Судове рішення #3918104

                                                                                    Справа № 1-9- 2008

В И Р О К

І менем   У к р а ї н и

 

15 вересня 2008 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого - судді                                             Батюка В.В.,

при секретарі                                                                     Коробовій І.О.

з участю : прокурора                                                        Костенка  Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого , проживаючого АДРЕСА_1, раніше не  судимого:

в злочині, передбаченому ст. 190 ч.1  КК України

в с т а н о в и в :

01.12. 2006 року, близько 17 год 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №310 по вул. Київська м.Бровари Київської області , отримав в неповнолітнього ОСОБА_2 для подальшого продажу, мобільний телефон „Нокіа-6600” вартістю 1000 грн, який належав ОСОБА_3 і отримавши даний мобільний телефон , не маючи наміру його повертати, привласнив, а потім продав невстановленій особі, тим самим заволодів майном ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою та завдав йому матеріальної шкоди в розмірі 1000 грн .

В пред'явленому  обвинуваченні в заволодінні чужого майна при викладених обставинах , ОСОБА_1 повністю визнав себе винним. Показав, що 01.12. 2006 року, близько 17 год 30 хв. він знаходився біля будинку №310 по вул. Київська м.Бровари, де  зустрів ОСОБА_2. Останній запитав, чи може продати мобільний телефон „Нокіа-6600”, який належить його другу. Під приводом подальшого продажу  він отримав даний мобільний телефон ,і не маючи наміру його повертати, пішов з ним на вул..Незалежності м.Бровари, де продав мобільний телефон невстановленій особі за 400 грн., гроші ОСОБА_2 не повернув, а витратив на власні потреби. В скоєному щиро розкаюється.

 Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши  свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні та розмір цивільного позову. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалів справи, які його характеризують.

        З цього приводу підсудному та учасникам судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.

         Таким чином, суд, оцінюючи вищевикладене, вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство),  та за цією ж статтею призначає йому покарання .

         Цивільний позов ОСОБА_2 доведений, визнаний підсудним і підлягає задоволенню повністю.

Судових витрат та речових доказів не має.

Обираючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується задовільно, конкретні обставини справи.

Обставин, що обтяжують покарання  підсудного, судом не виявлено.

До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить те, що підсудний у вчиненому розкаявся. 

Тому враховуючи всі вищевикладені обставини суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе і без ізоляції від суспільства. Оскільки підсудний не має постійної роботи , вчинив корисливий злочин,  штраф, як міра покарання буде недостатній для виправлення особи та попередженню вчинення ним нових злочинів, тому міра покарання підсудному повинна бути обрана у вигляді  обмеження волі.

        На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд -

                                                      з а с у д и в :

 

визнати ОСОБА_1 винним у злочині, передбаченому  ч.1 ст.190 КК України і призначити йому покарання  1 (один) рік обмеження волі .

У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1  від відбування призначеного основного покарання з дворічним строком випробовування і покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої  системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої  системи про зміну місця проживання роботи та навчання, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої  системи.

 До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_1  змінити з тримання під вартою на  підписку про невиїзд з постійного місця проживання , негайно звільнивши його з  під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди- 600 грн.

         На вирок може бути подана апеляція до  апеляційного  суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.

 

 

Суддя                                                                   Батюк В.В.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація