Справа № 11-а-41 2007р. Головуючий в суде 1 інстанції-Черниш В. А.,
Категорія - ст. 190 ч. 4 КК України. Доповідач - Нікітін О.С.,
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 січня 2007 року. Колегія суддів судової палати
апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді - Осетрова В.І.,
Суддів-Борщ B.C., Нікітіна О.С., за участю прокурора обласної прокуратури - Усатової А.Л., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали кримінальної справи за апеляціями засудженої та її захисника на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 січня 2006 року, якою стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку м. Кіровограда, громодянку України, засуджену вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2005 року за ч.2 ст.190, ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358, ст.70 КК України на 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75,76 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, скасувало звільнення від відбування покарання та направлено її для відбуття покарання у виді 5 років позбавлення волі, призначеного вироком суду від 29. 06. 2005 року.
Вироком суду від 29.06.2005 року відповідно до ст.76 КК України на засуджену ОСОБА_1 покладені обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, переодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально - виконавчої системи.
Скасовуючи звільнення засудженої ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, суд свою постанову від 27. 01. 2006 року мотивував тим, що вона в перід іспитового строку не виконувала покладені на неї обов'язки за вироком суду від 29. 06. 2005 року, а саме не з'являлась на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листка реєстрації вона щовівторка кожного місяця в період з 4. 10. 2005 року по 3. 01, 2006 року на реєстрацію не з'являлась.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 та її захисник - адвокат ОСОБА_2 просять скасувати постанову суду від 27. 01. 2006 року, посилаючись на те, що засуджена не мала наміру ухилятись від виконання вироку суду, в період іспитового строку адміністративних правопорушень і злочинів не вчиняла, має постійне місце проживання та місце роботи, що вона з поважних причин не з'являлась на реєстрацію, а саме, через тяжкі сімейні обставини, так як сама виховує і утримує двох непонолітніх дітей, і через те, що вона працювала в магазині, являлась матеріально - відповідальною особою і кожного дня зобов'язана була виходити на роботу, то не взмозі була відлучитись з роботи для явки на реєстрацію, про що засуджена вказала при апеляційному розгляді справи.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає необхідним постанову суду від 27. 01. 2006 року скасувати, пояснення засудженої, яка підтримала свою апеляцію, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 78 КК України та ст. 408-2 КПК України суд, при
розгляді подання про скасування звільнення засудженого від відбуття покарання з
випробуванням, зобов'язаний з'ясувати та перевірити, чи дійсно засуджений навмисно
і без поважних причин ухилився від виконання покладених на нього вироком суду
обов'язків, чи дійсно систематично вчиняв првопорушення і які були на нього
накладені стягнення, про що в матеріалах справи повині бути відповідні докази, які б
свідчили про небажання засудженого стати на шлях виправлення, але якщо судом
при розгляді справи буде встановлено, що засуджений не мав реальної можливості
з поважних причин виконувати покладені на нього вироком обов'язки, то ці
порушення не можуть розцінюватись як свідчення небажання засудженого стати на
шлях виправлення і суд виносить постанову про відмову в задоволенні подання.
Як вбачається з матеріалів справи, судом 1-ї інстанції не були виконанні вимоги вказаних законів при розгляді подання про скасування звільнення засудженої ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, тобто, судом не з'ясовано і не підтверджено, чи дійсно вона навмисно і без поважних причин ухилилася від виконання покладених на неї вироком суду обов'язків, а також судом не з'ясовано і не перевірено, чи дійсно вона не мала реальної можливості виконувати обов'язок про явку на реєстрацію у зв'язку з обставинами і причинами, про які вона вказала в апеляції та при апеляційному розгляді справи.
Крім того, судом при розгляді справи не враховано те, що засуджена позитивно характеризується за місцем проживання.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає апеляцію задовільнити, постанову суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд, в ході якого відповідно до вимог ст.78 КК України та ст. 408-2 КПК України суд повинен повно дослідити обставини справи і прийняти законне рішення. Керуючись ст. ст. 352-356 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27. 01. 2006 року
стосовно ОСОБА_1 скасувати, звільнивши її з під варти в залі
суду, а матеріали справи направити для розгляду в Ленінський районний суд м.
Кіровограда в іншому складі суду.