22-ц/775/756/2014(м)

2-1344/11

Головуючий у 1-ій інстанції Мельник І.Г.

Категорія 19 Суддя-доповідач Мироненко І.П.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів Ігнатоля Т.Г., Кочегарової Л.М.

при секретарі Бельченко Б.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_5, до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом про розірвання спадкового договору, укладеного сторонами 29 січня 2011 року, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3, який за вказаним договором є набувачем ? частки трикімнатної квартири АДРЕСА_1, ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором. Відповідач не забезпечує необхідний догляд, перестав готувати їжу, прати постільну білизну, відмовився виконувати дії щодо її особистої гігієни, а також викликати лікаря, поводив себе грубо, ображав, запирав її у кімнаті та не дозволяв виходити навіть до уборної, не допускав близьких родичів. З проханням викликати лікаря позивач змушена була звертатись до сина, а у разі його відсутності до сусідів, оскільки відповідач відмовляв у її проханні.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, розірвано спадковий договір, укладений 29 січня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Четвертої Маріупольсьокї державної нотаріальної контори Постновою О.М. за реєстровим № 3-76.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити.

Ухвалою апеляційного суду від 04 вересня 2014 року правонаступником позивача ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, допущено спадкоємця ОСОБА_5

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_7, заперечення правонаступника позивача - ОСОБА_5, його представника ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов про розірвання спадкового договору суд першої інстанції виходив з того, що згідно спадкового договору, укладеного між сторонами 29 січня 2011 року, відповідач повинен надавати позивачу послуги, однак не виконує покладені на нього договором обов'язки.

Згідно зі ст. 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Судом встановлено, що 29 січня 2011 року між ОСОБА_4 з однієї сторони та відповідачем ОСОБА_3 з іншої, було укладено спадковий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язався виконувати розпорядження ОСОБА_4 і у разі її смерті набував право власності на ? частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 6 зазначеного договору на відповідача покладалися такі обов'язки: забезпечення відчужувача необхідним доглядом, продуктами харчування, лікувальними засобами за рахунок відчужувача, щоденно готувати їжу, раз на тиждень прибирати у квартирі, раз на тиждень праити пастельну білизну, виконувати дії щодо особистої гігієни відчужувача, у разі необхідності викликати лікаря.

Відповідно до п. 12 цей договір може бути розірвано за згодою сторін, а у випадку невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання однією із сторін у судовому порядку.

Положеннями ст.1302 ЦК України передбачено, що лише набувач бере на себе зобов'язання виконувати розпорядження другої сторони - відчужувача. Відчужувач у спадковому договорі не має обов'язків, він наділяється лише правом вимоги. А тому, набувач повинен довести належне виконання ним зобов'язань за договором або неможливість їх виконання.

Факт не виконання обов'язків спадкового договору відповідачем ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом і доводами апеляційної скарги не спростований.

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 не виконував умов спадкового договору, чим порушив права відчужувача ОСОБА_4, які підлягають захисту шляхом розірвання укладеного між ними спадкового договору.

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Доводи апеляційнії скарги відповідача ОСОБА_3 про неможливість виконання умов спадкового договору через тиск і погрози розправи з боку сина позивача - ОСОБА_5, який виселив його зі спірної квартири, є необґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу відповідач зобов'язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилається як на заперечення проти позову.

Статтею 179 ЦПК України встановлено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

При розгляді апеляційної скарги відповідач ОСОБА_3 не надав доказів на підтвердження того, що він не мав можливості виконувати обов'язки за спадковим договором.

Так, відповідачем ОСОБА_3, окрім тверджень, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його дядя ОСОБА_5 чинив на нього тиск, чи погрожував розправою, чи іншими чином перешкоджав йому у виконанні обов'язків за спадковим договором. При цьому, покази свідка ОСОБА_9 колегія суддів оцінює критично, оскільки остання є рідною сестрою відповідача ОСОБА_3, а надані нею покази спростовуються встановленими і підтвердженими матеріалами справи обставинами.

Той факт, що ОСОБА_3 залишив квартиру ОСОБА_4, на виконання ним обов'язків за спадковим договором не впливає, оскільки спільне проживання з відчужувачем умовами спадкового договору не передбачалося.

Допитана за ініціативою відповідача свідок ОСОБА_10 показала, що їй нічого не відомо про конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Померла ОСОБА_4, яка є її сестрою, одного разу поскаржилася на свого сина ОСОБА_5 і навіть просила подати від неї заяву до міліції. Свідок заяви до міліції не подала і про який конфлікт йшлося між матір'ю та сином їй не відомо.

Виходячи з наведеного і оцінюючи надані відповідачем докази на підтвердження своїх заперечень, як кожний окремо, а також у їх сукупності із наявними у справі доказами, колегія суддів вважає, що надані докази не доводять, що відповідач не мав можливості виконувати обов'язки за спадковим договором.

Інших правових доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового про відмову в задоволенні позову у справі не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: