АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ іменем   України

15 червня 2006 року.                                                                             м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі головуючого судді Расевича С.І., суддів Здрилюк О.І. та Киці СІ. при секретарі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Волиньгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованос­ті за спожитий природний газ за апеляційною скаргою відповідача на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: позивач - відкрите акціонерне товариство „Волиньгаз"; представник позивача - Дудка Сергій Миколайович; відповідач - ОСОБА_1; представник відповідача - ОСОБА_2.

Колегія суддів

встановила:

6 лютого 2006 року відкрите акціонерне товариство „Волиньгаз" (далі ВАТ) звер­нулось в суд із зазначеним позовом.

Обґрунтовувало його тим, що відповідач, який проживає у АДРЕСА_1, користується комунальними послугами, надання яких забезпечується пози­вачем. При цьому належним чином не виконує умови договору оплату проводить нерегулярно і не в повному розмірі в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1141,53 грн. Просив стяг­нути з відповідача вказану суму боргу та судові витрати у справі в розмірі 51 грн.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 22 березня 2006 року позов задо­волено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь ВАТ розрахунковий рахунок 26036110003001 у відділенні № 1 філії АКБ „Надра" м. Луцька МФО 303525 код 21749096 заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 1137,15 грн. та судові витрати по справі в сумі 51 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення та закрити прова­дження у справі, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального пра­ва.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення зміні з на­ступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 і є споживачем послуг з газопостачання, які надає ВАТ.

13 травня 2002 року між сторонами був укладений договір НОМЕР_1 про надання послуг з газопостачання та газифікації, згідно з п. 7 якого відповідач зобов'язався своєчасно, до

Справа № 22-ц-542/06 Категорія 27

Головуючий в 1 інстанції Агеєва Є.О. Доповідач Расевич С.І.

25 числа кожного місяця, наступного за звітним, вносити плату за надання послуг з газопоста­чання за показниками лічильника газу на кінець попереднього місяця.

Станом на 1 січня 2006 року згідно розрахункової картки абонента заборгова­ність складає 1141,53 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 67 і 156 ЖК Української РСР та п. 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1999 року № 2246 споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати надані їм послуги, в тому числі з газопостачання.

Отже відповідач повинен сплатити вказану заборгованість за спожитий газ ВАТ.

ОСОБА_1 проходив службу в органах кримінально-виконавчої системи на посадах начальницького складу Ковельської виховної колонії і був звільнений на пенсію за ви­слугою років.

Згідно ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових форму­ваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист і, зокрема, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсотокова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потре­би, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетно­го процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та зако­ну про Державний бюджет України.

Законами України „Про Державний бюджет України на 2003 рік",,Про Державний бюджет на 2004 рік", „Про Держаний бюджет України на 2005 рік" передбачено, що витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавст­вом України мають право окремі категорії працівників, здійснюється за рахунок і в межах бю­джетних асигнувань на утримання бюджетних установ, в яких вони працюють, а не за рахунок підприємств, які надають комунальні послуги.

Статтею 22 Закону України „Про міліцію" також не передбачений обов'язок комуна­льних підприємств забезпечувати надання працівникам міліції 50-відсоткової знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива

Пунктом 2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, затвердженого По­становою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426, встановлено, що пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактично понесених ним витрат за користу­вання комунальними послугами.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відпові­дач зобов'язаний був оплачувати повну вартість наданих йому комунальних послуг з газопо­стачання після чого він вправі ставити питання перед відповідними державними органами про відшкодування йому частини понесених витрат згідно із законодавством.

Однак, вирішуючи питання про стягнення заборгованості, суд першої інстанції в порушення вимог ч. З ст. 267 ЦК України застосував строк позовної давності без заяви сто­рони про застосування у справі цієї норми права.

Відповідно до ч. З ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосуван­ня норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, а тому в частині відмови у позові за збігом строку позо­вної давності рішення підлягає зміні, а стягненню підлягає вся сума заборгованості без об­меження строками позовної давності.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 березня 2006 року в даній справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь відкритого акціонерного товариства „Волиньгаз" розрахунковий рахунок 26036110003001 у відділенні № 1 філії АКБ „Надра" м. Луцька МФО 303525 код 21749096 заборгованість за спожитий природний газ в розмірі одна тисяча сто сорок одна гривня 53 копійки.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: