Апеляційний суд Рівненської області

_______________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого Іващука В.Я.,

суддів: Квятковського А.С., Гладкого С.В.,

секретаря Степанюк В.О,

за участю прокурора Салайчука Т.І..

обвинуваченого: ОСОБА_1

та його захисника ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Рівне кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника на вирок Рівненського міського суду від 22 липня 2014 року ,-

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений та житель АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, не працюючий, раніше судимий, засуджений:

- за ч.2 ст.361 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до вимог п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покладено відповідні обов'язки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" Рівненська філія матеріальну шкоду в сумі 2285грн.

Вирішено питання стосовно речових доказів у справі.

За вироком суду, ОСОБА_1, діючи в порушення вимог Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 05 липня 1994 р., «Про зв'язок» від 16 травня 1995 р. (в редакції від 05 червня 2003 р.); «Положення про технічний захист інформації в Україні»,

затверджене Указом Президента України від 29 вересня 1999 р. № 1229, умисно, втрутився в нормальне функціонування мереж електрозв'язку.

Так, ОСОБА_1 28 січня 2013 року о 15 годині 30 хвилин, знаходячись в коридорі на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою порушення нормального функціонування мереж електрозв'язку, використовуючи провід для радіофікації, проник до кабельної коробки ПАТ «Укртелеком» та вніс несанкціоновані зміни в інформацію, яка в ній обробляється, а саме - без наявності згоди уповноваженої на те особи підключився до лінії зв'язку абонентського номеру « НОМЕР_1», відповідно до чого без згоди власника порушив встановлений порядок маршрутизації та здійснив несанкціонований платний дзвінок на абонентський номер « НОМЕР_2» чим спричинив матеріальних збитків ПАТ «Укртелеком» на суму

185 гривень.

Крім того, в період часу з 01 лютого 2013 року по 19 квітня 2013 року, ОСОБА_1 знаходячись в коридорі на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_2, діючи умисно, повторно, з метою порушення нормального функціонування мереж електрозв'язку використовуючи провід для радіофікації, проник до кабельної коробки ПАТ «Укртелеком» та вніс несанкціоновані зміни в інформацію, яка в ній обробляється, а саме - без наявності згоди уповноваженої на те особи підключився до ліній зв'язку абонентських номерів « НОМЕР_1». « НОМЕР_3», « НОМЕР_4», « НОМЕР_5», відповідно до чого без згоди власника порушив встановлений порядок маршрутизації та здійснив несанкціоновані платні дзвінки на абонентський номер « НОМЕР_2», чим спричинив матеріальних збитків ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 2100 гривень.

Своїми умисними діями, які полягали у незаконному втручанні в роботу мереж електрозв'язку, що призвело до порушення встановленого порядку її маршрутизації, вчиненими повторно, ОСОБА_1, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 361 КК України.

Не погоджуючись із вироком суду, обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник подали апеляційні скарги в яких просять вирок суду скасувати як незаконний та необґрунтований, а провадження у справі закрити у зв'язку з тим, що невстановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. На думку апелянтів безпідставними і необгрунтованими є посилання суду першої інстанції на пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як на доказ доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки жоден з них не зазначав про те, що саме обвинувачений здійснив втручання в роботу розподільчої коробки. Голос зафіксований на оптичних дисках, які надані ТзОВ «СВР» належить не обвинуваченому і є недопустимим доказом, оскільки не відомо, яким чином він появився у справі. Інші, наведені у вироку суду дані, не підтверджують доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого та його захисника на підтримання поданих ними апеляційних скарг, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є обґрунтованими та підтверджені сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та детально викладених у вироку доказів.

Як вбачається з показань ОСОБА_1, даних ним в суді першої інстанції, він дійсно втручався в розподільну коробку ПАТ «Укртелеком» оскільки в нього не працював телефон і він його ремонтував.

Крім того, як вбачається із показань ОСОБА_1, які містяться на а.с.68-69, т.1, він пояснив, що в квартирі за місцем його проживання знаходиться стаціонарний телефон, який обслуговує ПАТ „Укртелеком". Розподільна коробка телефонних ліній знаходиться на сходинковому майданчику, до якої він має вільний доступ. Приблизно в лютому 2013 року він вирішив скористатися послугою "Аудіотекст", рекламу якої побачив по телевізору, однак знаючи що хвилина розмови за вказану послугу коштує дорого, вирішив перекинути провід на лінію сусіда. Займався цим лише в денну пору доби декілька разів, скільки точно не пам'ятає. Вину свою визнає та щиро розкаюється у вчиненому.

Наведені показання обвинуваченого узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_3, яка ствердила, що саме ОСОБА_1, в період часу з 28 січня по 19 квітня 2013 року декілька разів копирсався в розподільній коробці електричного зв'язку, яка знаходиться біля дверей його квартири і доступ до якої мають лише мешканці квартир де проживає обвинувачений та вона. На її запитання, що він робить, ОСОБА_1 відповідав що у нього не працює телефон. Послугою «Аудіотекст» вона ніколи не користувалася, на платні номери не телефонувала.

З показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що з стаціонарних телефонів, які знаходяться в їх квартирах, на початку 2013 року були здійснені дзвінки на послуги «Аудіотекст» хоча в дійсності вони таких дзвінків не робили.

Свідок ОСОБА_8 ствердив, що під час перевірок було встановлено втручання в розподільну коробку електрозв'язку, що знаходиться поблизу квартири в якій проживає обвинувачений. Оператор Тзов «С В Р» , який надає послуги Аудіотексту за абонентським номером « НОМЕР_2» підтвердив факт дзвінків з телефонів, які обслуговуються розподільчою коробкою електрозв'язку яка знаходиться поблизу квартири ОСОБА_1 Нішу в якій знаходилася розподільча коробка закривали самі мешканці і ключі були в осіб, які проживали лише в кв. 109 та 110. Крім того, в мережу електрозв'язку, ніхто із сторонніх осіб втручатися не має права, а у випадку неполадок особа має право звернутися в ПАТ «Укртелеком». Сім'я ОСОБА_1 щодо ремонту телефону не зверталася.

Згідно акту обстеження абонентський ліній від 19 квітня 2013 року, ОСОБА_1 , в присутності учасників комісії, пояснив, що він ремонтував свою проводку , так, як в нього не працював його стаціонарних телефон НОМЕР_6.

За таких обставин доводи апелянтів про безпідставність та необґрунтованість покликання суду на показання зазначених вище свідків, колегія суддів вважає голослівними та такими що заперечуються наведеними вище доказами.

Після прослуховування, судом першої інстанції аудіо файлів, що знаходяться на оптичному диску СD-R марки Vebatium 700 мб, судом встановлено, що на ньому міститься інформація про анкетні дані та приватне життя ОСОБА_1, яку може знати тільки ОСОБА_1 Даний доказ суд обґрунтовано визнав належним, оскільки був наданий представником ТзОВ «С В Р» добровільно на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 25 жовтня 2013 року, яка набрала законної сили.

Твердження апелянтів, що згаданий диск є неналежним доказом колегія суддів вважає не обґрунтованими.

Таким чином доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 викладені в апеляційних скаргах стосовно не доведеності його вини не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи..

Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому судом належним чином враховані тяжкість вчиненого злочину, обставини , що пом'якшують та обтяжують покарання.

За таки обставин підстав для зміни вироку суду, колегія суддів не знайшла.

Куруючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Вирок Рівненського міського суду від 22 липня 2014 року, щодо ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді:

Іващук В.Я. Квятковський А.С. Гладкий С.В.