ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2009 Справа№ 35/218-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. –доповідача
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Носов Денис Анатолійович представник, довіреність №31/08 від 15.10.08.
від відповідача: Якунін Олександр Миколайович представник, довіреність №7 від 03.02.09.
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Інформ”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008р. у справі №35/218-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Інформ”, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 78 056,09 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008р. у справі №35/218-08 (суддя Л.П. Широбокова) в позові відмовлено, визнано недійсним договір №3069-А від 01.12.2005р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Верітас Інформ”, м.Дніпропетровськ, та товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ.
Не погодившись із зазначеним вище рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, договір №3069-А від 01.12.2005р. визнати дійсним, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Інформ”, м.Дніпропетровськ, задовольнити у повному обсязі, зауважуючи на невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенні останнім при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права.
Отже, предметом спору є стягнення заборгованості за договором про надання правових послуг.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, а також, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю “Верітас Інформ”, м.Дніпропетровськ, та закритим акціонерним товариством “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ, правонаступником якого, згідно п.1.3. Статуту від 10.07.2006р., є товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ, був укладений договір щодо надання послуг по правовому забезпеченню господарської діяльності за №3069-А від 01.12.2005р. строком дії до 31.11.2007р. (далі-договір).
Позивач стверджує, що, відповідно до п.1.1. договору, належним чином надав відповідачеві послуги по правовому забезпеченню господарської діяльності шляхом розробки проектів договорів, скарг та інших процесуальних документів, здійснював представництво інтересів відповідача у суді, досудовому слідстві. Відповідач же, в свою чергу, грошових обов’язків за даним договором не виконав, сплативши лише авансовий платіж у розмірі 2 200,00 грн., у результаті чого сума основної заборгованості останнього перед позивачем за період 2006-2007р. склала 50 600,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію за №106/08 від 26.05.2008р. з проханням погасити суму основної заборгованості з урахуванням пені, річних та інфляційних втрат на загальну суму 76 594,63 грн.(а.с.12), однак відповідач на зазначений лист не відповів, заборгованість за договором не погасив, у зв’язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю “Верітас Інформ”, м.Дніпропетровськ, було змушено звернутися за захистом порушених прав до суду.
Згідно ч.1 ст.193 ГПК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як свідчать матеріали справи, договір зі сторони замовника - товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ, був підписаний виконуючим обов’язки директора Грищенко В.Д. (а.с.10).
Відповідно до вимог п.2. ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Судом першої інстанції встановлено, що, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с.22-24), керівником закритого акціонерного товариства “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ, на 17.05.2005р. - дату включення до Єдиного державного реєстру, був Райхенбах В.О., а з 14.02.2006р. - Песковатскова Л.В.
Також, зі встановленого судом слідує, що Статутом закритого акціонерного товариства “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ, не передбачена посада виконуючого обв’язки директора, як керівника виконавчого органу товариства. Більш того, Грищенка В.Д. не було внесено до Єдиного державного реєстру, як керівника даного підприємства, докази обрання його керівником закритого акціонерного товариства “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ, з повноваженнями щодо укладання угод, всупереч вимогам чинного законодавства України, –відсутні.
Більш того, листом від 20.10.2008р. №45/9591 Індустріального районного відділу ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області повідомлено директора товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ, про факт порушення проти громадянина Грищенка В.Д. кримінальної справи за ст.190 ч.1 Кримінального кодексу України стосовно незаконного призначення останнього на посаду керівника даного підприємства.(а.с.40).
Підставою недійсності правочину, згідно приписів ст.215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Положеннями ст.216 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено правові наслідки недійсності правочину, отже, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тобто суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо визнання вимог позивача, як-то стягнення з відповідача 50 600,00 грн. основної заборгованості, 4 804,80 грн. пені, 3 735,68 грн. річних та 18 915,61 грн. інфляційних втрат та судових витрат у справі такими, що задоволенню не підлягають.
На думку судової колегії, господарським судом першої інстанції цілком обґрунтовано було застосовано його право, визначене п.1 ст.83 ГПК України, щодо прийняття рішення у даній справі, як-то, право визнання недійсним повністю або у певній частині договору, пов’язаного із предметом спору, якщо той суперечить чинному законодавству.
Як також встановлено судом першої інстанції, перерахування відповідачем 10.01.2006р. на рахунок позивача першого авансового платежу у розмірі 2 200,00 грн.(а.с.37) здійснено з розрахункового рахунку, відмінного від рахунку закритого акціонерного товариства “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ, що зазначений у договорі. Окрім того, позивачем за спірний період з січня 2006р. по листопад 2007р. обумовлені договором послуги відповідачу не надавались, доказів не представлено, акти виконаних робіт, як це передбачено умовами договору, не підписувались.
Оскільки договір №3069-А від 01.12.2005р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг, то, відповідно до вимог ст.907 Цивільного кодексу України, може бути розірваний шляхом односторонньої відмови в порядку та на підставах, встановлених чинним законодавством України або за домовленістю сторін, що і було зроблено відповідачем шляхом направлення на адресу позивача листа за вх.№240/В від 17.02.2006р. з повідомленням про припинення дії договору №3069-А від 01.12.2005р. з 15.02.2006р., а також листа вих.№28 від 05.04.2006р. з підтвердженням факту розірвання договору з ініціативи закритого акціонерного товариства “Дніпропетровське виробничо-комерційне підприємство 0403”, м.Дніпропетровськ (а.с.31, 60).
Отже, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, є документально спростованими, та, на думку судової колегії, порушення виконання умов договору з боку відповідача не доводять.
З урахуванням наведеного вище, судова колегія підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 25.11.2008р. не знаходить.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008р. у справі №35/218-08 –залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас Інформ”, м.Дніпропетровськ, – без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін