Судове рішення #39239
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

           УХВАЛА         

       

13 липня 2006 р.                                                                                  

№ 05/610 

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Муравйов О.В.

 

судді

Полянський А.Г.

 

 

Коробенко Г.П.

 

розглянувши

 

касаційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

на 

постанову від 24.05.2006 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду

 

у справі

№ 05/610 господарського суду Черкаської області

 

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_2

 

До

Приватного підприємця ОСОБА_1

 

треті особи        про          

1. Обласне об'єднання колгоспних ринків Черкаської облспоживспілки 2. Приватний підприємець ОСОБА_3 усунення перешкод в користуванні майном та  стягнення 3 208,93 грн.

 

в с т а н о в и в :

 

Подана Приватним підприємцем ОСОБА_1 касаційна скарга від 22.06.2006 р. (зареєстровано ВГСУ за № НОМЕР_1) на постанову від 24.05.2006 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 46 та ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до підпункту “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами: державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно із підпунктом “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, ставка державного мита встановлена в такому розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, підпунктом “б” пункту 2 зазначеного декрету передбачено, що державне мито із позовних заяв немайнового характеру сплачується в розмірі: 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Предметом розгляду даної справи є дві вимоги: про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення 3 208,93 грн.

Разом з тим, як вбачається з доданої до касаційної скарги квитанції № НОМЕР_2, оскаржувачем сплачено державне мито в розмірі 20 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено, оскільки ним не оплачені вимоги майнового та немайнового характеру в повному обсязі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд

у х в а л и в:

 

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути заявнику.

 

         

      Головуючий    суддя                                                     Муравйов О.В.

 

      Судді                                                                              Полянський А.Г.                                                                      

         

                                                                                              Коробенко Г.П.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація