Справа № 182/7089/14-а
Провадження № 2-а/0182/228/2014
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21.10.2014 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді:Троян Н.А.
при секретарі:Смиковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, яким просить визнати протиправними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі (далі по тексту - УПФУ) щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язати УПФУ зарахувати йому як стаж, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року, з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року, з 05.11.1991 року по 06.03.2000 року та виплачувати пенсію на пільгових умовах, починаючи з 27.08.2014 року.
Свої вимоги мотивує тим, що він працював у Нікопольському СУ тресту «Дніпродомнаремонт» (з 29.04.1995 року перейменово в НСП «Металургсервіс», з 31.10.1995 року в ВАТ «Металургсервіс») на роботах зі шкідливими умовами праці, а саме: з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року газоелектрозварником 2 розряду постійно зайнятим на ремонті металургійного устаткування, з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року монтажникои 4 розряду постійно занятим на ремонті металургійного устаткування, з 05.11.1991 року по 01.11.1996 року електрогазозварником 6 розряду постійно занятим на ремонті металургійного та агломераційного обладнання в металургійних цехах та з 01.11.1996 року по 06.03.2000 року газорізальником 5 розряду постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання.
З метою приведення найменувань професій у відповідність з ЄТКС (видання 3) з урахуванням роботи, яка фактично виконується, а також на підставі листа Міністерства металургії СРСР 28-5-7/265 від 24.07.1991 року професії монтажника та газорізальника перейменовані в слюсар-ремонтник.
Оскільки, стаж його роботи за Списком №1 перевищує 10 років, а загальний трудовий стаж - 20 років, то вважає, що він має право на отримання пенсії за віком на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
28.07.2014 року він звернувся до УПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільговиз умовах, однак листом відповідача від 31.07.2014 року його було повідомлено про відмову у її призначенні.
Вважає таку відмову протиправною, оскільки професії за якими він працював відносяться до Списку № 1 виробництв, робот, професій, посад та показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10 та постановою КМУ від 11.03.1994року №162. Крім того, характер виконуваної ним роботи та відповідність професії Списку №1 підтверджується довідками ВАТ «Металургсервіс» №№158-159 від 23.07.2001 року про уточнюючий особливий характер роботи чи умов праці необхідний для призначення пільгової пенсії, які містять посилання на атестацію робочих місць, проведену 27.12.1994 року відповідно до наказу №196 від 7.12.1994 року
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату слухання справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача в судове засідання надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.41).
Від УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі в судове засідання надійшла заява про розгляд справи без участі представника управлання та письмові заперечення проти позову (а.с. 37-40). Згідно письмових заперечень просять у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки професії за якими працював позивач відносяться до Списку №2 та перевірити достовірність довідок уточнюючих пільговий характер роботи неможливо у зв'язку з ліквідацією підприємства.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах..
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Як встановлено судом, згідно записів в трудовій книжці (а.с.9-11) ОСОБА_3 працював у Нікопольському СУ тресту «Дніпродомнаремонт» (з 29.04.1995 року перейменово в НСП «Металургсервіс», з 31.10.1995 року в ВАТ «Металургсервіс») на роботах зі шкідливими умовами праці, а саме:
- з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року газоелектрозварником 2 розряду постійно зайнятим на ремонті металургійного устаткування;
- з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року монтажником 4 розряду постійно занятим на ремонті металургійного устаткування;
- з 05.11.1991 року по 01.11.1996 року електрогазозварником 6 розряду постійно занятим на ремонті металургійного та агломераційного обладнання в металургійних цехах;
- з 01.11.1996 року по 06.03.2000 року газорізальником 5 розряду постійно занятим на ремонті металургійного обладнання.
28.07.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом від 31.07.2014 року УПФУ відмовило ОСОБА_3 у призначення пенсії за Списком № 1 посилаючись на те, що на час його роботи у Нікопольському СУ тресту «Домнаремонт» вказані професії були передбачені Списком №2 та перевірити достовірність довідок уточнюючих пільговий характер роботи неможливо у зв'язку з ліквідацією підприємства. (а.с.8).
Суд вважає таку відмову протиправною, виходячи з наступного.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно пп. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних
умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
На час роботи позивача у Нікопольському СУ тресту «Домнаремонт» з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року газоелектрозварником та з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року монтажником чинними були Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173.
Суд зазначає, що професії постійно зайнятих на ремонті металургійного устаткування монтажника та газоелектрозварника (виконання робіт як електрозварника, так і газозварника), вищевказаними Списками не були передбачені.
Відповідно до листа Міністерства металургії СРСР від 24.07.1991 року №28-5-7/265 професії монтажника обладнання металургійних заводів, монтажника технологічних трубопроводів, слюсаря-монтажника, газорізника, газозварника, електромонтажника перейменовано у слюсаря-ремонтника зі збереженням діючих умов оплати праці.
В період роботи ОСОБА_3 з 05.11.1991 року по 01.11.1996 року електрогазозварником діяли Списки №1,2 затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, постановою КМУ від 11.03.1994року №162 згідно яких професії слюсар-ремонтник та електрогазозварник відносяться до Списку №1, а саме передбачені Розділом ІІІ «Металургійне виробництво (чорні метали», підрозділом 2 «Виробництво сталі і феросплавів. Підготовка сумішей і ремонт металургійних печей», позицією « 1030200а-1753а Робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом обладнання в містах його встановлення на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, що ведуть технологічний процес, користуються правом на льотне пенсійне забезпечення за Списком № 1: слюсаря -ремонтники, електрогазозварники, електрозварники ручної зварки, електромонтери по ремонту та обслуговуванню електрообладнання.
Згідно Списків № 1,2, затверджених постановою КМУ від 11.03.1994року №162, що діяли в період роботи позивача з 01.11.1996 року по 06.03.2000 року газорізальником (перейменована в слюсар-ремонтник), вкзана професія віднесена до Списку №1, а саме передбачена Розділом ІІІ « 10300000 ІІІ. Металургійне виробництво (чорні метали)», підрозділом 2 «Виробництво сталі і феросплавів. Підготовка сумішей і ремонт металургійних печей», позицією « 1030200а-1753а Робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом обладнання в містах його встановлення на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, що ведуть технологічний процес, користуються правом на льотне пенсійне забезпечення за Списком № 1: слюсаря -ремонтники, електрогазозварники, електрозварники ручної зварки, електромонтери по ремонту та обслуговуванню електрообладнання».
Пунктом 4 Порядку застосування Списків №1 і №2 передбачено, що, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21
серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Характер виконуваної позивачем роботи та відповідність професії Списку №1 підтверджується довідками ВАТ «Металургсервіс» №№158-159 від 23.07.2001 року про уточнюючий особливий характер роботи чи умов праці необхідний для призначення пільгової пенсії. Вказані довідки містять посилання на атестацію робочих місць, проведену 27.12.1994 року відповідно до наказу №196 від 7.12.1994 року (а.с.12-13).
Згідно Ухвали господарського суду Дніпропетровської області по справі № Б24/87/01 від 13.04.2006 року юридичну особу ВАТ «Металургсервіс» ліквідовано. Відповідно до довідки архівного відділу Нікопольської міської ОСОБА_4 № 1827 від 14.12.2009 р. документи щодо проведення атестації робочого місця від Відкритого акціонерного товариства «Металургсервіс»на державне зберігання та обслуговування не надходили. Місце знаходження зазначених документів невідоме (а.с. 14-15). Тому суд приходить до висновку, що будь яка вина позивача щодо не передачі до архіву документації по проведенню атестації робочих місць підприємством ВАТ «Металургсервіс»у 1999 році чи не проведенню атестації зазначеним підприємством у визначений законодавством строки - відсутня.
З огляду на вищевказане, віднесення УПФУ професій за якими працював позивач в періоди з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року, з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року, з 05.11.1991 року по 06.03.2000 року до Списку №2 є безпідставним.
В судовому засіданні встановлено, що на підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що надає право на включення ОСОБА_3 періоди роботи з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року, з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року, з 05.11.1991 року по 06.03.2000 року, як періоду роботи працівникові, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі викладеного, суд приходить до думки, що позовні вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню з дати його звернення до відповідача про призначення пенсії на пільгових умовах, тобто з 28.07.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-15, 17, 71 159, 160, 161-163, 256 КАС України, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_3 для призначення пенсії як стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди його роботи з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року, з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року та з 05.11.1991 року по 06.03.2000 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області призначити та нараховувати ОСОБА_3 пенсіїю на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.08.2014 року.
Постанова в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міскрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання постанови.
Суддя: Н. А. Троян