УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2007р.                                                                                 м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої                                                       Мелінишин Г.П.,

суддів                                                                Пнівчук О.В., Соколовського В.М.,

секретаря           Шпилик В .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 30.10.2006 року, -

встановила:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30.10.2006 року частково задоволено позови сторін та проведено між ними розподіл спільнонажитого майна подружжя. ОСОБА_1 виділено майна на суму 5675грн., ОСОБА_2 - на суму 5780грн. В решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням суду від 06.11.2006 року додатково проведено розподіл майна, зокрема журнального столика, електрочайника та одіяла. З маси майна подружжя виключено тумбочку, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60грн. різниці виділеного майна.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи. Так, суд безпідставно вважав майном подружжя пральну машинку „Самсунг" та виділив її відповідачці. При цьому не врахував, що пральна машинка придбана ним в кредит, який він продовжував сплачувати вже після розірвання шлюбу. Висновок суду про те, що кредит сплачено до січня 2005 року, часу спільного проживання сторін, спростовується письмовими доказами. А отже, вказана пральна машинка є його особистою власністю. Крім того, суд визнав спільним майном меблеву стінку, не врахувавши, що вона придбана його матір"ю. Також необгрунтовано стягнуто витрати по оплаті послуг адвоката, оскільки позов ним пред"явлено з вини відповідачки, через небажання добровільно провести розподіл майна. З цих підстав просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апелянт та його представник доводи скарги в засіданні апеляційного суду підтримали.

Представник ОСОБА_2 доводів скарги не визнала.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.5 ст.3 П ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Справа № 22-ц-30 /2007р.                  Головуючий у 1 інстанції Шалаута Г.І.

Категорія 44                                        Доповідач Мелінишин Г.П.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення, проголошеної відповідно до вимог ст.218 ЦПК України, суд провів розподіл між сторонами спільнонажитого майна подружжя, виділивши відповідно позивачу його на суму 5675грн., відповідачці - на суму 5780грн. Із загальної маси майна, що підлягає розподілу судом виключено мобільний телефон, придбаний ОСОБА_2 у кредит 27.01.2005 року за 1000грн., фотоапарат „Олімпус" та мобільний телефон за 1000 грн., придбані позивачем до одруження.

Разом з тим, як вбачається з позовних заяв сторін вони вказували і на інше майно, що придбане ними в шлюбі та підлягає поділу і відповідно на майно, що не відноситься до спільнонажитого під час шлюбу. Однак, суд в цій частині вимог сторін не вирішив. Що стосується повного рішення, то його резолютивна частина суперечить резолютивній частині рішення, проголошеній 30.10.2006 року.

Крім того, як видно зі змісту додаткового рішення суд провів розподіл додатково іншого майна сторін та виключив тумбочку із маси спільного майна подружжя в порушення ст.220 ЦПК України, незважаючи на те, що такий недолік не міг бути усунений шляхом постановлення додаткового рішення.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, судові рішення не можуть залишатися в силі і підлягають до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 30 жовтня 2006 року та додаткове рішення від 06.11.2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.