Справа № 11-910-2006 г.                                                         Головуючий суду 1 інстанції

Категорія: ст. 186 ч.2                                                                Богатирчук Г. А.

КК України                                                                            Доповідач апеляційного суду

                                                                                                                 Погорєлова Г.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої Погорєлової Г.М.

                                                     суддів Губи О.О., Салтовської І.Б.

за участю прокурора Кириленка Є.Б.

засудженого ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляціями захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2006 p., яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженця  АДРЕСА_1, раніше не судимого за СТ.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 304 КК України на З роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ЮС України за сукупністю злочині шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено до відбуття 4 роки позбавлення волі.

ОСОБА_1,     ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця  АДРЕСА_2, раніше не  судимого, за ст.186 ч.2 КК України, з застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі. За ст. 304 КК України його виправдано (за недоведеністю вини як вказав суд).

Цим же вироком також засуджені:

ОСОБА_4,    ІНФОРМАЦІЯ_3,        уродженець АДРЕСА_3,

                                раніше не судимий в силу ст. 55 КК України 1960 р.

за ст. 186 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. За ст.304 КК України його виправдано (за недоведеністю вини як вказав суд).

ОСОБА_5,   ІНФОРМАЦІЯ_4,

                                уродженець м. Миколаєва, раніше не судимий

за ст. 186 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Згідно зі ст.76 КК України на нього покладені обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання та з'являтися в ці органи для реєстрації. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5,   уродженець   м.   Миколаєва,   раніше не судимий

за ст.  186 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Згідно зі ст.76 КК України на нього покладені обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання та з'являтися в ці органи для реєстрації.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 уродженець м. Миколаєва, раніше не судимий

за ст. 186 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Згідно зі ст.76 КК України на нього покладені обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання та з'являтися в ці органи для реєстрації.

Постановлено стягнути у солідарному порядку з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8  100 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

За вироком суду засуджені визнані винними у відкритому викраденні чужого майна у м. Миколаєві за таких обставин.

В середині січня 2006 р., у вечірній час, біля будинку № 4 по вул. Новозаводській, в районі розташування бару «Червона шапочка», ОСОБА_5 за попередньою змовою з неустановленою особою, застосувавши фізичне насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, повалили на землю ОСОБА_8, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, та відкрито викрали його чоботи, а також гроші, а всього на суму 560 грн.

На початку березня 2006 p., у вечірній час, в тому ж місці, ОСОБА_5 за попередньою змовою з неустановленою особою, діючи повторно, знов відвели потерпілого ОСОБА_8, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, за той же бар, де з застосувавши фізичне насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, нанесли йому удар в обличчя та відкрито викрали у нього гроші, окуляри, а всього на суму 75 грн.

05.03.2006 p., приблизно о 21 год. 45 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неповнолітній ОСОБА_5, який діяв повторно, та неповнолітній ОСОБА_6, у парку Ленінського Комсомолу по вул. Васляєва домовилися відкрито викрасти майно у ОСОБА_9, який йшов по парку. Застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що полягало з боку ОСОБА_2 в нанесенні удару кулаком в голову, з боку ОСОБА_5 в утриманні потерпілого на землі та в нанесенні йому удару ногою в обличчя, вони відкрито викрали у ОСОБА_9 гроші, ключі, рулетку, сумку, гаманець, продукти харчування, а всього на суму 98 грн. 50 коп.

18.03.2006 p., приблизно в 19 год., ОСОБА_2 запропонував неповнолітньому ОСОБА_5, про вік якого достеменно знав, а також повнолітнім ОСОБА_1 і ОСОБА_4, вчинити пограбування, чим втягнув неповнолітнього ОСОБА_5 в злочинну діяльність. Після цього вони прийшли на перехрестя вулиці Южній та проспекту Октябрьского, де чекали на особу в стані алкогольного сп'яніння. Там до них підійшли неповнолітні ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які теж погодилися з пропозицією ОСОБА_2 взяти участь у пограбуванні. Побачивши приблизно о 21 год. ОСОБА_8, вони вирішили пограбувати його та розподілили ролі. Здійснюючи злочинний намір, застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, ОСОБА_1 взяв потерпілого під руки, завів за кут будинку, а ОСОБА_2 застосував газовий балончик та штовхнув на землю. Викрадаючи відкрито майно ОСОБА_8, ОСОБА_4 заволодів мобільним телефоном з сім-картою на загальну суму 1220 грн., ОСОБА_1 - барсеткою з грошима на загальну суму 100 грн. ОСОБА_5 під час даних дій перебував поряд, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_2, який втягнув в злочинну діяльність і їх, були біля кута будинку з метою попередження у випадку виникнення небезпеки. Всього зазначеним способом викраденого майно потерпілого на суму 1320 грн.

ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діяли повторно, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходилися в стані алкогольного сп'яніння.

В апеляціях:

·   захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, покарання пом'якшити та обрати його не пов'язане з реальним позбавленням волі. Посилається, що судом не враховані щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, дані про особу ОСОБА_2, який раніше не судимий. Також зазначає, що неповнолітні займалися пограбуванням й до приїзду в місто ОСОБА_2 засуджений ОСОБА_1 також просить вирок змінити, призначити покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі. Вважає, що за 1 епізод пограбування суд призначив надмірно суворе покарання, хоча й застосував ст. 69 КК України. Вказує, що виховував 3 дітей, працював на заводі інженером, щиро кається, хворіє. Оспорює негативну характеристику та перебування при вчиненні злочину в стані алкогольного сп'яніння, в чому себе обмовив. Зазначає, що особисто насильства до потерпілого не застосовував.

У відношенні засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 апеляцій не подано.

Заслухавши доповідь судді, пояснення на підтримку апеляції засудженого ОСОБА_1, який просив звільнити його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Апелянтами не оспорюється доведеність вини у пограбуванні: за участю ОСОБА_2 - потерпілих ОСОБА_9 05.03.2006 р. та ОСОБА_8 18.03.2006 р. з втягненням в злочинну діяльність неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; за участю ОСОБА_1 - потерпілого ОСОБА_8 18.032006 р. за обставин, вказаних у вироку, а також кваліфікація дій ОСОБА_2 - за ст.ст. 186 ч.2, 304 КК України, ОСОБА_1 - за ст. 186 ч.2 КК України.

Щодо покарання, то ОСОБА_2 воно призначено з додержанням вимог ст.ст.65,66 КК України, тобто з урахуванням вчинення ним двох злочинів у тому числі тяжкого, в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, позитивної характеристики засудженого.

Покарання за тяжкий злочин йому призначено в мінімальному розмірі санкції закону, а за сукупністю злочинів застосований принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Беручи до уваги наведене, а також ступінь участі у злочинах ОСОБА_2, який був ініціатором вчинення злочинів та безпосередньо застосовував фізичне насильство до потерпілих, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання засудженому, навіть з урахуванням тих обставин, на які посилається апелянт.

Щодо покарання ОСОБА_1, то суд застосувавши ст.69 КК України, призначив його нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією закону. Проте, на думку судової колегії, ті ж самі обставини водночас свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків з числа передбачених ст.76 КК України, з урахуванням також вчинення ним 1 епізоду злочину, даних про особу засудженого, який є літньою людиною, раніше тривалий час працював, має родину, підтримував тільки соціально корисні зв'язки. Його характеристику не можна визнати негативною, оскільки протягом тривалого часу утримання в слідчому ізоляторі він характеризується тільки позитивно та в

характеристиці за місцем проживання зазначені в цілому позитивні дані його поведінки щодо оточуючих.

Керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 жовтня 2006 р. у відношенні ОСОБА_2 залишити без зміни.

Цей же вирок у відношенні ОСОБА_1 змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання, призначеного йому судом, звільнити з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього відповідно до п.2 ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_1 звільнити з-під варти в залі судового засідання.

В іншій частині вище зазначений вирок у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни.