ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2009 Справа№ К39/228-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороз В.Ф. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Головко В.Г.
при секретарі: Бушанська О.В.
за участю представників сторін:
від позивача-1: ОСОБА_1
від позивача-2: ОСОБА_1, дов. від 01.10.08 р.
від позивача-3: ОСОБА_1, дов. від 20.01.09 р.
від позивача-4: ОСОБА_1, дов. від 20.01.09 р.
від відповідача: Менелюк Д.В., дов від 02.01.09 р.
розглянувши апеляційну скаргуОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.08 у справі №К39/228-08
за позовом: ОСОБА_1 (позивач-1), м. Кривий Ріг;
ОСОБА_2 (позивач-2), м. Кривий Ріг
ОСОБА_3 (позивач-3), м. Кривий Ріг;
ОСОБА_4 (позивач-4), м. Кривий Ріг
до: Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про визнання підписки та продажі акцій недійсними, зобов'язання видати акції та ін.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.08 р. у даній справі (суддя Ліпинський О.В.) відмовлено в задоволенні позову про: визнання підписки та продажу акцій як такої, що проводилась з грубими порушеннями та обманом акціонерів, що суперечить вимогам законодавства; зобов'язання відповідача продати позивачам 50 000 акцій, враховуючи значний обман, та те, що позивачі були єдиними акціонерами на другому етапі підписки на акції 01 березня 2006 року; виплату матеріальної шкоди в сумі 20 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 13289 грн. 07 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позивачами наміру реалізувати переважне право на придбання акцій додаткової емісії на другому етапі шляхом подачі відповідних заяв згідно умов підписки.
Позивачами подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, в якій зазначається про неповне з'ясування судом обставини справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Позивачі вказують, що господарським судом було зроблено помилковий висновок, що позивачі не звертались до корпоративного відділу із заявою та не враховано їх подальші звернення зокрема в прокуратуру Тернівського району м. Кривого Рогу, до Президента України, до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо необґрунтованої відмови відповідача у придбанні акцій ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”. Не було досліджено витяг з книги видачі перепусток на ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, який не був наданий відповідачем на вимогу суду. Крім того позивачі просять повернути понесені ними витрати у зв'язку з розглядом справи, у тому числі: транспортні витрати у розмірі 384 грн.; витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги у розмірі 474,50 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та витрати, пов'язані з оформленням нотаріально посвідчених довіреностей у розмірі 460 грн.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вказує на обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.
По справі оголошувалась перерва до 29.01.09 р.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
14.12.2005 року загальними зборами акціонерів „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” було прийнято рішення щодо здійснення додаткового випуску 108 600 000 штук простих іменних акцій Товариства номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, затверджено протокол рішення про додатковий випуск акцій Товариства, та інформацію про додатковий випуск акцій.
03.02.2006 року інформація про випуск акцій ВАТ „Північний ГЗК” була надрукована в газеті „Голос України” (№ 21(3771)), газеті „Урядовий кур'єр” (№ 23), та газеті „Вісник, Цінні папери” (№ 025-026(1537)).
В зазначеному вище повідомленні, було наведено докладний опис порядку підписки на акції та їх оплати, згідно якого, зокрема, акціонери та інші особи, які беруть участь у придбанні акцій в терміни відповідного етапу підписки (з 14.02.2006 по 28.02.2006 -перший етап, з 01.03.2006 по 03.03.2006 -другий етап), подають заяву в письмовій формі довільного зразку за місцезнаходженням Товариства на ім'я Генерального директора ВАТ „ПівнГЗК”. Заяви про підписку на акції реєструються в журналі обліку розміщення цінних паперів в порядку їх надходження із зазначенням точного часу їх надходження. Для кожного етапу підписки повинна бути подана окрема заява. Заява про підписку на акції на тому чи іншому етапі підписки повинна бути подана в робочий час з 10.00 до 17.00 (у вихідні дні -субота та неділя з 10.00 до 14.00).
Згідно наведеного в інформаційному повідомленні порядку реалізації акціонерами свого переважного права на придбання акцій додаткового випуску ВАТ „ПівнГЗК”, для реалізації свого переважного права на придбання акцій, що випускаються додатково протягом встановленого для цього терміну, подається заява, укладається договір і здійснюється оплата акцій відповідно до умов договору.
Отже відповідно до умов підписки, Позивачі, в разі наявності в них бажання реалізувати своє переважне право на придбання акцій на другому етапі підписки, мали протягом 01.03.2006 - 03.03.2006 подати за місцезнаходженням товариства відповідні заяви.
Згідно витягу з журналу обліку розміщення простих іменних акцій додаткового випуску ВАТ „ПівнГЗК”, в якому згідно умов підписки мають реєструватися заяви акціонерів та інших осіб, які беруть участь у придбання акцій, протягом другого етапу підписки (01.03.2006 -03.03.2006) відповідні заяви позивачів не реєструвалися.
Відтак судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо ненадання позивачами належних доказів реалізації ними свого переважного права на придбання акцій додаткової емісії на другому етапі, шляхом подачі відповідних заяв згідно умов підписки.
Щодо доводів позивачів про оформлення заяв на підписку в другому етапі та необґрунтовану відмову корпоративного відділу у їх прийняти з мотивів продажу усіх акцій, то судова колегія, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України щодо обв'язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та ст. 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів, погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачами обставин порушення їх права на придбання акцій додаткової емісії.
Належними доказами подачі відповідних заяв, як вірно послався суд першої інстанції, могли б бути відмітка про прийняття заяви, або відмова в її прийнятті; докази направлення заяви засобами поштового зв'язку тощо. Щодо посилань позивача на подальші звернення зокрема в прокуратуру Тернівського району м. Кривого Рогу, до Президента України, до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо необґрунтованої відмови відповідача у придбанні акцій ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, то дані звернення також не підтверджують та не можуть з достовірністю свідчити про подання позивачами заяв про придбання акцій відповідно до умов підписки.
Крім того враховуючи, що акції додаткового випуску були реалізовані, позовна вимога про спонукання відповідача продати позивачам 50 000 акцій є необґрунтованою, а її задоволення неможливим у зв'язку з фактичною відсутністю акцій у відповідача та їх відчуженням на користь інших осіб-акціонерів. Заявлена позивачем як самостійна позовна вимога про визнання підписки та продажу акцій як такої, що проводилась з грубими порушеннями та обманом акціонерів, що суперечить вимогам законодавства є елементом оцінки фактичних обставин спору, не може призвести до відновлення порушеного права та не відповідає способам захисту цивільного права у спірних відносинах.
За викладеного судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову. Рішення суду відповідає фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстави для його скасування відсутні.
Щодо відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з розглядом справи, то враховуючи відмову у позові та вимоги ст. 49 ГПК України, такі витрати не можуть бути покладені на відповідача.
Керуючись ст. ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргуОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.08 у справі №К39/228-08 залишити без змін.
.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Судді В.Г. Головко
О.В. Чус