01.10.2014

справа № 2/489/2344/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

при секретарі Коденко К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третьої особи - Служби у справах дітей адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради про визначення порядку користування квартирою

в с т а н о в и в:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши їй та її малолітнім дітям в користування дві житлові кімнати площею 17,7 кв.м., яка обладнана балконом 0.8 кв.м. та площею 12,4 кв.м., яка обладнана лоджією 3,8 кв.м., а відповідачу ОСОБА_5 - житлову кімнату площею 9,5 кв.м. Інші приміщення залишити в загальному користуванні.

У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання повідомлений неодноразово. Заяву про розгляд справи за своєї відсутності та письмових заперечень проти позову до суду не надав.

У відповідності до статей 224, 225 ЦПК України судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності від 01.09.2008, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради на підставі розпорядження від 26.08,2008 № 1803-р, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка їм належить на праві спільної часткової власності по 1/3 частки кожному.

Власником особового рахунку є позивач.

Як пояснив представник позивача у квартирі фактично проживає відповідач, який перешкоджає позивачу та її дітям користуватися власністю.

Із змісту позову видно, що позивач просить виділити їй для проживання разом з малолітніми дітьми дві житлові кімнати площею 17,7 кв.м., яка обладнана балконом 0.8 кв.м., та площею 12,4 кв.м., з лоджією 3,8 кв.м., а відповідачу ОСОБА_5 - житлову кімнату площею 9,5 кв.м.

Інші приміщення - кухню, коридор, вбиральню, коридор, ванну кімнату та дві вбудовані шафи залишити у спільному користуванні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 16 від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» в силу статі 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

При вирішенні даного спору суд також враховує і те, що кімнати, які пропонує позивач виділити у користування сторонам, відповідають вимогам статті 63 Житлового кодексу України і можуть бути предметом окремого договору найму жилого приміщення.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (частина друга статті 16 ЦК України).

У відповідності до частин першої, третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 ЦК України).

Враховуючи порушення відповідачем прав позивача позов є обґрунтованим.

Однак, приймаючи до уваги, що рішення суду повинно відповідати інтересам обох сторін, вимоги в частині сторонам конкретних кімнат підлягають частковому задоволенню шляхом виділення в користування позивачу з малолітньою дочкою кімнати № 7, площею 17,7 кв.м., з прилеглим балконом; малолітньому ОСОБА_6 кімнати № 5, площею 9, 5 кв.м.; ОСОБА_5 кімнати № 2, площею 12,4 кв.м., з прилеглою лоджією.

У частині стягнення з відповідача витрат, понесених на оплату правової допомоги в сумі 3600,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру №205 від 204.05.2014, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

За таких обставин, з урахуванням тривалості судових засідань по справі, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на правову допомогу в сумі 73,08 грн. (1218х40%/60х9).

Відповідно статті 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, яка належить сторонам шляхом виділення у користування:

- ОСОБА_2 разом з малолітньою ОСОБА_4 житлову кімнату площею 17,7 кв.м., обладнану балконом 0,8 кв.м.;

- малолітньому ОСОБА_3 - житлову кімнату № 5, площею 9,5 кв.м.;

- ОСОБА_5 - житлову кімнату площею 12,4 кв.м., обладнану лоджією 1,9 кв.м.;

Інші приміщення - коридор, вбиральню, ванну кімнату, дві вбудовані шафи та кухню залишити в загальному користуванні.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

У іншій частині вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

суддя

Повний текст заочного рішення

підписано 03.10.2014.