ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 911/825/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014

у справі№ 911/825/14 господарського суду Київської області

за позовом до проЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України Публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" стягнення суми

за участю прокурора та Гудименко Ю.В. представників сторін:

позивача: відповідача:не з'явилися Мартиновського О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.07.2014 (суддя Рябцева О.О.) відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" (надалі - ПАТ "Саливонківський цукровий завод") про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів, у сумі 23 479 948,25 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 (судді: Алданова С.О., Дикунська С.Я., Коршун Н.М.) рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: стягнуто з ПАТ "Саливонківський цукровий завод" до загального фонду Державного бюджету України 7 043 984,48 грн., до спеціального фонду місцевого бюджету смт. Гребінки - 11 739 974,13 грн.; до спеціального фонду місцевого бюджету Київської області - 4 695 989,64 грн.

Не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Саливонківський цукровий завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, просить рішення господарського суду Київської області від 15.07.2014 залишити в силі.

Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 41, 7, 22 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (надалі - Методика).

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами, водопостачання та водовідведення ВАТ "Саливонківський цукровий завод" здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 295/13 від 15.11.2011 терміном дії з 01.01.2012 до 01.01.2013.

10.09.2012 на підставі рішення загальних зборів ВАТ "Саливонківський цукровий завод", оформленого протоколом № 25/07/12 від 25.07.2012, Відкрите акціонерне товариство "Саливонківський цукровий завод" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Саливонківський цукровий завод".

Державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області згідно з наказом Державної екологічної інспекції України № 201 від 24.10.2012 проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності ПАТ "Саливонківський цукровий завод".

За результатами даної перевірки Державною екологічною інспекцією України складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства з 29 жовтня по 1 листопада 2012 року, у ході якої встановлено, що у зв'язку зі зміною назви відповідача - з ВАТ на ПАТ останнє повинно було переоформити дозвіл на спеціальне водокористування, що не було зроблено. За висновками, викладеними у цьому акті, ПАТ "Саливонківський цукровий завод" порушені вимоги статті 44 Водного кодексу України, оскільки у відповідача відсутній дозвіл на спеціальне водокористування.

Також у даному акті зазначено, що відповідно до довідки ПАТ "Саливонківський цукровий завод" від 01.11.2012 № 272 підприємством з 10.09.2012 по 31.10.2012 забрано з поверхневого джерела водопостачання (р. Протока) - 822 415 м. куб.

Державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища на підставі вказаних акта, довідки та Методики зроблено розрахунок розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним водокористуванням при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) ПАТ "Саливонківський цукровий завод", та разом з претензією від 21.12.2012 № 2/2-19-15 про відшкодування збитків за самовільне водокористування у сумі 23 479 948,25 грн. направлено відповідачу. Указаний розрахунок зроблений за період з 10.09.2012 (дати реєстрації змін найменування відповідача) по 31.10.2012.

Місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами статей 44, 48 Водного кодексу України, статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", дійшов висновку, що під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Саливонківський цукровий завод" державними інспекторами неправильно визначено період самовільного використання відповідачем водних ресурсів, оскільки до зазначеного в акті перевірки періоду входять дні (п'ять днів), коли спеціальне водокористування здійснювалось відповідачем на підставі ще чинного дозволу на спеціальне водокористування № 295/13 від 15.11.2011.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керуючись, зокрема, статтями 1, 18, 19, 49, 110, 111 Водного кодексу України, статтями 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Методикою, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 23 479 948,25 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків, оскільки судами не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору в даній справі.

Застосовуючи вищевказані норми законодавства України, ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції не враховано наступне.

Так, відповідно до частин 1,3 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до абзаців 5, 6, 8 частини 8 статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Дозвільний орган протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлений на новому бланку документ дозвільного характеру з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням указаних норм судам попередніх інстанцій необхідно було встановити період, саме до якого часу дозвіл на спеціальне водокористування № 295/13 від 15.11.2011 був дійсним.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів були неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушено та невірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Зокрема, при новому розгляді справи суду необхідно встановити період, з якого саме часу дозвіл на спеціальне водокористування № 295/13 від 15.11.2011 не був дійсним; визначити період та, відповідно, об'єм води, що використана відповідачем самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування). При цьому господарський суд не позбавлений права витребувати від позивача уточнений розмір позовних вимог та здійснений перерахунок збитків.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" у справі № 911/825/14 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 15.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 у справі № 911/825/14 скасувати.

Справу № 911/825/14 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя: О.Кот

судді: Н.Кочерова

В.Саранюк