Справа №22ц-4208/2007
Головуючий у 1-й інстанції Биба Ю.В.
Категорія 41
Головуючий у 2-й інстанції Голуб С. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2008 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Хопти С. Ф..,
судців: Голуб С. А., Воробйової Н.С.
при секретарі Бобку О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія судців
ВСТАНОВ ИЛА:
У серпні 2007 року ОСОБА_1. звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що рішенням Богуславського районного суду від 6 вересня 2004 року з відповідача стягнуто 1/4 частину його заробітку, але не менше одного неоподаткованого розміру доходів громадян на користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, починаючи з 28 серпня 2004 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач, будучи працездатним, маючи відповідний рівень освіти та кваліфікації, аліменти не сплачував. Просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) по аліментах в розмірі 31372, 82 грн. за період з 6 вересня 2004 року по 15 серпня 2007 року, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30грн. та витрати, пов»язані з наданням правової допомоги фахівця в галузі права у розмірі 600 грн.
Рішенням Миронівського районного суду від 18 жовтня 2007 року позов задоволений частково..
Стягнуто з відповідача на користь позивачки пеню по аліментах у розмірі 11538, 96 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 30 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 600 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати як таке, що постановлене з неналежним застосуванням норм матеріального права та порушенням вимог чинного цивільного процесуального законодавства, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Богуславського районного суду Київської області від 6 вересня 2004 року на утримання дочки з відповідача стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку.
За правилами ст. ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов»язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Розмір неустойки може бути зменшений з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів з вересня 2004 року по лютий 2007 року у розмірі 5969, 48 грн.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що в судовому засіданні доведено обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення неустойки по аліментах. Разом з тим, суд зменшив розмір пені до 11538 грн., оскільки розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості, а також враховуючи те, що відповідач за час обрахування заборгованості хворів та був непрацездатним. При цьому суд застосував ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Колегія суддів не може погодитися з висновком суду про доведеність позовних вимог в частині розміру неустойки виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції були порушені норми названої статті. Так встановивши, що позовні вимоги про розмір неустойки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд не послався в рішенні на те, із чого він виходив, зробивши такі висновки. Судова колегія вважає, що розмір неустойки позивачкою обрахований неправильно, але судом цей розрахунок не був перевірений. При цьому суд послався на норми Цивільного кодексу, зменшуючи розмір неустойки, хоча зменшення розміру неустойки може бути проведено на підставі ч.2 ст. 196 СК України.
При визначенні розміру неустойки (пені) судова колегія виходила із наступних розрахунків.
Вересень 2004 року: 111, 8 х 30% = 33, 54 грн., де 111, 8 грн. заборгованість по
сплаті аліментів, 30 днів заборгованості, 33, 54 грн. розмір неустойки.
Жовтень 2004 року : 129, 89x31 %=40, 26 грн .
Листопад 2004 року : 138, 19 х 30% =41, 45 грн.
Грудень 2004 року: 145, 85 х 31% =45, 21 грн.
Січень 2005 року: 125, 49 х 31% =38, 9 грн.
Лютий 2005 року: 140, 45 х 28% =39, 32 грн.
Березень 2005 року: 139, 87 хЗ 1% =43, 35 грн.
Квітень 2005 року: 153, 78 х 30%=46, 13 грн.
Травень 2005 року: 156, 89x31 %=48, 63 грн.
Червень 2005 року: 171, 89 х 30%=51, 56 грн.
Липень 2005 року: 177, 35 х 31 %=54, 97 грн.
Серпень 2005 року: 174, 3 х 31%= 54, 03 грн.
Вересень 2005 року: 175, 95 х 30%= 59, 78 грн.
Жовтень 2005 року: 185, 51 х 31%= 57, 5 грн.
Листопад 2005 року: 193, 99 х 30%= 58, 19 грн.
Грудень 2005 року: 195, 51x31 %= 60, 6 грн.
Січень 2006 року: 196, 39 х 31%= 60, 88 грн.
Лютий 2006 року: 206, 32 х 28%= 57, 76 грн.
Березень 2006 року: 215, 37 х 31%= 66, 76 грн.
Квітень 2006 року: 120, 9 х 30%=36, 27 грн.
Травень 2006 року: 226, 59x31% =70, 24 грн.
Червень 2006 року: 253, 35 х 30%=76 грн.
Липень 2006 року: 143, 08 х 31 %= 44, 35 грн.
Серпень 2006 року: 267, 16 х31%=82, 81 грн.
Вересень 2006 року: 259, 98 х30%=77, 99 грн.
Жовтень 2006 року: 270, 33 хЗ 1%=83, 8 грн.
Листопад 2006 року: 266, 75 х 30%=80.02 грн.
Грудень 2006 року: 295, 46 х 31 %=91, 59 грн.
Січень 2007 року: 264, 5 х 31 %= 81, 99 грн.
Лютий 2007 року: 266, 59 х28=74, 64 грн.
Загальний розмір неустойки становить 1753, 63 грн.
Судова колегія вважає, що позов знайшов своє підтвердження лише у вказаній сумі. Відповідач у судовому засіданні не спростував доводи позовної заяви щодо наявності його вини у несплаті аліментів. Доказів того, що відповідач хворів, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення суду.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, оскільки суд неправильно обрахував розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, а тому рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру неустойки (пені).
З відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 1753, 63 грн. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на дитину за період з 1 вересня 2004 року по 28 лютого 2007 року включно. В частині позовних вимог про стягнення неустойки за період до 15 серпня 2007 року необхідно відмовити, оскільки позивачкою не надано суду доказів розміру заборгованості за вказаний період.
На підставі ч.2 ст. 196 СК України, керуючись ст. ст. 303, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2007 року в частині визначення розміру неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів змінити.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_11753, 63 грн. неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на дитину за період з 1 вересня 2004 року по 28 лютого 2007 року включно.
В іншій частині рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 жовтня 2007 року залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.