ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 р. | № 10/315/05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. |
у справі | № 10/315/05 |
господарського суду | Миколаївської області |
за позовом | Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний” |
треті особи: | 1) Товарна біржа “Ізумруд”, 2) Товарна біржа “Всеукраїнська біржа нерухомості” в особі Миколаївської філії |
про | стягнення 50 618,64 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | Плахотна О.М., дов. № 5777/10/10-00-14г від 13.06.2006 р.; |
відповідача: | Тот О.В., дов. № б/н від 07.02.2006 р.; |
третьої особи 1: | — не з’явились; |
третьої особи 2: | — не з’явились; |
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 р. Очаківська об’єднана державна податкова інспекція (далі –Інспекція) звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, у якій просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний” (далі –Товариство) 49 353,48 грн. боргу за придбане майно Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Сонячне” (далі –Сільськогосподарське товариство) та 1 265,16 грн. інфляційних збитків. У якості третіх осіб Інспекція зазначила Товарну біржу “Ізумруд” (далі –Біржа) та Товарну біржу “Всеукраїнська біржа нерухомості” в особі Миколаївської філії (далі –Філія).
Позовні вимоги Інспекція обґрунтовувала тим, що нею 27.05.2004 р. через Біржу та 26.07.2004 р. через Філію було реалізовано майно Сільськогосподарського товариства, яке перебувало у податковій заставі, покупцем якого стало Товариство, з яким 16.06.2004 р. та 28.07.2004 р. відповідно було укладено договори купівлі-продажу №№ 106, 107, 108, 109 та №№ 01, 02, 03, 04 та 05, проте в порушення зазначених договорів, Товариство не виконало у повному обсязі зобов’язання з перерахування коштів, що, відповідно до норм ЦК України, є підставою для їх стягнення з урахуванням збитків від інфляції.
Заявою № б/н б/д (а. с. 124) Інспекція зменшила ціну позову до 30 618,00 грн. у зв’язку з частковою сплатою Товариством відповідної суми боргу.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 06.12.2005 р. (суддя Горобченко Д.М.), прийнятою у порядку, встановленому нормами КАС України, позовні вимоги Інспекції задоволено. Постанова мотивована тим, що Товариство не здійснило остаточного розрахунку з Інспекцією за договорами купівлі-продажу №№ 106, 107, 108, 109 та №№ 01, 02, 03, 04 та 05, що, згідно з нормами ЦК України, є підставою для стягнення відповідного боргу з урахуванням інфляційних збитків.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. (колегія суддів: Тофан В.М., Журавльов О.О., Михайлов М.В.), прийнятою у порядку, встановленому нормами ГПК України, постанову господарського суду Миколаївської області від 06.12.2005 р. скасовано, позов Інспекції залишено без розгляду. Постанова мотивована тим, що Інспекція не виконала вимоги (не подала документи), вказані в ухвалі апеляційного господарського суду від 21.02.2006 р., що позбавило суд можливості повно і всебічно розглянути справу з винесенням обґрунтованого судового рішення, та є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п. 1 частини першої ст. 81 ГПК України.
При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що даний спір виник між сторонами у справі із зобов’язань договорів купівлі-продажу з реалізації на біржових торгах майна платника податків, а тому носить цивільно-правовий характер і не є публічно-правовим, через що має розглядатись за нормами ГПК України.
Інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р., у якій просить вказану постанову скасувати та залишити в силі постанову господарського суду Миколаївської області від 06.12.2005 р. Вимоги, викладені у касаційні скарзі, Інспекція обґрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується, прийнята при неповному встановленні обставин справи.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало відзив на касаційну скаргу Інспекції, у якому просить Вищий господарський суд України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство обґрунтовує тим, що твердження Інспекції, викладені у касаційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені документально, а окремі її висновки є необґрунтованими.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи Інспекції і Товариства, викладені, відповідно, у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті ними постанов, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в ухвалі апеляційного господарського суду від 21.02.2006 р. обов’язок провести звірку взаєморозрахунків та надати акт звірки взаєморозрахунків господарському суду апеляційної інстанції покладено не лише на Інспекцію, а і на відповідача та третіх осіб. Проте в постанові, яка оскаржується, апеляційний господарський суд зазначив, що саме Інспекція не виконала вимоги (не подала документи), вказані у його ухвалі від 21.02.2006 р., однак жодних доводів щодо виконання відповідних вимог відповідачем та третіми особами у постанові не наведено, причини невиконання цих вимог не досліджено та не встановлено.
Крім того, в ухвалі господарського суду апеляційної інстанції від 21.02.2006 р. взагалі не зазначено, між ким конкретно мають бути проведені звірки взаєморозрахунків та підписані акти по ним, за якими саме договорами та за який період.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що за таких обставин апеляційний господарський суд безпідставно залишив позовні вимоги Інспекції без розгляду, а тому його постанова від 21.03.2006 р. не може бути залишена без змін.
Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що дана справа підвідомча не адміністративним, а господарським судам. З цього приводу колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що спір у ній виник не з приводу реалізації Інспекцією своїх владних повноважень, а з приводу виконання зобов’язань за договорами купівлі-продажу. Тому дана справа має розглядатись не за правилами КАС України, а за правилами ГПК України.
Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У зв’язку з цим, на підставі частини першої ст. 11110 ГПК України, не може бути залишена в силі і прийнята у порядку, встановленому нормами КАС України, постанова місцевого господарського суду від 06.12.2005 р. як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовід носин.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. та постанова господарського суду Миколаївської області від 06.12.2005 р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. у справі № 10/315/05 господарського суду Миколаївської області задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. та постанову господарського суду Миколаївської області від 06.12.2005 р. у справі № 10/315/05 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало