ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 липня 2006 р. | № 2-15/13744-2005А |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 р. |
у справі | № 2-15/13744-2005А |
господарського суду | Автономної Республіки Крим |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Морське товариство Холдінг ЛТД” |
до | Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим |
про | визнання недійсним податкового повідомлення-рішення |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | — не з’явились; |
відповідача: | — не з’явились; |
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Морське товариство Холдінг ЛТД” (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, у якій просило визнати недійсним прийняте Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим (далі –Інспекція) податкове повідомлення-рішення № 0000232602/2 від 06.07.2005 р., яким йому було визначено штрафну санкцію за самостійне відчуження активів, які знаходились у податковій заставі, у розмірі такого відчуження –238 803,60 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2005 р. (суддя Дадінська Т.В.), прийнятою у порядку, встановленому нормами Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги Товариства задоволено повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 р. (колегія суддів: Фенько Т.П., Градова О.Г., Дугаренко О.В.), прийнятою у порядку, встановленому нормами Господарського процесуального кодексу України, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2005 р. залишено без змін. При цьому у постанові, зокрема, зазначено, що дана справа підвідомча господарським судам, а тому має розглядатись в порядку, передбаченому Господарського процесуального кодексу України.
Інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 р., у якій просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства. Вимоги, які містяться у касаційній скарзі, Інспекція обґрунтовує тим, що апеляційний господарський суд, приймаючі постанову, яка оскаржується, не врахував певних обставин справи та неправильно застосував ст. 67 Закону України “Про Конституційний Суд України”, у зв’язку з чим неправильно застосував рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. № 2-рп/2005 у справі № 1-9/2005.
Крім того, до Вищого господарського суду України 03.07.2006 р. від Інспекції надійшла телеграма від 30.06.2006 р., у якій Інспекція просить, зокрема, здійснити її заміну правонаступником –Державною податковою інспекцією у м. Керчі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.06.2006 р. касаційну скаргу Інспекції прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.07.2006 р. о 12:15 у приміщенні Вищого господарського суду України за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімната № 203.
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Інспекції не надіслало, що не перешкоджає перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
Розглянувши касаційну скаргу Інспекції та вивчивши матеріли справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказана касаційна скарга має бути повернута Інспекції без розгляду, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої пункту 2 Указу Президента України № 760/96 від 22.08.1996 р. “Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій” Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі –органи державної податкової служби).
Частиною третьою вказаної статті Закону передбачено, що Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.
З наведених норм законодавства України випливає, що органи державної податкової служби, у тому числі об’єднані державні податкові інспекції, відносяться до органів виконавчої влади.
Відповідно до пункту 11 частини першої ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу України” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Інспекція, приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000232602/2 від 06.07.2005 р., діяла як орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень, виконуючи при цьому покладені на неї функції, на виконання вимог Закону України “Про державну податкову службу України” та у порядку, передбаченому Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі –адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою), оскільки однією із сторін у ній є орган виконавчої влади –Інспекція, який здійснював владні управлінські функції на основі законодавства. Тобто висновок апеляційного господарського суду про те, що дана справа підвідомча господарським судам, не ґрунтується на вимогах законодавства України.
Згідно абзаців 1 та 2 п. 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі –у редакції з урахуванням змін, внесених Законом України від 06.10.2005 р. “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства”, які набрали чинності 01.11.2005 р.), до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оскільки дана справа є адміністративною, то у Вищого господарського суду України відсутні повноваження для розгляду касаційної скарги Інспекції, а такий розгляд має здійснювати Вищий адміністративний суд України.
Відповідно, у Вищого господарського суду України відсутні повноваження для здійснення заміни Інспекції її правонаступником –Державною податковою інспекцією у м. Керчі.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 86, 108 Господарського процесуального кодексу України, частиною шостою розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Керченській міжрайонній державній податковій інспекції в Автономній Республіці Крим у розгляді Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 р. у справі № 2-15/13744-2005А господарського суду Автономної Республіки Крим.
Вказану касаційну скаргу повернути Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим без розгляду.
Справу № 2-15/13744-2005А господарського суду Автономної Республіки Крим повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало