ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" вересня 2014 р. м. Київ К/800/4476/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Гарагуц В. С. Котляр А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 року
у справі№ 826/9573/13-а
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазавтоматика»
доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2013 року у справі № 826/9573/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Нафтогазавтоматика» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 03.06.2013 року № 0002912220.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, п. 123.1 ст. 123, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Нафтогазавтоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року складено акт від 21.02.2013 року № 110-22-20-31456899, яким зафіксовані порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 п. 201.4, 201.6, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 857 133,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.06.2013 року № 0002912220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 857 133,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 415 079,25 грн.
За перевіряємий період, позивач мав договірні взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Базис», ТОВ «Каманбуд», ТОВ «Дормашавто», ТОВ «Бізнес ресурс 2011», ТОВ «Європейські ділові рішення», ПП «Київжитлоспецсервіс», ТОВ «Будасістентс».
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки між позивачем та зазначеними контрагентами відсутнє реальне вчинення господарських операцій, а позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по відповідним операціям.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах доказами підтверджується те, що позивач довів до відома податкового органу факт вилучення правоохоронними органами первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
В акті перевірки позивача від 21.02.2013 року № 110-22-20-31456899 міститься інформація про ненадання позивачем документів, що підтверджують ведення фінансово-господарської діяльності та даних бухгалтерського і податкового обліку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що директор TOB «Нафтогазавтоматика» підписав вказаний акт із зауваженнями, зазначивши, що документи, а також комп'ютери, ноутбуки та сервери тощо, які містили запитувану відповідачем інформацію та використовувалися TOB «Нафтогазавтоматика» в процесі здійснення господарської діяльності, були вилучені співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва 04.09.2012 року під час проведення обшуку. Крім того, TOB «Нафтогазавтоматика» було надано копії протоколів обшуку головному державному податковому ревізору-інспектору Піхотіну О. М.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції не взяв до уваги посилання позивача на той факт, що всі договори, первинні документи, податкові накладні, рахунки, регістри бухгалтерського обліку, фінансова звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, за період з січня 2010 року по серпень 2012 року були вилучені в процесі проведення обшуку. Вказаний факт підтверджують протоколи обшуку та огляду від 04.09.2012 року, складені співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.
Відповідно до п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується те, що позивач довів до відома податкового органу факт вилучення правоохоронними органами первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами.
Проте, відповідачем всупереч зазначених вище норм податкового законодавства терміни перевірки позивача не перенесено до отримання вилучених правоохоронними органами документів, а перевірку проведено виключно на підставі актів перевірки контрагентів позивача.
Відповідач після отримання інформації про вилучення первинних документів платника податків правоохоронними органами замість виконання передбаченого п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України обов'язку звернення до відповідних правоохоронних органів з приводу отримання копій вилучених документів або отримання доступу до вилучених документів та перенесення строків проведення перевірки, прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, взявши до уваги акти перевірки діяльності контрагентів, дійшовши висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що реальність господарських операцій між TOB «Нафтогазавтоматика» та TOB «Базис», TOB «Каманбуд», TOB «Дормашавто», TOB «Бізнес ресурс 2011», TOB «Європейські ділові рішення», TOB «Київжитлоспецсервіс», TOB «Будасістентс» підтверджується наявними у справі документами, зокрема, податковими накладними, банківськими виписками, які були відновлені позивачем в процесі підготовки до судового розгляду даної справи.
На момент укладення та виконання договорів між TOB «Нафтогазавтоматика» та TOB «Базис», TOB «Каманбуд», TOB «Дормашавто», TOB «Бізнес ресурс 2011», TOB «Європейські ділові рішення», TOB «Київжитлоспецсервіс» та TOB «Будасістентс» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновку акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 року у справі № 826/9573/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак