Справа №2-62-2007 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Помазан В.А.
при секретарі - Фалькової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозівської районної державної адміністрації, третіх осіб: Артільської сільської ради, Лозівського районного відділу земельних ресурсів, Лозівської державної нотаріальної контори про поновлення порушеного права, видачу сертифікату на право на земельний пай, продовження строку на прийняття спадщини та визнання права особистої власності на земельний пай в порядку спадкування,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про поновлення порушеного права, видачу сертифікату на право на земельний пай, продовження строку на прийняття спадщини та визнання права особистої власності на земельний пай в порядку спадкування, в якій зазначає, що його батько - ОСОБА_2, помер - ІНФОРМАЦІЯ_1. При житті він працював та був членом КСП «Україна» с. Артільне, Лозівського району Харківської області.
Згідно з державним актом на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Лозівською районною радою народних депутатів 01 березня 1995 року, він був внесений до списку членів КСП «Україна» і значиться у списку під номером НОМЕР_2 як ОСОБА_2.
Відповідно до Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994р. та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 08.08.1995р. землі, що належали на праві колективної власності КСП і перебували у колективній власності були розпайовані й кожному членові КСП було видано сертифікат на право на земельну частку (пай).
Однак його батькові не видали цього сертифікату, який згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України є дійсним до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.
У зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду із позовною заявою про порушення свого порушеного права та видачу сертифікату на право на земельний пай померлому ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_3.
Єдиним спадкоємцем на спадщину після смерті батька являється він, інших спадкоємців немає.
Фактично він прийняв спадщину, так як здійснював догляд за батьком, а коли він помер, то ховав його за свої кошти.
В установлений законом строк він не звернувся із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що у нього склалися дуже тяжкі сімейні обставини.
Так як він фактично прийняв спадщину, то вважає за необхідним продовжити йому строк для прийняття спадщини визнати за ним право власності на земельний пай в порядку спадкування за законом.
Позивач у судове засідання з'явився, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав, далі надав суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання з'явилася, позов не визнала, вважаючи, що позивач пропустив строк позовної давнини.
Представник третьої особи - Артільської сільської ради у судове засідання з'явилася, позов не визнала, так як позивач пропустив строк позовної давнини.
Представник третьої особи - Лозівської державної нотаріальної контори у судове засідання з'явилася, позов не визнала, у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк позовної давнини.
Представник третьої особи - Лозівського районного відділу земельних ресурсів у судове засідання не з'явився, але раніше позов не визнав, так як вважав, що позивач пропустив строк позовної давнини.
Заслухавши пояснення відповідача, третіх осіб, перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, так як у судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 7).
Батько позивача - ОСОБА_2, помер - ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 7).
Згідно із копією трудової книжки при житті ОСОБА_2 працював та був членом КСП «Україна» с. Артільне, Лозівського району Харківської області (а.с. 8).
Згідно з державним актом на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Лозівською районною радою народних депутатів 01 березня 1995 року (а.с. 9), ОСОБА_2 був внесений до списку членів КСП «Україна» і значиться у списку під номером НОМЕР_2 як ОСОБА_2 (а.с. 14).
Відповідно до Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994р. та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 08.08.1995р. землі, що належали на праві колективної власності КСП і перебували у колективній власності були розпайовані й кожному членові КСП було видано сертифікат на право на земельну частку (пай).
Однак батькові позивача - ОСОБА_2 не видали цього сертифікату, який згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України є дійсним до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.
Оскільки батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а земля згідно з Державним актом на право колективної власності на землю була передана 01 березня 1995 року і в додатку НОМЕР_5 до державного акту членів колективного сільськогосподарського підприємства він значиться під номером НОМЕР_2, то він мав право на отримання земельної частки (паю).
Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем на спадщину після смерті батька, так як мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач та треті особи просили відмовити в позові позивачу, посилаючись на те, що ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності, однак суд вважає, що зі сторони позивача має місце захист свого цивільного права, тобто до цих правовідносин слід примінити ст. 267 ЦК України, яка передбачає, що такі вимоги приймаються до розгляду сдом незалежно від спливу позовної давності.
У зв'язку з чим, суд вважає можливим позов задовольнити в повному обсязі, продовжити строк на прийняття спадщини та визнати за позивачем право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 81, 125 п. 17 Перехідних положень ЗК України, Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 p., Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» від 08.08.1995 p., ст.ст. 10, 57, 60, 212,213,215 ЦПК України, ст.ст. 267,1223,1261,1268,1272 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Лозівської районної державної адміністрації, третіх осіб: Артільської сільської ради, Лозівського районного відділу земельних ресурсів, Лозівської державної нотаріальної контори про поновлення порушеного права, видачу сертифікату на право на земельний пай, продовження строку на прийняття спадщини та визнання права особистої власності на земельний пай в порядку спадкування - задовольнити.
Поновити порушене право ОСОБА_1, зобов'язати Лозівську районну державну адміністрацію Харківської області видати сертифікат на право на земельну частку (пай), після смерті батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з невитребуваних паїв Артільської сільської ради Лозівського району Харківської області.
Продовжити строк на прийняття спадщини та визнати за ОСОБА_1 право власності на сертифікат на право на земельну частку (пай), після смерті батька - ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.