ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

26.01.09                                                                                           Справа  № 2/92

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                Р. Марко

суддів                                           С. Бойко

                                                Т. Бонк

При секретарі                                   Гунька О.

За участю представників сторін:

Від позивача- не з»явився

Від відповідачів- з»явився

Від тр. Осби- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу  Акціонера  ЗАТ»Центр харчування» ОСОБА_1

на рішення   господарського суду  Рівненської  області від 04.11.08  

у справі    № 2/92

за позовом - Акціонера  ЗАТ»Центр харчування»ОСОБА_1

до відповідача 1  -ЗАТ»Центр харчування»

до відповідача 2- ТзО»гвне Табак»

третя особа без самостійних вимог -ТзОВ»ФК»Паритет»

про  визнання недійсним договору купівлі- продажу

В С Т А Н О В И В :

 Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.11.08 по даній справі відмовлено у позові акціонеру  ЗАТ»Центр харчування»ОСОБА_1.

 Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення суду з підстав неповного з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог про  визнання недійсним Договору купівлі-продажу цінних паперів № В-425/Б-251 від 24 травня 2007 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Центр харчування»в особі голови правління Бацевої М.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Табак», від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Паритет», обґрунтовує тим, що договір купівлі-продажу цінних паперів № В-425/Б-251 від 24.05.2007 р. був укладений від імені ЗАТ «Центр харчування»особою, яка не мала необхідний обсяг дієздатності на його укладення, що є підставою для визнання недійсним Договору. Також, апелянт вважає, що Договір був укладений ЗАТ «Центр харчування»без спеціальної правоздатності.

В судове засідання апелянт не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду, поважності причин неявки не повідомив.

В судовому засіданні, представники відповідачів заперечили проти доводів апелянта, просили рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін,  дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

В обґрунтування вимог про задоволення позову, позивач зазначає, що договір купівлі-продажу цінних паперів № В-425/Б-251 від 24.05.2007 р. був укладений від імені ЗАТ «Центр харчування»особою, яка не мала необхідний обсяг дієздатності на його укладення. Однак, дані доводи є безпідставними, так як ч. 1 статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Абзацом 2 частини 1 статті 161 ЦК України передбачено, що виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Як встановлено колегією, договір від імені ЗАТ «Центр харчування»уклала директор ЗАТ «Центр харчування»Бацева М.А., яка діяла на підставі Статуту.

ЗАТ «Центр харчування»не повідомляло ТзОВ «Рівне Табак»про будь-які обмеження у Статуті ЗАТ «Центр харчування»щодо укладання директором ЗАТ «Центр харчування»Бацевою М.А. договору, а тому ТзОВ «Рівне Табак»не знало і не могло знати про такі обмеження.

Абзацом 2 частини 3 статті 92 ЦК України передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до п.2.18. рекомендації Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, обмеження у Статуті ЗАТ «Центр харчування»щодо укладання директором ЗАТ «Центр харчування»Бацевою М.А. Договору не мають юридичної сили, оскільки ТзОВ «Рівне Табак»не знало і не могло знати про такі обмеження.

Щодо доводів апелянта про те, що  Договір був вчинений ЗАТ «Центр харчування»без спеціальної правоздатності, то слід зауважити, що відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 він не заперечував проти Договору з цієї підстави, а під час судового розгляду у суді першої інстанції свої позовні вимоги не уточняв.

Частиною 3 статті 101 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, розгляд вимог ОСОБА_1 щодо заперечення проти Договору з тієї підстави, що ЗАТ «Центр харчування»не мало правоздатність на укладення Договору, не повинні прийматися і розглядатися судом апеляційної інстанції, оскільки вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Крім того, ОСОБА_1 не обґрунтовано як відсутність правоздатності ЗАТ «Центр харчування»на укладення Договору порушило його права та законні інтереси, які б давали підстави для визнання Договору недійсним.

Господарський суд Рівненської області правомірно відмовив представнику Скаржника в позові, керуючись тим, що чинним законодавством не передбачено право акціонера звертатися до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством або якщо таке право надається йому статусом акціонерного товариства.

Як було з'ясовано, Скаржник не уповноважувався ЗАТ «Центр харчування»на представництво інтересів товариства, не надано йому таке право і Статутом акціонерного товариства, зареєстрованим розпорядженням міського голови м. Рівне 17.11.1999 року.

Також слід зазначити, що постановою господарського суду Рівненської області 18 червня 2008 року у справі № 9/55 ЗАТ «Центр харчування»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором було призначено Драгун І.І..

Частиною 2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.  101, 103, 105 ГПК України,  Львівський апеляційний господарський суд -

Постановив:

Рішення  господарського суду Рівненської   області від 04.11.08 у справі № 2/92 залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Рівненської області.

Головуючий                                 Р. Марко

Суддя                                      С. Бойко

Суддя                                   Т. Бонк