Судове рішення #392025
УХВАЛА

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого -    Топчий В.М.

Суддів-    КорольоваМ.П., БалахоноваБ.Л.

за участю прокурора -    Сулейманової Д.Н.

засудженого -     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому  засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Бахчисарайського районного суду АРК від 17.11.2006р. яким

ОСОБА_1, раніше не судимого, мешканця ОСОБА_2,

засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, він зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу орган}' кримінально-виконавчої системи і повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Стягнуто в ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 162,23 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Його визнано винним у тому, що він 04.07.2006р. о 17.00 год., керуючи автомобілем АЗЛК-21412 і рухаючись по автодорозі "Харків-Севастополь", на дільниці 680 км 700 м (у напрямі м. Севастополь), порушив п. п. 1.5, 2.3 „б", 12.1 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху і скоїв зіткнення з автомобілем УАЗ-3151.

Внаслідок зіткнення пасажиру, що був у автомобілі УАЗ-315, ОСОБА_2, були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

В апеляції потерпший ОСОБА_2 просить вирок змінити вирок, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки і стягнути із засудженого 2414 грн. на відшкодування матеріальної і 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляції ОСОБА_2 посилається на те, що суд неправильно прийняв до уваги обставини, що пом'якшують покарання, безпідставно відхилив його вимоги про стягнення із засудженого витрат на юридичну допомогу у розмірі 2000 грн. і також

Справа № 11-65 (2007р.)                                                         Головуючий

Категорія ст. 286 ч. 2 КК України                                               в 1 інстанції Позняк A.M.

                                                                                           Доповідач КорольовМ.П.

 

 

необгрунтовано стягнув тільки частину, що він заявив на відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, ОСОБА_1 заперечує проти апеляції, прокурор вважає залишити апеляцію без задоволення, а вирок без зміни.

Перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що апеляція підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Встановив фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обсяг та доведеність вини ОСОБА_1, правильно кваліфикував його дії, призначив засудженому законне та обгрунтоване покарання.

Висновки суду у цій частині підтверджені сукупністю наведених у вироку доказів. Так, із обставин справи, показань підсудного, потерпілого, висновків авто технічної та судово-медичної експертиз виходить, що ОСОБА_1 винен в умисному порушенні Правил дорожнього руху і необережному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Злочин вчинено у тверезому стані, ОСОБА_1 раніше не судимий, характеризується позитивно, має на втриманні неповнолітню дитину.

Всі ці обставини належним чином враховані судом і він обгрунтовано звільнив засудженого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Доводи апеляції потерпілого про те, що суд неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1, є необгрунтованими.

Розглядаючи цивільний позов потерпілого, суд належним чином мотивував свій висновок про стягнення із засудженого тільки частини заявленого ним на відшкодування матеріальної шкоди. При цьому суд обґрунтовано послався на те, що потерпілий не надав доказів його витрат на юридичну допомогу.

Разом з цим суд необгрунтовано стягнув із ОСОБА_1 лише 8000 грн. на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, тоді як потерпший просив стягнути на його користь 100000 грн. Потерпілий докладно мотивував свій цивільний позов цієї частині, вказав на обставини згідно з якими він оцінює компенсацію моральної шкоди в 100000 грн.

Відмовивши в частиш позову на відшкодування моральної шкоди, суд послався на те, що потерпілий є застрахованою особою і має отримати грошову компенсацію від страхової компанії. Такий висновок суду є необгрунтованим і порушує право потерпшого на відшкодування моральної шкоди, що виникла внаслідок злочину, скоєному ОСОБА_1. Зменшення задоволених позивних вимог за таких підстав є несправедливим.

На підставі викладеного колегія приходить висновку про те, що вирок відносно ОСОБА_1 підлягає зміні частині задоволеного цивільного позову. Колегія збільшує суму стягнутого з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди до .80000 грн. В решті вирок належить залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

 

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково. Вирок Бахчисарайського районного суду АРК від 17 листопада 2006р. відносно ОСОБА_1 змінити в частині, задоволеного цивільного позову. Стягнути з ОСОБА_1 80000 грн. на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди. В решті вирок залишити без зміни, а апеляцію - без задоволення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація