ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2014 року Справа № 924/796/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення та постанову господарського суду Хмельницької області від 01.07.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014
у справі№ 924/796/14
за позовом до проПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Полонського підприємства теплових мереж стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача: відповідача:Бережка С.І. не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.07.2014 (суддя: Заверуха С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 (судді: Сініцина Л.М., Гулова А.Г., Маціщук А.В.), частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") до Полонського підприємства теплових мереж (надалі - Підприємство): з останнього на користь позивача стягнуто 1 645,82 грн. пені, 2 655,75 грн. штрафу, 1 380,04 грн. 3 % річних, 1 288,22 грн. інфляційних втрат; відмовлено в частині позовних вимог про стягнення 1 705,65 грн. пені, 2 655,74 грн. штрафу та 9,37 грн. 3 % річних.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 645,82 грн. та штрафу в розмірі 2 655,74 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1 645,82 грн. та штрафу в розмірі 2 655,74 грн. задовольнити.
Скаржник посилається на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема: статей 549-552 Цивільного кодексу України, статей 219, 233 Господарського кодексу України, статей 22, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони згідно з приписами статті 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 28.08.2012 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та Підприємством (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/823-ТЕ-34, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець - прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з пунктом 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.
У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу (пункт 7.2 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.08.2012 і діє в частині поставки газу до 31.12.2012, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору).
Згідно з актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2012, від 30.11.2012, від 31.12.2012 на виконання умов договору продавець у жовтні - грудні 2012 року передав, а покупець отримав природний газ в обсязі 76,912 тис. куб.м. на загальну суму 100 693,19 грн.
Судами також встановлено, що Підприємство за період з 01.08.2012 по 28.02.2014 здійснювало оплату за поставлений газ несвоєчасно, частинами (указане не заперечується відповідачем); розрахунок за газ в кожному місяці проводився з порушенням строків, визначених договором. Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 12/823-ТЕ-34 від 28.08.2012 повністю ним погашена 01.04.2014.
З урахуванням встановлених обставин справи, керуючись, зокрема, приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692 ЦК України, статей 173, 174, 175, 193, 230, 231, 232 ГК України, здійснивши перерахунок, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 291,64 грн., штрафу - 5 311,49 грн., інфляційних втрат - 1 288,22 грн., 3 % річних - 1 380,04 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені в сумі 1 645,82 грн. та штрафу в розмірі 2 655,74 грн., суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, з урахуванням приписів статей 550, 551 ЦК України, статті 233 ГК України, статті 83 ГПК України, важкого матеріального стану відповідача (збитковий звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2014 року; баланс (звіт про фінансовий стан) на березень 2014 року; договір № 125/30 про організацію взаєморозрахунків від 12.02.2014; заборгованість бюджетних організацій за спожиту теплоенергію перед Підприємством станом на 27.06.2014, що становить 158 405,44 грн.; розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню Підприємством тощо), дійшов висновку про можливість суду скористатися правом зменшення розміру пені та 7 % штрафу на 50 % та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1 645,82 грн. та 7 % штрафу в сумі 2 655,75 грн. Таким чином, частково задоволено клопотання відповідача щодо зменшення нарахованих сум пені та штрафу.
Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 1117 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджується з судовими рішеннями лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 645,82 грн. та штрафу в розмірі 2 655,74 грн.
Колегія суддів зазначає, що твердження скаржника спростовуються вищенаведеним та наступним.
Згідно зі статтею 83 ГПК України господарський суд наділений правом зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки, у даному випадку саме пені, може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення. Проте, Кодекс не містить переліку таких обставин; це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Стаття 233 ГК України визначає в якості обставин, які беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про зменшення розміру пені та штрафу на 50%.
Доводи за касаційною скаргою не спростовують правильних висновків господарських судів, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 1115, 1117 ГПК України.
Отже, судами попередніх інстанцій у порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджені матеріали справи в їх сукупності і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових актів.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 924/796/14 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.07.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 у справі № 924/796/14 залишити без змін.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: Н. Кочерова
В. Саранюк