донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

03.02.2009 р.                                                                        справа №15/97

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкової  Т.А.

суддів

Діброви  Г.І. , Стойка  О.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

Потупаленко Я.В. за дов. № б/н від 06.06.08р.

від відповідача:

Бурлаченко А.М. за дов. № 5-09/08 від 05.09.08р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сири України - 2005" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від	26.11.2008 року

по справі

№15/97 (Богатир К.В.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" смт.Тельманове Донецької області

до	Товариства з обмеженою відповідальністю "Сири України- 2005" м.Донецьк

про	стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пені в розмірі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляції у розмірі 204,42 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал»звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сири України-2005” про стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пені в сумі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляції у сумі 204,42 грн.

Заявою № 36 від 03.11.2008 р. ТОВ «Кристал»уточнило та збільшило позовні вимоги у відповідності до ст. 22 ГПК України, просило суд стягнути з відповідача борг за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пеню в сумі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляційні витрати  у сумі 204,42 грн., а також збитки у вигляді транспортних витрат позивача, пов’язаних із прибуттям представника ТОВ „Кристал” до суду, в сумі 844,20 грн. та витрат по оплаті юридичних послуг в розмірі 6000 грн., посилаючись на ст. 49 ГПК України та надав довідку про розмір транспортних витрат та копій фіскальних чеків на придбання бензину, копію договору на надання юридичних послуг № 234 від 01.08.08р., акт прийому-передачі наданих послуг від 03.11.08р., копію квитанції прибуткового-касового ордеру № 113 від 27.10.08р.  

Заявою № 56 від 26.11.2008 р. ТОВ «Кристал»повторно уточнило позовні вимоги, просило суд стягнути з відповідача, посилаючись на ст.ст. 1, 22, 49 ГПК України,  борг за поставлену продукцію в сумі 997,20 грн., пеню в сумі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн., інфляційні витрати в сумі 204,42 грн., всього 1315,47грн.; а також збитки у вигляді витрат на оплату юридичних послуг в сумі 6000 грн., судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в сумі 118 грн., державне мито в сумі 102 грн., транспортні витрати, пов’язані з прибуттям представника ТОВ „Кристал” до суду в сумі 1225,80 грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 26.11.2008р. у справі № 15/97 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»задовольнив частково, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сири України-2005»на користь позивача суму 1315,47 грн., з яких 997,20 грн. – основний борг, 91,57 грн. –пеня, 22,28 грн. –3%  річних, 204,42 грн. –інфляційні нарахування, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та транспортні витрати позивача в сумі 1225,80 грн.

Вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 6000 грн. не прийняти господарським судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, господарський суд не визнав їх судовими витратами по даній справі в порядку ст. 44 ГПК України, а також зазначив про те, що позивач про це не звертався до суду.

 Господарський суд Донецької області визнав доведеними матеріалами справи та основаними на вимогах чинного законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за договором поставки  № 114 від 10.04.2007р. в сумі 997,20 грн., та нарахованих на суму боргу пені в сумі 91,57 грн., 22,28 3% річних та 204,42 інфляційних витрат, задовольнив позовні вимоги на підставі ст. 78 Господарського кодексу України у зв’язку з визнанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Сири України-2005»позову в цій частині.

Господарський суд дійшов до висновку про те, що витрати  позивача, пов'язані з прибуттям його представника до суду із м. Маріуполя до м. Донецька в сумі 1225,80 грн. іншими витратами, пов'язаними з розглядом даної справи та посилаючись на ст.ст. 44, 49 ГПК України своїм рішенням задовольнив позовні вимоги в цій частині.

ТОВ «Сири України-2005», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2008р. у справі № 15/97 скасувати в частині стягнення з відповідача транспортних витрат в сумі 1225грн. 80коп. та відмовити позивачу у позовних вимогах в цій частині. В іншій частині заявник скарги просить залишити рішення господарського суду без змін.

Заявник апеляційної скарги вважає, що судом при винесенні рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача транспортних витрат в сумі 1225,80 грн. неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, оскільки суд помилково дійшов до висновку про те, що транспортні витрати відносяться до інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, що є порушенням ст.ст. 44,49 ГПК України.

Крім того, заявник скарги вважає, що позивачем не надано належних доказів понесення транспортних витрат в сумі 1225грн. 80коп. саме позивачем. Господарським судом не прийнято до уваги ті обставини, що Потупаленко Я.В., яка представляла інтереси позивача у господарському суді працює юристом у Маріупольському юридичному агентстві і не є працівником позивача. Автомобіль ГАЗ 32313 14, реєстраційний номер АН 1469ЕН належить на праві приватної власності Шпортко Н.М., яка є директором позивача - ТОВ "Кристал" та яка керувала ним, про що зазначено у подорожних листах. На думку заявника скарги витрати, пов'язані з перевезенням представника позивача до суду у м. Донецьк, не є витратами позивача, а є особистими витратами фізичної особи - Шпортко Н.М., власника автомобіля.

Представник заявника скарги підтримав вимоги апеляційної скарги та вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення транспортних витрат на підставі ст. 44 ГПК України не підлягають задоволенню, оскільки не передбачено до стягнення Господарським процесуальним кодексом України і понесені іншою особою, яка не є стороною у справі № 15/97.

Представник позивача вважає рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2008р. у справі № 15/97 законним, обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства та з дослідженням всіх обставин, що мають значення для справи, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та                   ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

10.04.2007р. між ТОВ «Кристал»та ТОВ «Сири України-2005»було укладено договір поставки № 114, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в даному договорі. Відповідно до п. 4.2 договору товар вважається переданим Поставником і прийнятим Покупцем по кількості і якості згідно підписаними сторонами накладними.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором та по видатковій накладній № РН-001031 від 08.10.07р. передав відповідачу товар на суму 22500 грн. 00 коп.

Представник відповідача Клименко А.В., якій діяв на підставі довіреності ЯОВ № 520617 від 08.10.07р.,  отримав зазначений у накладній товар.  

У відповідності до п. 2.1 договору відповідач зобов’язувався сплатити шляхом перерахування на поточний рахунок позивача вартість поставлених товарів протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару, або внести готівкою в касу підприємства.

В порушення вимог договору відповідач рахунки-фактури позивача оплатив частково, залишив без оплати суму 997,20 грн.

Висновок господарського суду про доведеність заборгованості в цій сумі є правильним.

У відповідності до п. 5.3 договору за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача про нарахування 997,20 грн. суми заборгованості за поставлену продукцію, 91,57 грн. суми нарахованої пені, 22,28 грн. - 3% річних від простроченої суми та 204,42 грн. інфляційних відповідає договору та чинному законодавству.

ТОВ «Сири України-2005»згідно відзиву № 26/11-08 від 26.11.2008р. (а.с. 10-13, том 2) визнав позовні вимоги ТОВ «Кристал»про стягнення суми 1315,47 грн. з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних, що відповідає п. 5 ст. 22, п. 5 ст. 78 ГПК України.

Господарський суд Донецької області при наявності даних обставин дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 997,20 грн. за договором поставки № 114 від 10.04.2007р., пені в сумі 91,57 грн., 3% річних в сумі 22,28 грн. та інфляційних витрат в сумі 204грн. 42коп.  

Висновок суду щодо залишення без розгляду вимог про стягнення збитків у сумі 6000 грн. не оскаржується сторонами.

Щодо вимог заявника апеляційної скарги про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог в сумі 1225,80 грн., які є транспортними витратами, пов'язаними з прибуттям представника позивача до суду, колегією суддів встановлено наступне.

Позивач в заяві про уточнення розміру позовних вимог та розміру судових витрат № 56 від 22.11.2007р. (а.с. 1, том 2) правовими підставами для стягнення 1225,80 грн. зазначив ст.ст. 44, 49 ГПК України та вважає, що ця сума є витратами, пов'язаними з прибуттям представника підприємства до суду з м. Маріуполя до м. Донецьку (транспортні витрати) 10.11 та 26.11.08р.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат в розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 14.08.07р. № 01-8/675 про деякі питання практики застосування норм ГПК України... зазначив про те, що у ч. 1 ст. 30 ГПК України ідеться про можливість участі в судовому процесі лише посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, тобто осіб, зв'язаних з відповідними підприємствами, які не беруть участі в судовому процесі, трудовими правовідносинами на основі трудового договору (контракту). Отже, якщо певна фізична особа (громадянин) не є посадовою особою чи іншим працівником підприємства, установи, організації, то вона не підпадає під ознаки зазначеної норми ГПК України.

Представник позивача Потупаленко Я.В. працює юристом у Маріупольському юридичному агентстві, юридичні послуги позивачу здійснювала  на підставі відповідного договору, не є адвокатом.

Враховуючи наведене, вважати заявлені позивачем транспортні витрати по доставці Потупаленко Я.В. в господарський суд м. Донецьк в сумі 1225,80 грн. іншими витратами, розподіл яких здійснюється господарським судом при прийнятті рішення в порядку ст.ст. 44, 49 ГПК України неможливо.

Крім того, наданими позивачем документами, а саме довідкою про розмір транспортних витрат, копією фіскальних чеків на придбання бензину, копією договору на надання юридичних послуг № 234 від 01.08.08р., актом прийому-передачі наданих послуг від 03.11.08р. не доведено факт  понесення пред'явлених до стягнення транспортних витрат в сумі 1225,80 грн. саме позивачем.

Таким чином висновок господарського суду про віднесення до інших судових витрат транспортних витрат в сумі 1225,80 грн. є помилковим, а рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині прийнято з порушенням ст. 30,44,49 ГПК України, тому воно в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги залишенню без задоволення.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду задовольняє апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сири України-2005», скасовує рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2008р. у справі № 15/97 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1225грн. 80коп. транспортних витрат, залишає без задоволення позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»про стягнення з відповідача 1225грн. 80коп. транспортних витрат.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ТОВ «Сири України-2005»м. Донецьк задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2008р. у справі № 15/97 скасувати частково в частині задоволення позовних вимог про стягнення транспортних витрат в сумі 1225грн. 80коп.

ТОВ «Кристал»смт. Тельманове Донецької області у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ «Сири України-2005»м. Донецьк 1225 грн. 80 коп. відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сири України-2005»м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»смт. Тельманове Донецької області 1315грн. 47коп., з яких 997грн. 20коп. –сума основного боргу, 91грн. 57коп. –сума пені, 22грн. 28коп. – сума 3% річних та 204грн. 42коп. –сума інфляційних витрат, 102 грн. 00коп. державного мита, сплаченого при зверненні з позовною заявою та 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал»смт. Тельманове Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сири України-2005»м. Донецьк 51грн. 00коп. державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.  

Господарському суду Донецької області, згідно із ст.117 Господарського процесуального кодексу України, видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Г.І.  Діброва

          О.В.  Стойка

                    Надруковано 5 прим.:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 –у  справу

4 –ДАГС

5 –ГСДО