Апеляційний суд Рівненської області

_______________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого: судді Іващука В.Я.,

суддів: Квятковського А.С., Гладкого С.В.

секретаря Степанюк В.

за участю прокурора Салайчука Т.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду від 16 липня 2014 року у кримінальному провадженні №12014180180000637 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений та житель АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, останній раз 4 червня 2014 року Рівненським районним судом за ч.2 ст.185 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі п. „в" ст. 1 ЗУ „Про амністію у 2014 році" звільнений від призначеного покарання,

- засуджений за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.

Вирішено питання стосовно речових доказів у справі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судове рішення щодо якого не оскаржено.

За вироком суду, ОСОБА_1 31 травня 2014 року о 01 годині за попередньою змовою із ОСОБА_2, обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на АДРЕСА_2, шляхом розбиття віконного скла проникли в приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2", який належить ОСОБА_3, звідки таємно, повторно, вчинили крадіжку товарно-матеріальних цінностей та продуктів харчування, належних ОСОБА_4, загальною вартістю 2994 грн.

Не погоджуючись із вироком суду, обвинувачений ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Доводить, що вирок суду відносно нього є занадто суворим, суд призначаючи покарання не взяв до уваги його щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого правопорушення та те, що на його утриманні перебуває хвора мати та малолітня дитина, сам він часто хворіє, потерпілий ОСОБА_4 не має до нього жодних претензій. В доповненнях до апеляційної скарги, обвинувачений просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, оскільки суд не досліджував матеріали справи в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримання поданої ним апеляційної скарги, дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Оскільки суд першої інстанції, розглянув справу за правилами ч.3 ст.349 КПК України, тобто визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин , які ніким не оспорюються, то апелянт позбавлений права оскарження цих обставин в апеляційному порядку і суд апеляційної інстанції позбавлений права їх перевіряти.

Колегією суддів при перевірці вироку суду І інстанції встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України і висновок про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідає сукупності зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким судом дано правильну юридичну оцінку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1., суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України, та належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, всі обставини, що впливають на вирішення цього питання та відповідно обрав покарання, пов'язане з позбавленням волі з ізоляцією від суспільства, яке є необхідним, справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_1 а також попередження вчинення нових злочинів.

Твердження апелянта про те, що суд не врахував, наведених ним пом'якшуючих покарання обставин, є голослівними, оскільки саме з врахуванням ряду наведених у вироку пом'якшуючих обставин, суд призначив мінімальне покарання передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Рівненського районного суду від 16 липня 2014 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Іващук В.Я. Квятковський А.С. Гладкий С.В.