписатися,  вона розписалася,  вона не дивилась,  що було написано в заповіті. ОСОБА_20 сидів за столом,  схилившись,  тримався за голову. Він не говорив, лише палив,  вона не бачила чи розписувався він в заповіті,  вона не чула,  щоб він говорив,  кому залишив своє майно,  про його стан здоров»я нічого не знає,  оскільки вони не дуже спілкувалися.

Свідок ОСОБА_11  підтвердила раніше дані покази. В цей день чергувала на швидкій допомозі,  приїхала на виклик нотаріуса. Нотаріус попросила засвідчити заповіт. Все було як завжди,  ОСОБА_5 сидів у себе в кімнаті,  не бачила щоб він вставав та курив. Був у свідомості,  розмовляв,  стан середньої тяжкості,  мова була чітка,  адекватна,  можна було зрозуміти те,  що він каже,  але говорив протяжно. Виявила трошки підвищений тиск. .Зробила ін"єкцію пірацетама. Призначення препаратів вирішувала сама. Анальгін з димедролом ввела автоматично,  так як це йому робили і раніше. Він завжди контролював,  що вводилось,  міг сам сказати які препарати вводити,  а які ні,  бо сам був доктором.  Коли підписували заповіт у хаті були ОСОБА_6,  ОСОБА_5 та сусідка покійного,  ОСОБА_10. На момент зачитування заповіту ОСОБА_23 не було,  її попросили вийти. Не пам"ятає,  чи була якась розмова між нотаріусом та ОСОБА_5,  в голос було зачитано заповіт,  при цьому був ОСОБА_5,  казав,  що відчуває слабкість у руках. Вважає,  що він розумів,  про що іде мова. Читала чи ні заповіт інший свідок,  вона не пам"ятає подробиці: як складався текст заповіту,  чи підписувався він під заповітом,  чи була вона від початку до кінця складання заповіту,  хто друкував чи писав заповіт. Думає,  що він зміг би розписатися на заповіті,  паспорт знаходився на швидкій,  пішла туди і віддала свій паспорт ОСОБА_2 Крім того свідок пояснила,  що стосовно психічного розумового складу нічого пояснити неможе. Чула як ОСОБА_5 просив нотаріуса,  щоб вона склала заповіт,  що все майно переходить його дружині. Після виклику вона заповняла карту виїзду швидкої медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_12  суду показала,  що ОСОБА_5 лікувався у неї починаючи з середини листопада 2005 року по останній день його життя. В середині або в другій половині листопада він був доставлений в неврологічне відділення після гіпертонічного кризу. Йому була надана медична допомога,  від стаціонарного лікування він відмовився,  поскільки не бажав як лікар лікуватися у відділенні,  був призначений стаціонар на дому. В січні місяці в нього стався повторний гіпертонічний криз,  була надана медична допомога на дому і призначений стаціонар в домашніх умовах від госпіталізації відмовився. На початку травня за заявою позивача,  головним лікарем була створена комісія із лікарів; тарапевта,  психіатра,  невропотолога та завідуючої поліклінікою,  яка

6

оглянула хворого на дому. Він всіх впізнавав,  від госпіталізації відмовився,  був у свідомості,  адекватно реагував,  самостійно мислив,  свідомо орієнтувався в часі і просторі,  самостійно виконував рухи які вимагали,  відповідав на запитання. Був призначений стаціонар на дому. Медичний препарат "Сібазон" вводився йому в якості невідкладної допомоги і в межах терапевтичних доз (2 мл. на кг ваги),  безпосередньо хворому ОСОБА_5 було введено внутривенно струйно 2мл. на 130 кг це комарина доза,  щоб виникло порушення функцій життєвоздатних систем,  потрібно внутрівенно струйно одномоментно ввести 60 мл,  але ніяк не 2мл. Період полувиведення із організму даного препарату до 36 годин.

Свідок ОСОБА_6 суду показала,  що з телефонної розмови вона зрозуміла,  що ОСОБА_5 хоче скласти заповіт,  але сам приїхати не може. Коли вона приїхала до нього ,  був хворий підвищенеий тиск. Поскільки відповідно до нового ЦК при складані заповіту необхідно писати ціле речення,  що на її думку ОСОБА_5 не зміг би зробити вона повідомила дружині,  щоб та шукала свідків. За згодою ОСОБА_5 викликала швидку допомогу,  фельдшер зміряла тиск,  зробила укол. Дружина ОСОБА_5 знайшла лише одного свідка,  але потрібно було не менше двох. Другим свідком погодилася бути фельдшер швидкої допомоги. Вона з документами та свідками поїхали в нотаріальну контору друкувати заповіт. Коли повернулися,  ОСОБА_5 розмовляв,  жартував з сусідкою,  стан у нього був нормальний. Свідки зачитали заповіт,  підписали його. Нотаріус перевіряє дієздатність на момент укладення заповіту,  спілкуючись з»ясовує при цьому чи розуміє людина своє волевиявлення. ОСОБА_7  розумів,  що говорив,  все заповідав своїй дружині.

Експерт ОСОБА_27 ,  психіатр обласної психіатричної лікарні №1 в судовому засіданні пояснив,  що у висновку є технічні помилки але підтвердив висновок,  що ОСОБА_5 дійсно страждав порушенням головного мозку,  не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. 26 квітня,  на момент укладення заповіту розуміти його зміст і наслідки,  не міг. Він розумів,  що це за папір і що він означає,  а наслідків не розумів. В той день,  коли підписували заповіт,  у нього було погіршення здоров»я,  бо в той день викликали швидку допомогу,  активної участі в цьому процесі він не приймав.

Відповідно до акту посмертної судово-психіатричної експертизи Київської обласної психіатричної лікарні №1 від 01.02.07 року,  експерти дійшли висновку,  що ОСОБА_5 під час підписання заповіту 26.04.2006 року страждав на органічне ураження головного мозку (внаслідок численних гострих порушень кровообігу головного мозку,  гіпертонічної хвороби,  та атеросклерозу судин головного мозку) із вираженими інтелектуально- мнестичними розладами та емоційно-вольовими порушеннями,  внаслідок яких він не міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними.

Суд критично оцінює вказаний акт,  оскільки у суда виникли сумніви щодо правильності та обгрунтованості акту посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5,  проведеної експертною комісією відділу судово- психіатричних експертиз КОСПНМО Київської обласної психіатричної лікарні №1,  так як експертами не були повно дослідженні матеріали цивільної справи; в акті іде посилання на те,  що у померлого було вісім інсультів,  що не відповідає медичній документації наданій в експертну установу; вихідні дані для проведення експертизи відібрані вибірково; даючи фахову оцінку свідку -ОСОБА_12 ,  як спеціалісту в галузі медицини експерти вийшли за межі своїх повноважень.Висновок експертизи є неясним.

Відповідно до акту повторної посмертної судово-психіатричної експертизи Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології №20 від 24 жовтня 2007 року,  експерти дійшли висновку,  що ОСОБА_7 на момент складання заповіту,  а саме 26 квітня 2006 року виявляв ознаки органічного ураження головного мозгу з церебрастенічним синдромом та легким інтелектуально- мнестичним зниженням -F 07.8 згідно міжнарадної класифікації хвороб 10-го перегляду,  але   за своїм   психічним станом був здатний усвідомлювати значення

7

своїх дій та керувати ними. Даний акт суд вважає логічним ,  послідовним,  висновок зроблений на основі всіх матеріалів справи поданих на експертизу,  які порівнювалися і оцінювалися експертами. Висновок є повним та ясним.

Експерт УНДІССПН ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила , що в 1998 році в Україні введена міжнародна класифікація психічних захворювань. Психіатри дають психіатричну оцінку, оцінуючи психічний стан людини виходячи з того як його сприймали інші люди. Всі об'єкти ,  які є в цивільній справі є об'єктами експертизи і оцінюються на предмет наскільки вони відображають пситхічний стан особи на даний час .При оцінці виходять з призумції психічного здоров'я і призумції здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Оскільки на момент складання заповіту в показах свідка відсутні вказівки на наявність психічного розладу,  в показах свідків відсутні описи якоїсь симптоматики,  то звичайно оцінюється стан виходячи з того,  що було відсутнє, тобто призумція психічного здоров»я і здатності усвідомлювати свої дії. Заповіт був складений 26 числа і оскільки у підекспертного були минучі,  плині порушення кровообігу в минулому,  то саме стан в цей день мав вирішальне значення для визначення здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.З а своїм психічним станом він міг підписуватися. Висновки експертиз не є взаємно виключними і перша і друга експертизи вказують на наявність психічного розладу,  органічного ураження головного мозку, інтелектуально- мнестичного зниження,  наявність емоційно- вольових розладів. Повторна експертиза вказує на те, що він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними,  попередня вказує , що він не міг повною мірою усвідомлювати та керувати,  також вказує на те, що він міг усвідомлювати. Коли йде мова про нездатність повною мірою усвідомлювати то це термінологія обмеженої осудності,  яка застосовується в КК. Експертами досліджувався стан психіки,  в тому числі який міг бути обумовлений дією тих чи інших психотропних речовин.

Посилання позивача,  третіх осіб що ОСОБА_5 складав заповіт у стані коли він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними,  відповідно до  ст. 225 ЦК України,  як на підставу визнання заповіту недійсним - є необґрунтованим,  по скільки відповідно до акту повторної посмертної судово-психіатричної експертизи Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології №20 від 24 жовтня 2007 року,  експерти дійшли висновку,  що ОСОБА_7 на момент складання заповіту,  а саме 26 квітня 2006 року виявляв ознаки органічного ураження головного мозгу з церебрастенічним синдромом та легким інтелектуально - мнестичним зниженням -F 07.8 згідно міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду,  але за своїм психічним станом був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач,  треті особи зазначали,  що ОСОБА_5 постійно застосовувалися сильнодіючі психотропні препарати,  і він не був здатний свідомо оцінювати ситуацію та свідомо виражати свою волю 26 квітня 2006 року. Вказане твердження,  на думку суду,  не є підставою для визнання заповіту недійсним,  оскільки дані твердження спростовуються актом повторної посмертної судово-психіатричної експертизи Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології №20 від 24 жовтня 2007 року, що 26 квітня 2006 року ОСОБА_5 за своїм психічним станом був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; довідкою Березанської міської лікарні №514 від 27.11.06 року (а.с.  22т. 1),  випискою з журналу викликів швидкої допомоги з 01.12.05 по 26.04.06 року до ОСОБА_5 (а.с.  23-24 т.1),  витягом із актів знищення та використання наркотичних і психотропних лікарських засобів (а.с.  233 т.2),  картою виїзду швидкої медичної допомоги №3006 А від 26.04.06 ( а.с. 230т.1, а.с. 78т.З); довідкою Березанської міської лікарні №161 від 01.04.08 року (а.с.  163 т.3) із якої вбачається,  що лікарські засоби,  які призначалися ОСОБА_5,  не могли вплинути на психічний стан хворого,  оскільки призначалися в терапевтичних   дозах,    для   зняття   патологічних   синдромів   одноразово.   Кількість

8

призначених препаратів не перевищує добову лікарську дозу; показами свідка ОСОБА_12 ,  яка лікувала ОСОБА_5,  є фахівцем в галузі медицини,  а саме,  що медичні препарати вводилися йому в межах терапевтичних доз.

Таким чином судом встановлено,  що під час складання заповіту 26 квітня 2006 року волевиявлення ОСОБА_5 було вільним і відповідало його внутрішній волі.

Керуючись  ст.  ст.  10, 60, 212, 215 ЦПК України,  ст. 203, 215 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи на стороні позивача ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,  відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Березанського міського суду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Київської області через,  Березанський міський суд.